Постанова КГС ВС № 902/538/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 902/538/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.; за участю представників сторін: скаржника - адвокат Богушко О.В. ОСОБА_1 - адвокат Оспанов Р.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у складі колегії суддів: Дужич С.П.- головуючий, Саврій В.А., Коломис В.В. у справі № 902/538/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/538/16 про банкрутство ТОВ "Рітон". Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 було визнано грошові вимоги ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн (позачергово) та зобов`язано арбітражного керуючого внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рітон".

3. ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулась до Північно-західного апеляційного господарського з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського від 19.05.2021 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 скасовано. Ухвалено нове судове рішення яким у визнанні грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" відмовлено. Рух касаційної скарги 5. 07.07.2021 Публічне акціонерне товариства "Українська інноваційна компанія" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 902/538/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" у справі № 902/538/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2021.

7. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.10.2021 № 29.3-02/3468 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/538/16.

8. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.10.2021, справу № 902/538/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Погребняка В.Я.

9. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2021 прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 902/538/16, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. до свого провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 902/538/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 до 14 год. 15 хв. 26.10.2021. Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним. 12.1 Суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 904/3185/18, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18. 12.2 Всупереч висновкам Верховного Суду у цій справі судом апеляційної інстанції не враховано, що апеляційна скарга була подана ОСОБА_1 як майновим поручителем боржника за кредитним договором а не як уповноваженою особою засновників ТОВ "Рітон". 12.3 Судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_1 не є ані конкурсним кредитором боржника, ані забезпеченим кредитором, тобто не має статусу учасника справи про банкрутство, а тому не мала процесуального права на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

13. Представник скаржника в судовому засіданні 26.10.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

15. Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 26.10.2021 заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. 19.1 22.09.2011, між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Рітон" було укладено Кредитний договір №4761 про надання кредиту у розмірі 6 325 000,00 грн строком до 20.09.2012, включно. 19.2 06.10.2011, на виконання умов вказаного Кредитного договору, позичальником отримано 6 325 000,00 грн і, таким чином, станом на 06.10.2011 заборгованість позичальника за договором кредиту становила 6 325 000,00 грн. 19.3 В забезпечення виконання умов Кредитного договору №4761, між банком і ТОВ "Рітон" було укладено: - Договір іпотеки від 16.07.2013, за умовами якого товариством в іпотеку передано комплекс виробничих та складських будівель, що розташовані по вул. Вінницька 49б в смт. Сутиски Тиврівського району Вінницької області , загальною площею 4 762,7 м2 і знаходяться на земельних ділянках, площею 0,2565 га та 0,4006 га. Вартість даного предмету іпотеки за взаємною згодою сторін становила (з врахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 16.03.2015 до іпотечного договору) 7 740 666,67 грн; - Договір застави від 22.09.2011, за умовами якого в заставу передано рухоме майно товариства вартістю 10 763 233,00 грн; - Договір застави від 20.07.2012, за умовами якого в заставу передано рухоме майно вартістю 5 104 894,00 грн; 19.4 20.07.2012, Додатковою угоду №5 до Кредитного договору №4761, між сторонами було збільшено розмір кредиту до 9 525 000,00 грн з повернення його до 10.04.2013 /кошти отримані: 2 200 000,00 грн - 20.07.2012 та 1 000 000,00 грн - 03.08.2012/. 19.5 Також, в забезпечення виконання умов Кредитного договору №4761, між банком, як іпотекодержателем і ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір (майнова порука), згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку майно, яке належить їй на праві власності вартістю 8 459 800,00 грн: - об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Кисво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада: - площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059; - площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054, - площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0050; - земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: Київська область, Кисво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада: - площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057; - площею 0,0502 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060; - площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063. (т.9 а.с.24-31) 19.6 10.01.2013, Додатковою угодою №12 до Кредитного договору №4761, сторонами було змінено термін повернення кредиту до 20.10.2014 включно, з процентами в розмірі 24% річних у грн та 14% річних у євро. 19.7 16.07.2013, Додатковою угоду №14 до Кредитного договору №4761, між сторонами було збільшено розмір кредиту на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 13 725 000,00 грн або еквівалент в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20.10.2014, включно. /кошти отримані 17.07.2013/. 19.8 Після отримання 4 200 000,00 грн, позичальник в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту - 13 725 000,00 грн, встановлений згідно з умовами Кредитного договору №4761, у редакції Додаткової угоди №14 від 16.07.2013. 19.9 30.12.2014, Додатковою угодою №15 до Кредитного договору №4761, між сторонами надання кредиту у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії було змінено на валютний кредит та визначено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 277 931,15 євро на термін до 20.03.2017 включно, а позичальник сплачує банку проценти в розмірі 14% річних у євро.

20. Аргументи скаржника (пункти 12.2, 12.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке. 20.1 Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 являється одним із засновників (учасників) ТОВ "Рітон" з внеском до статутного фонду у розмірі 2 400 000,00 грн; рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рітон" проведених 08.10.2018 ОСОБА_1 , визначено уповноваженою особою засновників товариства у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу /протоколом №17 від 08.10.2018. 20.2 Скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у своїй постанові від 17.02.2021, зазначив про неправомірність залучення ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, керуючись, при визначенні складу учасників у справі про банкрутство, лише положеннями Господарського процесуального кодексу України. 20.3 Водночас, за приписами частин першої, другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом обмеженим складом осіб - учасниками у справі про банкрутство. 20.4 Так, статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. 20.5 Таким чином, проводячи новий розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують її повноваження як уповноваженої особи засновників ТОВ "Рітон" у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу (протоколом №17 загальних зборів учасників ТОВ "Рітон" від 08.10.2018) та в силу приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства стосовно переліку учасників у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про формалізацію оскаржуваною постановою ОСОБА_1 як особи, якій в силу закону надано право на оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019, якою визнано грошові вимоги ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн.

21. Разом з тим, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити таке.

22. Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо того, що ПАТ "Укрінбанк", ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є однією юридичною особою, яка змінила назву, а тому остання наділена правом звернення з кредиторськими вимогами до ТОВ "Рітон" щодо повернення 1 277 931,15 євро, оскільки зобов`язання у сторін по Кредитному договору №4761 від 22.09.2011 та додатками до нього припинились 17.08.2016 шляхом його виконання належним чином і правовідносини між ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ТОВ "Рітон" стосовно проплати останньому 1 277 931,15 євро не охоплюються Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатками до нього.

23. Разом з тим, у постанові від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 (за позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" про стягнення кредитної заборгованості) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що матеріали справи не містять, а позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов`язків банківської установи (правонаступництва після ПАТ "Український інноваційний банк"), адже зміна назви установи шляхом заміни слова "банк" на "компанія" не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, якою на, думку позивача, він є на час розгляду справи в суді. Правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

24. У постанові від 03.08.2018 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/8117/17, зокрема, закріплено правовий висновок, що виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не дає підстав вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

25. Окрім того, у вказаних постановах суди дійшли висновку, що права та обов`язки ПАТ "Український інноваційний банк" як банку не можуть вважатися такими, що перейшли до ПАТ "Українська інноваційна компанія" в силу організаційних змін банку від 13.07.2016 та 28.03.2017.

26. Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 викладено такі правові висновки: - Відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону про банки, також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов`язковим. - Правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено. - Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду, встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства. - Виведення банку з ринку шляхом виключення слова "банк" з його назви та "банківської діяльності" з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства. - Отже, перехід прав та обов`язків від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "УКРІНКОМ" та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та виключення з видів своє діяльності "банківської діяльності" без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства. - Водночас у рамках цього спору Великій Палаті Верховного Суду необхідно вирішити, який суб`єкт є належним позивачем у справі, тобто якій особі належить право вимоги за кредитним договором від 05 лютого 2007 року та договором поруки № 2, за захистом якої звернувся позивач у судовій справі № 925/698/16. Відповідно до цього, враховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що таким суб`єктом був та залишається банківська установа - ПАТ "Український інноваційний банк", відповідне право якого не переходило ані до ПАТ "УКРІНКОМ"/ ПАТ "Українська інноваційна компанія", ані до ТОВ "ФК "Інвест ресурс".

27. Згідно частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

28. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків викладених у вказаних постановах Верховного Суду, та всупереч приписам статті 86 Господарського процесуального кодексу України не досліджено обставин щодо наявності чи відсутності підстав для переходу права на звернення із відповідною заявою про визнання грошових вимог у розмірі 38 067 249,22 грн від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія".

29. При цьому, суд апеляційної інстанції пославшись на правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 914/3587/14 виокремив їх із контексту судового рішення, не урахувавши викладеної правової позиції Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаній справі доказів та встановлених фактичних обставин.

