Постанова 4813 № 509/3978/20

Номер провадження: 22-ц/813/7576/21 Номер справи місцевого суду: 509/3978/20 Головуючий у першій інстанції Кочко В.К. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.10.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А. П., за участю секретаря Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" подану через представника - Єгорова Олександра Олександровича на додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.03.2021 року по цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу,- ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог 19.08.2020 року представник АТ «ОДЕСАГАЗ» звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з вищезазначеним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ОДЕСАГАЗ» вартість необлікованого об`єму природного газу в розмірі 127909,02 грн, а також витрати з оплати судового збору в сумі 2102 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є абонентом АТ «ОДЕСАГАЗ» та споживачем природного газу, оскільки вона підписала заяву-приєднання та фактично приєдналася (акцептувала) до умов типового договору розподілу природного газу, а отже є стороною цього договору, що підтверджується вказаною заявою, номер особового рахунку споживача НОМЕР_1 . 29.07.2019 року представниками АТ «ОДЕСАГАЗ» було здійснено контрольний огляд вузлів обліку природного газу у абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками огляду було виявлено підозру на несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, на підставі чого було складено відповідний акт про порушення побутовим споживачем № 00156. Одночасно представниками АТ «ОДЕСАГАЗ» було складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, згідно з яким лічильник типу СамгазG4 (заводський № 3101948, 2010 року виготовлення) демонтовано та направлено на експертизу. Вказаним протоколом ОСОБА_1 було визначено особою, відповідальною за доставку лічильника газу на експертизу. Про дату, час та місце проведення експертизи ОСОБА_1 було належним чином повідомлено, оскільки протокол, який містив відповідну інформацію, був особисто підписаний відповідачем. 07.08.2019 року було проведено експертизу лічильника газу та пломб, під час проведення якої відповідач була відсутня, лічильник газу нею доставлений не був, що і було зафіксовано в акті експертизи ЗВТ та пломб № 446 від 07.08.2019 року. 28.08.2019 року відбулося засідання комісії АТ «ОДЕСАГАЗ» з розгляду акту про порушення та про донарахування ОСОБА_1 об`єму природного газу. Комісією було прийнято рішення вважати факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ відповідачем доведеним відповідно до п. 6 гл. 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем. Рішення комісії було оформлено протоколом № 00156 від 28.08.2019 року. Актом-розрахунком № 00156 від 28.08.2019 року ОСОБА_1 було нараховано вартість необлікованого об`єму природного газу за період з січня 2019 року по липень 2019 року, яка склала 127909,02 грн. Станом на день подання позову вартість необлікованого об`єму природного газу відповідачем не сплачена. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.03.2021 року у задоволенні позову АТ "Одесагаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу було відмовлено. Додатковим рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.03.2021 року було стягнуто з акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 21895,45 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу 01 квітня 2021 року Акціонерним товариством "Одесагаз" в особі представника - адвоката Єгорова Олександра Олександровича було подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.03.2021 року, відповідно до якої апелянт просить зазначене рішення скасувати. При цьому посилаючись на те, що розмір заявлених судових витрат є необгрунтованим, а частина виконаних робіт не пов`язана з розглядом справи у суді, а тому не може включатися до судових витрат. Ознайомившись з Актом приймання-передачі наданих послуг, які містяться в матеріалах справи, в якому зазначається перелік послуг, які були надані АО «Глорiя Лекс» та часу, витраченого на них, апелянт, що судом першої інстанції не було враховано ряд обставин, якi мають значення для визначення розміру судових витрат на правову допомогу, зокрема: - представник Відповідача включив до вартості послуг адвоката такі послуги «Вивчення матеріалів справи, наданих Замовником - 1 год.; Аналiз законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики - 1 год.». зазначені роботи виконуються в рамках надання послуги зі складання Відзиву на позовну заяву (4 год.), оскільки в інакшому випадку постає питання стосовно того, які роботи виконуються під час складання Відзиву на позовну заяву. Вбачається, що оскільки аналіз законодавства і судової практики є окремим видом то складається враження, що до послуги зі складання відзиву на позовну заяву робіт, включається лише друкування тексту на підставі раніше вивченої інформації, а тоді стягнення витрат за 4 години роботи є неспівмірним з характером виконаноi роботи, оскільки для досвідченого адвоката аналіз судової практики та складання відзиву на позовну заяву займає лиша 2-3 год часу, тоді як з розрахунку вбачається, що адвокатом було витрачено 6 годин. Належне оформлення, виготовлення засвідчення необхідних копій не є правовою допомогою вiдповiдно до законодавства України, є суто технічною роботою, а отже не може включатися до витрат на правову допомогу. Стягнення плати за роботи з вивчення матеріалів справи та аналізу законодавства окремо від плати за складення вiдзиву на позовну заяву свідчить лише про штучне завищення вартості послуг на правову допомогу та суперечить принципу необхідності судових витрат. З акту приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року вбачається, що до вартості послуг з надання правової допомоги було включено послуги з підготовки клопотання про відкладення судового засідання, клопотання про залучення доказів, адвокатськi запити, проте цi документи не є документами по суті справи, а отже не можуть включатися до витрат на правову допомогу. Також з Акту приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року вбачається, що адвокатом було виставлено рахунок за участь у двох судових засіданнях 18.11.2020 року та 20.01.2021 року та витрачено на кожне засідання 2,5 год робочого часу адвоката, з урахування часу, витраченого на дорогу. Проте, представник Вiдповiдача під час судових засідань присутній не був, а тим паче жодне судове засідання у даній справі не тривало 2,5 год. Час, витрачений Адвокатом на дорогу для участі у судовому засіданнi не є правовою допомогою та взагалі не є предметом Договору про надання юридичних послуг №11/20-ю, а отже не можуть включатися до судових витрат, а саме включатися до витрат на правову допомогу. Щодо стягнення 6395,45 грн. в якості Гонорару адвоката за досягнення позитивного результату, то дані витрати не можуть включатися до судових витрат на правову допомогу, оскільки сплата Гонорару адвокату відбувається лише в рамках правовідносин, які склалися між клієнтом ( ОСОБА_1 ) та адвокатом, а тому не є обов`язковими для включення до складу судових витрат. Враховуючи те, що АО «Глорія Лекс» виставило рахунок за кожен вид виконаної роботи в рамках надання послуг з надання правової допомоги, вважаємо, що АТ «Одесагаз» не має відшкодовувати Гонорар адвокату, оскільки дана сума має бути сплачена лише в рамках договiрних відносин між вiдповiдачем та АО «Глорія Лекс», а тому стягнення даних витрат з АТ «Одесагаз» не відповідає критерію розумності, неминучості та обов`язковості судових витрат. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 09 липня 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Крушенівським Р.О. було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилаючись на те, що ознайомившись з апеляційною скаргою, відповідач не може погодитись із позицією позивача, яка по суті дублює висновки зроблені посадовими особами в позовній заяві через їх протиправність, безпідставність, необгрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, документам й вимогам діючого цивільного, господарського та іншого законодавства. Відповідач з вимогою працівників АТ «Одесагаз» про направлення лічильника не експертизу не погодилась та наполягала на проведенні незалежної експертизи газового лічильника, про що власноручно написала в акті і в протоколі. Вказує, що письмові зауваження ОСОБА_1 викладені в акті про порушення побутовим споживачем №00156 від 29.07.2019 року, свідчать, що ініціатива проведення експертизи ЗВТ була висловлена відповідачем ще на стадії складання даного акту, тобто до складання працівниками АТ «Одесагаз» протоколу про направлення лічильника на експертизу, в якому відображені наміри працівників провести дослідження лічильника комісією постачальника. Водночас, заява представника позивача про те, що ініціатором проведення експертизи виступило АТ «Одесагаз» нічим не підтверджується. За таких обставин саме ОСОБА_1 мала вирішувати, ким повинна бути проведена експертиза засобу вимірювальної техніки. На підтвердження обставин, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, представником відповідача наведено також практику Верховного Суду. 27 липня 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Крушенівським Р.О. було подано заяву про намір подати докази понесення витрат на правову допомогу. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.04.2021 року було відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" подану через представника - Єгорова Олександра Олександровича на доадаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.03.2021 року по цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу. 30 квітня 2021 року справу було призначено до розгляду. У судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник апелянта до судового засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав та не зявляв. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Судом встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.03.2021 року у задоволенні позову АТ «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу відмовлено в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено вимогу про розподіл судових витрат у справі. 20.01.2021 року представник ОСОБА_1 надав суду заяву, з якої вбачається, що докази в підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу будуть надані в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України та у встановлений строк відповідачем 05.03.2021 року надано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу. Відповідачем до суду надано договір про надання правової допомоги від 02.10.2020 року, укладений із адвокатським об`єднанням «Глорія Лекс», акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року за вказаним договором, з яких вбачаються види юридичних послуг, наданих позивачу та їх вартість. Зокрема, АО «Глорія Лекс» надано, а відповідачем прийнято такі послуги: вивчення матеріалів справи (вартість 1000 грн); аналіз законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики (вартість 1000 грн); підготовка клопотання про відкладення судового засідання від 02.10.2020 року, його належне оформлення, направлення його до суду (вартість 500 грн); підготовка та направлення адвокатських запитів від 13.10.2020 року та 16.12.2020 року (вартість 1000 грн); складання відзиву на позовну заяву, його належне оформлення, виготовлення та засвідчення необхідних копій, направлення відзиву із додатками позивачу та подання його до суду (вартість 4000 грн); участь в судовому засіданні по справі, призначеному на 18.11.2020 року (з урахуванням часу, витраченого на дорогу) (вартість 2500 грн); складання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, його належне оформлення, виготовлення та засвідчення необхідних копій, направлення заперечення із додатками позивачу та подання його до суду (вартість 2000 грн); участь в судовому засіданні по справі, призначеному на 20.01.2021 року (з урахуванням часу, витраченого на дорогу) (вартість 2500 грн); складання клопотання про залучення доказів понесення витрат на правову допомогу (вартість 1000 грн). Крім того, відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 02.10.2020 року ОСОБА_1 має сплатити виконавцю гонорар успіху в розмірі 5% від ціни позову, що складає 6395,45 грн. Правовий висновок щодо можливості віднесення до складу судових витрат бонусів, які передбачені договором про надання правової допомоги в залежності від результатів вирішення спору, висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 904/4507/18. Отже відповідачем на користь АО «Глорія Лекс» відповідно до укладеного між ними договору про надання правової допомоги та акту приймання-передачі наданих послуг має бути сплачено 21895,45 грн.

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення та стягуючи з відповідача на користь позивача 21895,45 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір витрат є обґрунтованим, пропорційним до предмета позову, відповідає умовам укладеного договору та підтверджений відповідними доказами. Проте з таким висновком не повністю погоджується колегія суддів. Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу). Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI (у редакції станом на дату розгляду судами справи та прийняття оскаржуваних рішень) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 7072) (пункт 5.43 постанови). З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19). З акту приймання передачі наданих послуг від 05.03.2021 року вбачається, що представник Відповідача включив до вартості послуг адвоката такі послуги «Вивчення матеріалів справи, наданих Замовником - 1 год.; Аналiз законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики - 1 год.». Колегія не погожується з доводами апеляційної скарги, що зазначені роботи виконуються в рамках надання послуги зі складання Відзиву на позовну заяву (4 год.) та що стягнення витрат за 4 години роботи є неспівмірним з характером виконаноi роботи. Також з Акту приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року вбачається, що адвокатом було виставлено рахунок за участь у двох судових засіданнях 18.11.2020 року та 20.01.2021 року та витрачено на кожне засідання 2,5 год робочого часу адвоката, з урахування часу, витраченого на дорогу. Проте, представник Вiдповiдача під час судових засідань присутній не був. Колегія суддів, частково погоджуючись з доводами апеляційної скарги, вивчивши докази, подані позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням вимог частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16895,45 гривень, оскільки вони є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, що підтверджено наданими документами. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" подану через представника - Єгорова Олександра Олександровича задовольнити частково. Додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.03.2021 року по цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об`єму природного газу- змінити, зменшивши суму стягнення з акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (код ЄДРПОУ 03351208) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу до 16895,45 гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 листопада 2021 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: А. П. Заїкін С.О. Погорєлова