Ухвала КАС ВС № 200/9363/20-а

УХВАЛА 04 листопада 2021 року м. Київ справа № 200/9363/20-а адміністративне провадження № К/9901/34721/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №200/9363/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2021 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №200/9363/20-а залишено без руху та встановлено скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки було пропущено строк касаційного оскарження і вказані скаржником причини його пропуску визнані неповажними. Скаржнику запропоновано вказати інші поважні підстави для поновлення строку касаційного оскарження та надати докази на їх підтвердження. Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху Міністерство оборони України отримало 04.10.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. На виконання вимог указаної ухвали скаржник навів аналогічні за змістом до попередніх доводи про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Додав, що строк касаційного оскарження був пропущений не з вини Міністерства оборони України і касаційну скаргу було подано в межах загального річного строку. Надаючи оцінку доводам зазначеного клопотання, суд виходить з наступного. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і скаржників, які діють як суб`єкти владних повноважень. Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Суд зазначає, що пропуск процесуальних строків не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до касаційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Доводи скаржника, що касаційна скарга подана в межах річного строку, є безпідставними, оскільки норма (частина 5 статті 333 КАС України) імперативно встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційного оскарження судових рішень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не змінює загальні строки реалізації цими суб`єктами права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України. Таким чином, зазначені причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, а тому недоліки касаційної скарги скаржниками не усунено. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З урахуванням зазначеного, слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333, КАС України, суд,- У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №200/9363/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді В.М. Бевзенко С.М. Чиркін