Постанова 4824 № 752/10312/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 752/10312/18 провадження № 22-ц/824/13584/2021 03 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Гайворонському В. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Москаленка Антона Сергійовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року в складі судді Плахотнюк К.Г., встановив: 22.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив визнати борг за розпискою, укладеною 03 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у розмірі 5 255 947,60 грн спільним боргом подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 5 255 947,60 грн. Посилався на ті підстави, що 03.02.2006 між ним та донькою ОСОБА_2 було укладено договір позики, викладений у вигляді розписки, за якою остання отримала у нього в позику 200 000 доларів США для придбання, ремонту та устаткування всім необхідним квартири (будівельна адреса: АДРЕСА_1 . Вказану позику остання зобов`язалась повернути за першою ж вимогою. Відповідачі витратили отримані кошти в інтересах сім`ї, для придбання квартири, право власності на яку оформили в рівних частках. 15.03.2018 він звернувся до ОСОБА_2 з письмовою вимогою про повернення позики, проте відповіді на своє звернення не отримав. 11.03.2019 ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просив визнати договір позики, укладений 03 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на суму 200 000 доларів США недійсним. Вказував, що квартиру було придбано за його з дружиною спільні кошти, про договір позики остання йому нічого не казала. При укладенні договору письмової згоди він не давав. Позичені кошти в інтересах сім`ї не використовувалися. Йому нічого не відомо, на що були витрачені кошти. 29.01.2020 представник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про призначення в справі судової технічної експертизи розписки про одержання грошових коштів в борг за договором позики. На вирішення експертизи просив поставити питання: - Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датована розписка? - В який період часу був виконаний рукописний текст у наданому документі? - Чи міг документ бути створений раніше 2015 року? - В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти у розписці від 03.02.2006 та у вимозі від 15.03.2018 року. Зобов`язати ОСОБА_1 надати оригінал розписки та оригінал вимоги від 15 березня 2018 року. Посилався на ті підстави, що на підтвердження тієї обставини, що розписка, на підставі якої позивач намагається стягнути з відповідачів кошти в сумі 5 255 947,60 грн, складена після розірвання шлюбу між відповідачами і борг, який виник на підставі вказаної розписки, не є спільним боргом подружжя. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року клопотання задоволено. Призначено у вказаній справі судово-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: - Чи виконаний текст розписки ОСОБА_2 про отримання грошових коштів у ОСОБА_1 , датованої 03.02.2006, часом, яким датована розписка? - У який період часу був виконаний текст розписки ОСОБА_2 про отримання грошових коштів у ОСОБА_1 , датованої 03.02.2006 року; - Чи міг бути виконаний текст розписки ОСОБА_2 про отримання грошових коштів у ОСОБА_1 , датованої 03.02.2006 року, раніше 2015 року? - В один чи різні періоди часу був виконаний рукописний текст розписки ОСОБА_2 про отримання грошових коштів у ОСОБА_1 , датованої 03.02.2006, та у вимозі ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 від 15 березня 2018 року. Зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду оригінал розписки ОСОБА_2 про отримання грошових коштів, датованої 03.02.2006 року та вимоги ОСОБА_1 від 15 березня 2018 року у строк протягом 10 днів з моменту набрання ухвалою законної сили. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Москаленко А. С. просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року про призначення судово-технічної експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої доводи мотивує тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що в зустрічному позові ОСОБА_3 не заперечував проти факту отримання грошових коштів ОСОБА_2 , посилаючись при цьому лише на те, що йому нічого не було відомо про позику, він не надавав згоду на її отримання та йому не відомо на що були витрачені кошти, які отримані ОСОБА_2 в якості позики. Жодних сумнівів про час написання розписки у ОСОБА_3 не виникало. Вважає, що призначена в справі експертиза не підтверджує жодних обставин, які є підставами зустрічного позову та фактично призведе до істотного збільшення строку розгляду даної справи. Посилання суду першої інстанції на те, що з`ясування питання періоду виготовлення розписки є підставою заявленого позову не відповідає змісту зустрічної позовної заяви. Суд під час прийняття ухвали не з`ясував дійсні обставини справи, не прийняв до уваги заперечення позивача, не з`ясував думку сторін щодо переліку питань, експертної установи тощо. В судовому засіданні суд з`ясував у представника позивача лише можливість надати оригінал розписки. Щодо вимоги про повернення позики в судовому засідання мова не йшла. Позивач не може надати оригінал вимоги про повернення позики, оскільки він був вручений ОСОБА_2 . Тобто в цій частині позивач не може виконати вимоги ухвали суду про призначення експертизи. За своєю правовою природою клопотання про призначення експертизи є заявою про забезпечення доказів, але відповідач не надав доказів сплати судового збору. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Москаленко А. С. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_3 - адвокат Романюк І. М. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Матеріали справи свідчать про те, що предметом спору в справі за позовом ОСОБА_1 є стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 суми боргу за договором позики від 03 лютого 2006 року. Враховуючи те, що заперечення відповідача ОСОБА_3 проти вказаного позову ґрунтуються на тій обставині, що вказана розписка була складена після розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2 , тобто після 2015 року, і борг, який виник на підставі цієї розписки, не є спільним боргом подружжя, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення клопотання про призначення судової технічної експертизи документів. Призначення експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення відповідачем своїх заперечень проти заявлених до нього вимог. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. За таких обставин, враховуючи правове регулювання та наведені заявником підстави для призначення експертизи, а також те, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання та призначення судової технічної експертизи документів. Отже, виходячи з предмету та підстав позову, доводів та заперечень учасників справи, з`ясування вказаних у клопотанні питань має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом. З урахуванням того, що для проведення експертизи у справі потрібен значний проміжок часу, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про зупинення провадження у справі на час її проведення. Отже, ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, та підстав для її зміни або скасування не вбачається. В апеляційній скарзі не наведено жодних заперечень позивача з приводу переліку питань, експертної установи тощо, не було їх надано і суду першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви надано копію вимоги ОСОБА_1 , яка містить підпис ОСОБА_2 про її отримання 15.03.2018 особисто (а.с.12-13). Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений можливості виконати вимогу суду шляхом надання вказаної вимоги, яка містить відповідний підпис ОСОБА_2 про її отримання та повідомити суд першої інстанції про відсутність самого оригіналу вимоги, який був вручений ОСОБА_2 15.03.2018. Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку призначення експертизи та інші її вимоги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України суд Постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Москаленка Антона Сергійовича залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 04 листопада 2021 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк