Постанова 4819 № 766/10789/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 03 листопада 2021 року м. Херсон Номер провадження: 22-ц/819/1945/21 Єдиний унікальний номер справи: 766/10789/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Вейтас І.В., Полікарпової О.М. секретар Плохотніченко А.В. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , представник - адвокат Твердохлєб О.В., представник ОСОБА_2 - адвокат Ілянда О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ілянда Оксана Іванівна, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Войцеховської Я.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Твердохлеб Олена Валеріївна, заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції У червні 2021 року заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Заява обґрунтована тим, що їй, її доньці та онуку ОСОБА_2 на праві сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою, вона проживає з онуком, який проявляє антисоціальну та аморальну поведінку по відношенню до неї. Періодично знаходячись у вкрай афектованому стані, він починає створювати конфліктні ситуації з нею та сварки. Він постійно викидає та знищує її речі. Заявник не може користуватись власним холодильником, адже він забирає продукти харчування, викрадає гроші заявника, прикраси та інші речі, які мають хоч яку-небудь матеріальну цінність. Його дії та слова створюють постійне психологічне насилля, образи та тиск через що заявник має сильні серцеві болі та лікується. Крім того онук підіймає на неї руку. Проявляючи агресію та принизливе ставлення, він кричить на заявника вульгарною лайкою, доводячи до сліз. Через його дії, вона вимушена закриватись у своїй кімнаті та боїться виходити звідти, адже має страх за своє життя. Його погрози з кожним разом становляться все більше агресивними. Намагання яким-небудь чином уникнути конфліктні ситуації не мають результату, адже ОСОБА_2 постійно намагається замахнутись, штовхає та навіть бажає смерті. Відтак, заявник не може спокійно жити у своїй квартирі, адже знаходиться в постійному стресовому стані, що онук можете спричинити їй не тільки психологічний біль та страждання, а й погрожує фізичною розправою. Через зазначену поведінку ОСОБА_2 , заявник була змушена неодноразово викликати поліцію, але якого-небудь позитивного результату це не дало. Посилаючись на наведене, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: наближатися на безпечну відстань близько 10 метрів до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заходити до її кімнати, яка розташована у квартирі АДРЕСА_1 та заборонити вести будь-яке листування, телефонні переговори з постраждалою особою за номером : НОМЕР_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2021 року заяву задоволено.Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк у шість місяців. Заборонено ОСОБА_2 на протязі шести місяців наближатися на відстань близько 10 метрів до ОСОБА_1 , заходити до її кімнати, яка розташована у квартирі АДРЕСА_1 та заборонено вести будь-яке листування, телефонні переговори з постраждалою особою за номером : НОМЕР_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 вчиняє щодо ОСОБА_1 психологічне насильство, а тому з метою запобігання ризиків продовження вчинення такого насильства в подальшому, видав обмежувальний припис. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. На зазначене рішення суду ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ілянда О.І.,подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове яким відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, не оцінив ризики продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, дійшов помилкового висновку про обгрунтованість заяви. Зокрема, зазначає про те, що судом не враховано, що всі конфліктні ситуації між сторонами виникають саме з вини ОСОБА_1 , крім того з жовтня 2020 року ОСОБА_2 не вчиняв неприпустимих дій по відношенню до ОСОБА_3 . Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, адвокат Твердохлеб О.В., яка діє від імені ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду, як законне та обгрунтоване, без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції На підставі свідоцтва про право власності від 15.11.2007 року № 22728 виданого фондом комунального майна м.Херсона ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками квартира АДРЕСА_1 . Згідно технічного паспорту, квартира має дві кімнати, житловою площею 29.11 кв.м, у тому числі 1 кімната 17.29 кв.м, 2-а кімната 11.82 кв.м. Згідно відповіді з Управління патрульної поліції в Херсонській області №69аз/41/23-2021 від 15.06.2021 року, патрульною поліцією Херсонської області по заявам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її онука ОСОБА_2 в період з 2018 по 2021 рік було відпрацьовано 9 викликів. У 2018 році - 2 (15.05 та 23.05), 2019 - 1 (04.04), 2020 - 4(21.06., 30.06, та 13.07 (2 виклики)), 2021 - 2 (11.04. та 11.05). Згідно відповіді Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області №36/97А3 від 15.06.2021року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку як кривдник в Херсонському РУП ГУНП В Херсонській області з 24.09.2020 року та відносно останнього складались адміністративні протоколи за ч.1 ст.173-2 КупАП, а саме 24.09.2020 та 30.09.2020 року, які направлено на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області. Також 26.08.2020 року працівниками Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Херсонській області було видано терміновий заборонний припис відносно ОСОБА_2 з зобов`язанням заборони у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на три доби. Згідно Талону-повідомлення Єдиного обліку №11716, 08.05.2021р о 14.020 до ЧЧ ХРУП надійшла заява від ОСОБА_1 , просить органи поліції прийняти міри до онука ОСОБА_2 , який разом з співмешканкою проживають спільно з заявницею, ображають та погрожують. Згідно сайту судової влади, Херсонським міським судом розглядалися 3 адміністративні протоколи про вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно його бабусі - ОСОБА_1 . У постановах від 06.10.2020 та 20.10.2020 року, судом встановлено, що ОСОБА_2 висловлювався в бік своєї бабусі нецензурною лайкою, викидав її речі з квартири погрожував фізичною розправою. Свою вину під час судового розгляду у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_2 визнавав. Останнього визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено штраф. Позиція апеляційного суду. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Згідно з частиною третьою статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. У пункті 9 частини першої статті 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини у даній справі та надані сторонами докази, зокрема, зміст поданих заяв до правоохоронних органів, постанови Херсонського міського суду в адміністративних справах відносно ОСОБА_2 та термінового заборонного припису відносно ОСОБА_2 від 26.08.2020 року, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявницею документально підтверджено неодноразове застосування кривдником до неї психологічного та фізичного насильства у вигляді образ та приниження останньої, що небезпідставно викликає у заявниці побоювання за свою подальшу безпеку і завдає шкоди її психічному здоров`ю. Враховуючи періодичність та системність вчинення ОСОБА_2 відносно заявниці домашнього насильства, що свідчить про ризик настання такого насильства і в майбутньому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог щодо видання обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом заборони в будь-який спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 , наближатись до неї та заходити до її кімнати. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що всі конфліктні ситуації між сторонами виникали з вини ОСОБА_1 , як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ілянда Оксана Іванівна, залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 04 листопада 2021 року. Головуючий С.В. Радченко Судді І.В. Вейтас О.М. Полікарпова