Постанова Харківський апеляційний суд № 644/7334/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2021 року м. Харків Справа № 644/7334/20 Провадження №22-ц/818/ 5814/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. Суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б. Учасники справи : Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Відповідачі: ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2020 року, постановлене суддею Матвієвською Г.В., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : 25 вересня 2020 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що відповідно до договору № б/н від 20.03.2010 року ОСОБА_1 , отримав у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, " Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08.09.2020 року становить 1536294,18 грн та складається з 19571,70 грн.- заборгованість за кредитом; 1509882,48 - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6840,00 - пеня. Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суму заборгованості за кредитом, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 184498,50 грн, яка складається з: 19571,70 грн - заборгованість за кредитом; 164926,80 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом з 20.03.2010 року по 01.11.2016 року та судові витрати. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк " «ПРИВАТБАНК" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № б\н від 20.03.2010 року, в розмірі 184498,50 грн., яка складається з наступного: 19 571,70 грн. заборгованість за тілом кредитом; 164 926,80 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 20.03.2010 по 01.11.2016 роки. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд не розглянув його заяву про застосування строку позовної давності порушив при цьому ч.4 ст. 267 ЦК України. У письмових поясненнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наголошує на тому, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 20 березня 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету заяву. У заяві зазначено прізвище відповідача, його паспортні та анкетні дані. Зазначено, що ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім`я кредитку ( а.с.50). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Пам`яткою клієнта", «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між нею і Банком договір про надання банківських послуг. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 08.09.2020 року становить 1536294,18 грн та складається з 19571,70 грн.- заборгованість за кредитом; 1509882,48 - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6840,00 - пеня. Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суму заборгованості за кредитом, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 184498,50 грн, яка складається з: 19571,70 грн - заборгованість за кредитом; 164926,80 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом з 20.03.2010 року по 01.11.2016 року та судові витрати. Матеріали справи містять виписку по рахунку за період з 19.07.2010 по 08.09.2020 року (а.с. 10-27). Строк дії картки встановлено до 08/14 (а.с. 49). Останній платіж по карті вчинений 12.06.14 на суму 40,00 грн. 20 листопада 2020 року від відповідача до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача (а.с.123). При розгляді справи судом першої інстанції не взято до уваги а ні відзив на позовну заяву а ні клопотання про застосування строків позовної давності. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України). Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу. Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин. Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15. У відповідності до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Судом встановлено, що відповідач порушив умови кредитного договору та допустив кредитну заборгованість, проте позивач пропустив позовну давність. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог на зазначене не звернув уваги, та в порушення норм матеріального права, неправильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, не взявши до уваги що строк дії картки закінчився 06 серпня 2014 року, останній платіж по картці виконаний 12.06.2014 року, а із позовом до суду банк звернувся 25 вересня 2020 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, про застосування наслідків якої заявила сторона спору. Доказів про продовження строку дії картки або про її перевипуск матеріали справи не містять. Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. На підставі ст.141 ЦПК України з позивача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 3153,00 грн Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст.3,10,12,13,89,351,367,368,374,376,382,384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2020 року скасувати. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 0 копійок) Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б.Яцина Повне судове рішення складено 05 листопада 2021 року.