30. Окрім того, ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції виходив з наступного. 30.1 16.08.2016 ПАТ "Укрінбанк" в односторонньому порядку платіжним документом №6742322 перерахував на рахунок ТОВ "Рітон" /рахунок №26001001100045/ 1 277 931,15 євро, здійснив операції по конвертуванню даної кількості валюти у 13 683 805,61 грн та платіжним документом №72 погасив заборгованість товариства по Кредитному договору №4761 від 22.09.2011. 30.2 Дані обставини підтверджуються і висновком судово-економічної експертизи №372/18-45 від 14.05.2018, згідно якого документально підтверджується фактичне надання кредитних коштів ПАТ "Укрінбанк" на користь товариства отримані кредитні кошти (транші) за Кредитним договором № 4761 у розмірі 13 725 000,00 грн та 1 277 931,15 євро, з яких погашено в розмірі 13 725 000,00 грн, а кошти в розмірі 1 277 931,15 євро не повернуті. 30.3 Звертаючись до суду з кредиторськими вимогами, ПАТ "Українська інноваційна компанія" свої вимоги обґрунтовувала тим, що між ТОВ "Рітон" та АТ "Український інноваційний банк" 22.09.2011 було укладено Кредитний договір №4761, відповідно до якого товариству відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 13 725 000,00 грн і в подальшому внаслідок укладання Додаткової угоди 10.03.2015 змінено відновлювану кредиту лінію на мультивалютну кредитну лінію з лімітом в сумі 1 277 931,15 євро. 30.4 Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Права та обов`язки за кредитним договором виникають з моменту узгодження усіх істотних умов та підписання кредитного договору. 30.5 За Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 кредитні кошти банком надавались позичальникові на умовах відновлювальної кредитної лінії, яка надавала останньому можливість отримувати кредитні кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, гасити всю суму заборгованості або тільки її частину. 30.6 Додатковою угодою №14 від 16.07.2013 до Кредитного договору №4761, розмір кредиту, тобто його ліміт, на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, було збільшено до 13 725 000,00 грн або на еквівалент в євро по курсу Нацбанку України та дату повернення кредитних коштів продовжено до 20.10.2014, включно. 30.7 17.07.2013, на виконання умов Кредитного договору, позичальником отримано 4 200 000,00 грн. 30.8 Після отримання 4 200 000,00 грн, позичальник в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту - 13 725 000,00 грн, встановлений згідно з умовами договору, у редакції Додаткової угоди №14 від 16.07.2013. 30.9 Таким чином, отримавши 17.07.2013 від банку 4 200 000,00 грн - кредитних коштів, товариство в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту у 13 725 000,00 грн, встановлений умовами Кредитного договору №4761 та Додаткової угоди №14 від 16.07.2013 до нього і подальша видача коштів, що перевищувала зазначений вище ліміт кредитування була неможлива без збільшення за додатковою угодою цього кредитного ліміту. 30.10 Іпотечні договори та договори застави рухомого майна забезпечували виконання умов даного Кредитного договору саме в межах ліміту кредитування в розмірі 13 725 000,00 грн. 30.11 Отримавши кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" повністю погасило заборгованість по Кредитному договору №4761 і зобов`язання товариства по цьому договору перед АТ "Український інноваційний банк", відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припинились, шляхом його виконання. 30.12 Також, виходячи з приписів статті 593 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку", припинились і похідні від Кредитного договору №4761 зобов`язання, які забезпечували виконання умов цього договору ТОВ "Рітон" перед АТ "Український інноваційний банк", а саме за іпотечними договорами та договорами застави рухомого майна. 30.13 В той же час, правовідносини між банком та товариством стосовно видачі останньому 1 277 931,15 євро не охоплюються Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 тому, що перевищують встановлений цим Кредитним договором та додатковими умовами до нього ліміт кредитування та не можуть регулюватися умовами цього договору з додатковими угодами до нього, оскільки мають позадоговірний характер.

31. Згідно приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

32. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

33. Разом з тим, судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови наведеного враховано не було та не було обґрунтовано відхилення висновку експерта про те, що кошти в розмірі 1 277 931,15 євро не були повернуті боржником, а також не було зазначено з яких підстав вказаний висновок суд не прийняв до уваги.

34. Окрім того, судом апеляційної інстанції належним чином не обґрунтовано та не встановлено якими саме доказами підтверджується погашення боржником заборгованості по Кредитному договору №4761, а зазначено лише про те, що отримавши кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" повністю погасило заборгованість по Кредитному договору №4761.

35. Дійшовши вказаного висновку суд апеляційної інстанції покликався на те, що правовідносини між банком та товариством стосовно видачі останньому 1 277 931,15 євро не охоплюються Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 тому, що перевищують встановлений цим Кредитним договором та додатковими умовами до нього ліміт кредитування та не можуть регулюватися умовами цього договору з додатковими угодами до нього, оскільки мають позадоговірний характер.

36. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено яка сума коштів отримана боржником від банку за кредитними угодами, який розмір зобов`язань за цими угодами, яка сума боржником сплачена, яка сума за вказаними угодами залишилася не погашеною та не зазначено якими доказами ці обставини підтверджуються.

37. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

38. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

40. Постанова суду апеляційної інстанції у цій справі таким вимогам закону не відповідає.

41. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

42. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови у цій справі не були дотримані.

43. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

44. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України, а тому постанову суду апеляційної інстанції від 19.05.2021 слід скасувати, а справу № 902/538/16 слід направити до Північно-західного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

45. При новому розгляді апеляційному суду необхідно належним чином дослідити та встановити обставини щодо наявності чи відсутності підстав для переходу права на звернення із відповідною заявою про визнання грошових вимог у розмірі 38 067 249,22 грн від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія", повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

46. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у справі № 902/538/16 підлягає скасуванню, а справа у скасованій частині направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється. Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 902/538/16 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 902/538/16 скасувати.

3. Справу № 902/538/16 у скасованій частині направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. В. Білоус Судді В. Я. Погребняк Н. Г. Ткаченко