Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 204/1065/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 204/1065/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2021 року у справі № 204/1065/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Біблого Станіслава Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Біблого Станіслава Івановича, в якому просив скасувати постанову серії ЕАН №3741863 від 02.02.2021 про накладення адміністративного стягнення. Позові вимоги обґрунтовані неправомірністю притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Позивач зазначає, що оскільки порушення п. 2.3 Правил дорожнього руху, про яке вказував інспектор патрульної поліції (керування ТЗ без пристебнутого паску безпеки), не відповідає дійсності, належним чином не засвідчено, вимога інспектора про пред`явлення документів була неправомірною, а позивач не зобов`язаний виконувати незаконну вимогу. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2021 року у задоволенні позову відмовлено. Суд встановив, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складена з огляду на відмову позивача надати посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб та страхового полісу. Доводи позивача, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, суд визнав такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів. Суд також зауважив, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог п.2.3 «в» ПДР, щодо керування ТЗ без пристебнутого ременя безпеки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована доводами, викладеними в позові. Позивач наполягає на тому, що у нього були відсутні підстави для виконання вимог щодо пред`явлення документів. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Інспектором роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Біблим Станіславом Івановичем прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3741863 від 02.02.2021, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на підставі ч.1 ст.126 КУпАП. За змістом вказаної постанови позивач 02.02.2021 о 16.19 год. в м. Дніпро по вул. Докучаєва, 36, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського після зупинки під час перевірки відповідних документів відмовився пред`являти їх для повного ознайомлення, чим порушив п. 2.4.а ПДР (Керування ТЗ особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на ТЗ, а у випадках передбачених законодавством, ліцензійної картки на ТЗ, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ). Як зазначено сторонами, підставою для зупинки транспортного засобу позивача інспектором визначено порушення п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, зокрема, керування ТЗ з непристебнутим паском безпеки. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України. В свою чергу, пунктом 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема,: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже, належним чином оформлені матеріали фото/відео фіксації є допустимим доказом на підтвердження вчинення особою адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Спірним у цій справі є питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП України за непред`явлення позивачем, який керував транспортним засобом, для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до статті 32 цього Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п. 21.3 ст. 21 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу. Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність означених вище документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Судом першої інстанції в результаті дослідження наявних у справі доказів, відеозапису реєстратора, що був закріплений на форменому одязі патрульного, встановлено, що в спірному випадку позивач не пред`явив на вимогу працівника поліції для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вказує на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП. Вказаний факт не спростований позивачем ані в суді першої інстанції, ані доводами, наведеними в апеляційній скарзі. Позивач зазначив про готовність пред`явити документи лише після надання йому доказів вчинення ним порушення Правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки його транспортного засобу. З приводу цього твердження позивача суд першої інстанції правильно зазначив, що така позиція не ґрунтується на вимогах законодавчих актів та не має відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи. Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов`язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу. Виходячи з вищенаведеного, є правильним висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови. При цьому, пред`явлення водійського посвідчення вже за фактом скоєного адміністративного правопорушення під час складення постанови не звільняє особу від адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового відсутні. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2021 у справі № 204/1065/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко