Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 341/1474/21

Справа № 341/1474/21 Провадження № 33/4808/703/21 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції ГАПОЛЯК Т. В. Суддя-доповідач Малєєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря судового судового засідання Шемрай Г.А., розглянув апеляційну скаргу захисника Бунича Р.М. в інтересах ОСОБА_1 постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2021 та в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. ОСОБА_1 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 130 КУПАП, підданий штрафу в 17000 грн та позбавлений на рік права керування транспортними засобами за те, що 08.08.2021 на автодорозі Мукачево-Львів, 351 км керував транспортним засобом ДЕО Ланос, д.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння чим порушив приписи п. 2.9. а ПДР.

2. Доводи апеляційної скарги: Апелянт просив звільнити його від відповідальності через те, що він діяв у стані крайньої необхідності, оскільки віз пасажирку ОСОБА_2 в лікарню з приступом цукрового діабету, просив закрити провадження на підставі п. 4 ст 247 КУПАП.

3. Провадження в апеляційному суді. В засіданні апеляційного суду апелянт та його захисник підтримали апеляційну скаргу. ОСОБА_1 пояснив, що відпочивав на озері в Бурштині з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вживали алкоголь. Біля 03.00 ОСОБА_2 пішла в автомобіль і там лягла, а вони продовжували спілкуватися з ОСОБА_3 . Потім, біля 04.00 він пішов до машини і побачив, що ОСОБА_2 погано, її трусило, губи сині, сама бліда. Він знав, що вона інвалід, має діабет і тому дуже перелякався, бо вона мовчала. ОСОБА_3 поїв її солодкою водою, ледве влив трохи в стиснутий рот. Пробували викликати швидку, але там поганий зв`язок. І тоді з огляду на стан ОСОБА_2 , він вирішив відвезти її до лікарні. Коли зупинили працівники поліції, то їм пояснював ситуацію, але вони казали, що він у стані сп`яніння. Проходив тест на газоаналізаторі на місці, той не дав результату і тоді він погодився пройти огляд у лікарні. Там тест показав стан алкогольного сп`яніння. Він цього і не заперечує - був наляканий станом ОСОБА_2 і саме тому сів за кермо в стані сп`яніння.

4. Апеляційну скаргу належить задовольнити з огляду на таке. Факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не заперечується. Встановити належить те, чи був ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності. В апеляційному суді переглянутий відеозапис судового засідання суду першої інстанції з допитом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_2 підтвердила, що була разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у той день, вживали алкоголь, відповідчивали. Їй стало недобре і вона пішла в автомобіль. У неї стався напад діабету, вона прийшла до тями в машині, коли вже їх зупинили працівники поліції. Це була загрозлива ситуація, вона могла впасти в кому. Їм казали, що з нею погано, але поліцейські зважали тільки на те, що потрібно зробити огляд ОСОБА_1 . Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_7 . Медичними документами підтверджено те, що у ОСОБА_8 таке захворювання і вона є інвалід 2-ї групи. Із цього слідують такі висновки. За смислом ст. 17 КУпАП, стан крайньої необхідності виникає, коли є небезпека для особи (у іншої щодо цього випадку) і за обставин справи ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Чи був у ОСОБА_2 напад хвороби і наскільки він небезпечний, якщо був? Медичних даних про наявність тоді нападу від цукрового діабету у ОСОБА_2 немає, але є об`єктивні медичні дані про відповідне захворювання ОСОБА_9 і показання свідків під присягою про це. Є також відповідні пояснення ОСОБА_1 . Підстав вважати, що вони зговорилися для обману і показання їх неправдиві, немає в силу відсутності протилежних даних. Імовірність того, що це так і було підкріплено вказаними доказами, які суд невмотивовано відхилив. Чи була імовірна шкода для здоров`я менш тяжкою, ніж відвернена ? На це питання належить дати ствердну відповідь, оскільки цінність життя людини, яке під загрозою, є в цьому випадку більш важливим, аніж правопорушення, яке обґрунтовано поставлено ОСОБА_1 у вину. Тому належить дійти висновку, що ОСОБА_1 сів за кермо в стані алкогольного сп`яніння, щоб відвернути загрозу життю і здоров`ю ОСОБА_2 . Чи реальна це була загроза, чи мнима - значення немає, позаяк існує принцип суб`єктивного ставлення у вину. У цьому випадку навіть якщо реальної загрози життю не було (дані про обман відсутні), то сам ОСОБА_1 був переконаний у цьому і діяв так, які ніби вона була. У будь-якому випадку такий сумнів трактується в користь обвинуваченої особи (ст. 62 Конституції). Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності і тому провадження у справі належить закритои на підставі п. 4 ст. 247 КУПАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу - задовольнити. Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2021- скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова не оскаржується. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду А.Ю. Малєєв