Постанова 4857 № 300/3620/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3620/21 пров. № А/857/16422/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Михальської М.Р., представника відповідача Репака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021,- суддя в 1-й інстанції Боршовський Т.І., час ухвалення рішення 02.09.2021 року, місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 02.09.2021 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021 Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021. Визнано протиправною та скасовано постанову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 64337629. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що виконавче провадження № 64346585 відкрито відповідно до приписів статей 19, 24 Закону України "Про виконавче провадження". Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" 02.02.2021 звернулося до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 75614 від 09.10.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з позивача коштів у розмірі 44947,90 грн. У виконавчому написі вказана єдина адреса боржника. Тобто виконавчим документом встановлено, що місце реєстрації боржника знаходиться в межах виконавчого округу Львівської області. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження та обов`язку вимагати від стягувача додаткових документів про підтвердження місця проживання боржника. До відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець має право лише перевірити виконавчий документ на відповідність вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки приватний виконавець не уповноважений до відкриття виконавчого провадження здійснювати заходи щодо перевірки інформації щодо боржника, то відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження № 64346585, за адресою місця реєстрації, яка зазначена у виконавчому документі. Підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, не було. Крім того, вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки позивачу було відомо про оскаржувані постанови ще під час подання первинної позовної заяви до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі № 300/2314/21, за результатом розгляду якої суд прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 21.05.2021. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. 09.10.2020 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 75614 щодо кредитного договору № 147980033 від 16.12.2018. Згідно вказаного виконавчого напису від 09.10.2020 за № 75614 правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 28.11.2018 є ТОВ "Таліон Плюс". В свою чергу, правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором від 05.08.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс". За змістом виконавчого напису від 09.10.2020 за № 75614 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 147980033 від 16.12.2018, що підлягає стягненню, складає 44947,90 грн. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником за кредитним договором вказано ОСОБА_1 , адреса реєстрації та адреса проживання: АДРЕСА_1 . 02.02.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", як стягувач, звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. із заявою № 4865910 про примусове виконання рішення, а саме: виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 09.10.2020 за № 75614 про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 44947,90 грн. 02.02.2021 на виконання виконавчого напису від 09.10.2020 за № 75614 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585. Згідно супровідного листа від 02.02.2021 № 2113 вказана постанова направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів направлення до відзиву не долучено. 22.03.2021 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. у виконавчому провадженні № 64346585 прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.27-28). Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснило відрахування 20% із заробітної плати позивача за травень 2021 року на підставі постанови від 22.03.2021 у виконавчому провадженні № 64346585. 20.05.2021 позивач звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021. Ухвалою від 21.05.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву позивача , яка отримана позивачем 25.05.2021. У зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у наданий судом строк, позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 300/2314/21 повернуто позивачу ухвалою від 15.06.2021. Після отримання ухвали 15.06.2021 про повернення позовної заяви в справі № 300/2314/21, ОСОБА_1 повторно звернулась з цим адміністративним позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021. Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Позивач зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 не отримувала. Про існування відкритого виконавчого провадження № 64346585 позивач дізналась після відрахування роботодавцем 20% від її заробітної плати на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021. Так, в бухгалтерії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 отримала фотокопію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021. На підставі частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. При цьому, постанову про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 позивач так і не отримала. Доказів належного повідомлення позивача у спосіб направлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 за місцем її проживання відповідачем суду не подано. Також не подано таких доказів й щодо постанови від 22.03.2021 у цьому ж виконавчому провадженні. 20.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.03.2021. Ухвалою від 21.05.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 300/2314/21, яка отримана позивачем 25.05.2021. У зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у наданий судом строк, позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 300/2314/21 повернуто позивачу ухвалою від 15.06.2021. Після отримання ухвали 15.06.2021 про повернення позовної заяви в справі № 300/2314/21, ОСОБА_1 в межах десяти днів, а саме 19.07.2021, повторно звернулась з цим адміністративним позовом до суду, що підтверджується відміткою установи зв`язку на поштовому конверті (а.с. 16). В поданих відповідачем матеріалах виконавчого провадження № 64346585 міститься лише супровідний лист про направлення ОСОБА_1 , постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість з матеріалів справи вбачається, що на час прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021, адреса реєстрація місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . На підтвердження вказаних обставин позивач надала суду копію довідки Спаської сільської ради від 28.02.2020 № 323, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за вищевказаною адресою з 29.07.2019 (а.с. 13). Також позивач надала суду копію довідки Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 16.03.2021 № 158, згідно якої позивач дійсно проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області з 17.02.2020 (а.с. 14). Таким чином, з оцінки поданих сторонами письмових доказів, судом не встановлено факту отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021. При цьому, за відсутності доказів від відповідача, як суб`єкта владних повноважень, про виконання обов`язку щодо направлення позивачу спірної постанови, суд не бере до уваги доводи про те, що позивач могла отримати таку інформацію з реєстру виконавчих проваджень, оскільки в суду відсутні докази про те, що позивач могла реально реалізувати таке право, враховуючи неотримання нею копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження". Частиною 1 статі 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Окрім цього, основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до статті 1 цього Закону, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців. Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. В спірному випадку згідно відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича визначено Львівську область. Частиною 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Як встановлено судом, у виконавчому написі № 75614 від 09.10.2020 адреса реєстрації позивача АДРЕСА_1 . Положеннями статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" установлено, що "місце перебування" - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; "місце проживання" - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; "реєстрація" - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку". Частиною 2 статті 2 цього Закону визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. За змістом статті 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу). Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ цієї Інструкції у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). Абзацом 4 пункту 3 розділу ІІІ вказаної Інструкції визначено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ зазначеної Інструкції виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ цієї Інструкції у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ вказаної Інструкції місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону. За змістом пункту 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3). Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012. Так, відповідно до підпунктів 1 та 2 Глави 12 розділу І цього Порядку захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Згідно з підпунктами 2.1 та 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: - відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; - дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; - номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; - строк, за який має провадитися стягнення; - інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Пунктом 4 Глави 16 розділу II наведеного Порядку визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб). Відповідно до підпунктів 7.1 та 7.6 Глави 16 розділу II зазначеного Порядку у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи. З огляду на вказані положення Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника. Такий правовий висновок зазначений в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 в справі № 804/6996/17, від 30.04.2020 в справі № 580/3311/19. Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу. За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі обов`язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. Колегія суддів зазначає, що згідно висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 31.03.2021 в справі № 380/7750/20: виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі. Водночас, нагадаємо, приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (частина перша статті 4 Закону № 1403-VIII).Закріплені у статті 4 Закону № 1403-VIII засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків». Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов`язків у виконавчому провадженні. Так, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. Зазначеною статтею на боржника покладено низку обов`язків (зокрема повідомляти виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій), виконання яких передбачає перебування у безпосередній близькості до місця вчинення виконавчих дій. За вказаних положень, примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право стягувача обирати місця відкриття виконавчого провадження між органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, але таке право не має нівелювати права боржника, передбачені статтею 19 цього Закону. Згідно з статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України. Зокрема, суб`єкти владних повноважень мають приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, в постанові від 15.07.2021 за результатом розгляду справи № 380/9335/20 дійшов таких висновків, що : виходячи з приписів статті 6 Закону №1382-IV, місце проживання підлягає обов`язковій реєстрації, тобто Закон №1382-IV пов`язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання. Отже, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не за адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Що стосується місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку, Верховний Суд виходить з того, що таке місце проживання боржника, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самим боржником (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом №1382-IV) або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні Закону №1382-IV. Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404-VІІІ, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5942-VI, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись. Серед іншого, Верховний Суд зазначає, що норми КАС України також пов`язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Так, відповідно до частини третьої статті 171 КАС України суд встановлює місце проживання фізичної особи шляхом надсилання запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб`єкти владних повноважень зобов`язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій. Таким чином, відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку, не з`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголошує, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень. Верховний Суд уважає за необхідне також звернути увагу на положення пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIIІ, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Враховуючи вищенаведене, надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця. При цьому, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Відтак, визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця. Наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, однак у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону, необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, таке трактування частини другої статті 24 Закону відповідатиме також принципу юридичної визначеності, який є елементом верховенства права». Таким чином, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. Така перевірка приватним виконавцем здійснюється, зокрема і щодо відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі. У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до абзацу 9 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Згідно з копією довідки Спаської сільської ради від 28.02.2020 № 323, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 29.07.2019 (а.с. 13). Таким чином, на час відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження боржник був зареєстрований за адресою, яка не відноситься до виконавчого округу відповідача. Доказів проживання позивача на території Львівської області, чи наявності в неї будь-якого майна (в межах виконавчого округу відповідача) відповідач суду не надав. Відповідно до пункту 10 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону. Згідно з пунктом 13 розділу III цієї Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою. Отже, перед відкриттям виконавчого провадження, відповідач належним чином не пересвідчився з наявних в нього документів, офіційних даних з державних реєстрів та відкритих джерел в достовірності інформації щодо місця реєстрації боржника ОСОБА_1 та наявності в неї майна на території Львівської області. Згідно з пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. не надав суду будь-яких доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 прийнята відповідачем на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно. З огляду на викладене, постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021 є протиправною та підлягає скасуванню. Враховуючи висновок суду щодо протиправності оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 64346585 від 02.02.2021, суд дійшов висновку, що як наслідок, є й протиправною постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. від 22.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки така постанова прийнята в межах виконавчого провадження № 64346585, яке відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. без належних для цього повноважень. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308,316,317,320,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 300/3620/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 10 листопада 2021 року.