Постанова 4824 № 757/5603/20-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И ­­14 липня 2021 року місто Київ справа № 757/5603/20-ц провадження №22-ц/824/8493/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 відповідач - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 27 січня 2021 року, постановлену у складі судді Остапчук Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору позики, що укладений 11 липня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 27 січня 2021 року у справі №757/5603/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним призначено судово - технічну експертизу. На вирішення експертів поставлені питання: - Чи відповідає давність виконання розписки від 11 липня 2000 року, вказаній на ній даті? - -Чи можливо, що текст цієї розписки виконано друкарськими речовинами,виробленими в недавній час? - Чи є ознаки пізнішого внесення поправок ( дописок, до печаток) в цій розписці? - Чи могла відповідна розписка бути створена пізніше дати, вказаній у ній? Якщо так, то зазначити дату, коли було створено? Чи відповідає давність виконання розписки від 13 жовтня 2015 року, вказаній на ній даті? - Чи можливо, що текст цієї розписки виконано друкарськими речовинами, виробленими в недавній час? - Чи є ознаки пізнішого внесення поправок ( дописок, до печаток) в цій розписці? - Чи могла відповідна розписка бути створена пізніше дати, вказаній у ній? Якщо так, то зазначити дату, коли було створено? Проведення експертизи доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. Витребувано у відповідачів у справі оригінали розписок. Провадження у справі зупинено до проведення експертизи. Не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції змінити, виключивши із тексту питання: -Чи відповідає давність виконання розписки від 11 липня 2000 року, вказаній на ній даті? - -Чи можливо, що текст цієї розписки виконано друкарськими речовинами,виробленими в недавній час? - Чи є ознаки пізнішого внесення поправок ( дописок, до печаток) в цій розписці? - Чи могла відповідна розписка бути створена пізніше дати, вказаній у ній? Якщо так, то зазначити дату, коли було створено? В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не враховані факти, зазначені ним у відзиві на позовну заяву та підтверджені співвідповідачем ОСОБА_2 про відсутність розписки про надання грошей. Саме відсутність зазначеного документу стала причиною для складання розписки під час повернення грошей 13 жовтня 2015 року. Таким чином він фізично не має можливості надати оригінал розписки. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Видюк Д.В. та відповідач ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити апеляційну скаргу. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним. До позовної заяви подано копію розписки. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 27 січня 2021 року призначено судово - технічну експертизу. Призначаючи судово-технічну експертизу, суд першої інстанції, виходив із того, що для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання, а тому клопотання про призначення експертизи з питань, наведених у клопотанні, суд вважав обґрунтованим. Однак, повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (п. 4, 5 ,6 ч. 2 ст. 103 ЦПК України) Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Загальною вимогою національного законодавства є вмотивованість судових рішень, до яких віднесені ухвали суду ( ст.ст.260 та 263 ЦПК України. Разом з тим, задовольняючи клопотання представника позивача, судом першої інстанції в порушення ч.3 ст. 260 ЦПК України не мотивовано необхідність призначення у справі судової експертизи з питань, запропонованих представником позивача, не вказано обставин, які зумовили необхідність її призначення. В ухвалі відсутня мотивована оцінка питань, запропонованих відповідачем, які ставляться на вирішення експертизи. У відповідності до ч.ч. 1-3 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. Частина перша цієї статті регламентує порядок падання експертові матеріалів для експертного дослідження, оскільки офіційний початок проведення експертизи неможливий без отримання відповідних матері­алів. У пункті 3.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень відзначається, що експертиза проводиться тільки після подання органом, який її призначив, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї інструкції. Лише суду належить право при призначенні експертизи визначати, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. При цьому суд заслуховує і враховує думки: учасників справи і думку призначених судом експертів з цього питання, що є дуже важливим для майбутнього експертного аналізу, оскільки правильно сформована матеріальна база є запорукою належного і всебічного дослідження експертом, що в кінцевому рахунку призводить до повної відповіді на всі поставлені перед експертом запитання. Важливість якісного вирішення цього питання закріплюється змістом абз. 11 пункту 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, де зафіксовано, що експерт може мотивовано відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому мате­ріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувати додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. За наведеного, у разі призначення експертизи судом експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, оскільки їх експерту надає суд, а тому суд передчасно вирішив питання про призначення експертизи, не витребувавши попередньо у учасників справи документи в порядку ст. 84 ЦПК України, що підлягають дослідженню. Крім того, призначаючи експертизу, суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення ОСОБА_3 , що викладені у відзиві на позов, в частині відсутності оригіналу розписки від 11 липня 2000 року, та не обговорив питання можливості проведення експертизи по її копії. За таких обставин висновок суду першої інстанції про призначення експертизи без проведення попередньо процесуальних дій щодо витребування об`єктів дослідження, є передчасним. Відтак постановлена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 379, 381-383 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 27 січня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус