Ухвала КАС ВС № 200/4951/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 05 червня 2024 року м. Київ справа №200/4951/23 адміністративне провадження № К/990/19516/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (суддя Бабаш Г.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченко І.В.) у справі № 200/4951/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України; відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , в якому просила: - визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 21.04.2023 №7/в; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2022 із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 07.11.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024, задовольнив позов. 16.05.2024 Міноборони України подало касаційну скаргу, що 20.05.2024 надійшла до Верховного Суду, в якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає, що позивач не підпадає під вичерпний перелік осіб, котрі мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. У своєму висновку комісія зазначила, що особи які мають право на отримання ОГД можуть реалізувати своє право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Та підкреслила, що син ОСОБА_3 народився після загибелі ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому не має права на ОГД. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цій справі оскаржуються дії Міноборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги. Донецький окружний адміністративний суд в ухвалі від 02.10.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Міноборони України абстрактно покликається на значний суспільний інтерес, не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики; не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону № 2011-XII, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», інших норм матеріального та / чи процесуального права. Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що син ОСОБА_3 народився після загибелі ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому не має права на ОГД. Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168, установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях таких країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Згідно п. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. Згідно п. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Слід зауважити, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. У підсумку Верховний Суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Скаржники на підтвердження своєї позиції фактично зазначають про необхідність здійснення переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин Міністерству оборони України слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 200/4951/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб