Постанова 4855 № 826/2111/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/2111/15 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., за участю секретаря судового засідання Вороні Д.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача 1 (МВС України) Отроди Т.Ю., представника відповідача 2 (ГУ МВС України в м. Києві) Панченка Б.С., представника відповідача 3 (Святошинське РУ ГУ МВС) Панченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії) про визнання наказів незаконними, поновлення на службі в органах внутрішніх справ та стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії), у якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: - визнати незаконним та скасувати наказ МВС України від 16.01.2015 №48 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України; - визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України в м. Києві від 30.01.2015 №59 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України; - поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинсього РУ ГУМВС України в м. Києві; - стягнути з ГУ МВС України в м. Києві на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме: з дати звільнення ОСОБА_1 по день поновлення на службі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві; - поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії) з 02.02.2015 року; - стягнуто з Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02.02.2015 року по 02.06.2021 року у розмірі 212 024, 24 грн. (двісті дванадцять тисяч двадцять чотири гривні двадцять чотири копійки); - допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії) з 02.02.2015 року; - допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3 950, 50 грн. (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень п`ятдесят копійок); - в іншій частині позовних вимог відмовлено Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в м. Києві від 30.01.2015 року №59 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ МВС України в м. Києві подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач 2 вказує, що судом першої інстанції невірно встановлено обставину про те, що у період з листопада 2004 по 16.01.2015 позивач обіймав посаду заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві оскільки, відповідно до наявної у матеріалах справи копії послужного списку ОСОБА_1 , у період з березня 2007 по 08.04.2014 останній проходив службу у підрозділах УДАІ, підпорядкованих ГУ МВС України в м. Києві. І лише у період з 08.04.2014 по дату звільнення, позивач обіймав вказану судом посаду заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві. Також, після отримання з УДАІ ГУ МВС України в м. Києві інформації відносно позивача, відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» та п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 №48о/с останнього було звільнено з органів внутрішніх справ за дискредитацію звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. З метою упорядкування та проведення належного розрахунку з ОСОБА_1 із урахуванням наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 №48о/с ГУ МВС України в місті Києві видано наказ від 30.01.2015 №59о/с щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з підстав, визначених у наказі МВС України. Відповідач 2 вважає, що суд першої інстанції безпідставно поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, оскільки на виконання вимог Постанови №730 Святошинське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ліквідовано (процедура припинення юридичної особи триває). Наказом МВС України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно штатні зміни» вирішено уважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС. Згідно Переліку змін у штатах МВС, затвердженого вищевказаним наказом МВС України, в ГУ МВС України в місті Києві скасовуються всі штати, тобто 15 236 посад. Таким чином, поновлення позивача на раніше займаній посаді - заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві не вбачається можливим, оскільки штатним розписом в даних структурних підрозділах не передбачено будь-яких посад. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №826/2111/15 та призначено судове засідання на 03.11.2021. 06.10.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу МВС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021, в яких позивач просить залишити таку без задоволення, а оспорювань рішення суду першої інстанції - на розсуд суду. Позивач вважає оспорювань рішення таким, що ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та правильно застосовано судом як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, які надавались суду, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. 18.10.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ГУ МВС у м. Києві, в якому позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення та додаткове рішення - на розсуд суду. Позивач вважає, що мотиви апеляційної скарги відповідача 2 є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач зауважує, що ліквідація відповідача 2 з одночасним створенням іншого органу - Головного управління Національної поліції у м. Києві, який буде виконувати повноваження та завдання органу, що ліквідується, передбачає зобов`язання роботодавця вжити заходи щодо працевлаштування працівників ліквідованого органу. Водночас, в контексті спірних правовідносин, які виникли з прийняттям спірного наказу, участь ГУ МВС у м. Києві в цій справі як відповідача є необхідною, позаяк вирішення питання щодо поновлення позивача на раніше займаній посаді в органі, який перебуває у процесі припинення (на дату розгляду справи запису про припинення відповідача 2 та 3, як юридичних осіб, не має), не може вирішувати правонаступник - Головне управління Національної поліції у м. Києві. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідач 1 та 2 не виконують оспорювань рішення суду першої інстанції взагалі, тому йому є незрозумілим мета його оскарження відповідачами. В судове засіданні 03.11.2021 з`явився позивач та представники відповідачів. Представник ГУ МВС України у м. Києві підтримав свою апеляційну скаргу. Представник МВС України вказав, що вважає обґрунтованою апеляційну скаргу відповідача

2. Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача

2. Представник Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві (в особі Ліквідаційної комісії) вказав, що вважає обґрунтованою апеляційну скаргу відповідача

2. Сторони у справі надали пояснення, правом на надання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах. У відповідності до положень ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Наказом МВС України від 16.01.2015 №48 о/с «По особовому складу» відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та згідно з пунктами 62 «а» та 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, зокрема, капітана міліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління. Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 30.01.2015 №59 о/с «Щодо особового складу» відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та згідно з пунктами 62 «а» та 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу звільнено капітана міліції ОСОБА_1 (М-168215), заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління, 30.01.2015. Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що звільнення на підставі положень Закону України «Про очищення влади» передбачає обов`язкову процедуру, яка полягає у проведенні перевірки особи та можливість її звільнення за результатами такої перевірки, крім випадків, визначених п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, втім щодо позивача перевірка проведена не була. Відтак, звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» є незаконним. Щодо звільнення позивача також на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, суд першої інстанції вказав, що законодавство не передбачає одночасне застосування до особи наслідків звільнення за різними підставами. Відтак оспорювані накази є протиправними та підлягають скасування. Враховуючи неправомірність прийняття відповідачем наказу від 30.01.2015 №59 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління, підпорядкованого Головному управлінню МВС України в м. Києві з 02.02.2015 року підлягають задоволенню. Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме: з дати звільнення позивача по день поновлення на службі у розмірі 212 024, 24 грн. Суд першої інстанції, аналізуючи зміст позовної заяви та досліджуючи матеріали справи, зазначив, що в обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди, позивачем не надано жодних доказів та розрахунків сум, що б свідчили про заподіяння йому моральної шкоди у розмірі, в якому ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів, а також завданням йому шкоди у вигляді заподіяння моральних чи фізичних страждань, з огляду на що позовна вимога щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 300 000, 00 грн., задоволенню не підлягає. Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 містить аналіз питання правомірності чи протиправності наказу відповідача 2 від 30.01.2015 №59 о/с втім такий не визнано протиправним, відтак є невирішена позовна вимога ОСОБА_1 , яку слід вирішити шляхом прийняття додаткового рішення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу МВС України від 16.01.2015 №48 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України; визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в м. Києві від 30.01.2015 №59 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України; поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві; стягнення з ГУ МВС України в м. Києві на користь позивача середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Сторонами у справі не заперечується, що, ухвалюючи рішення по суті спору, суд не вирішив питання щодо визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в м. Києві від 30.01.2015 №59 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України. Водночас, в тексті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 судом надано оцінку вказаним позовним вимогам: визнано доводи позивача обґрунтованими, а надані докази достатніми для задоволення позовних вимог. Приймаючи вказане рішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в м. Києві від 30.01.2015 №59 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України. Крім того, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 залишено без змін за наслідком апеляційного перегляду постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021. Отже, колегія суддів приходить до переконання, що приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при прийнятті додаткового рішення порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача 2, та вважає, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві залишити без задоволення. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 03 листопада 2021 року. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан