Постанова 4805 № 296/1083/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1083/20 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В. Категорія 60 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О. Ю. суддів Борисюка Р.М. Григорусь Н.Й. при секретарі Бірюченко Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу № 296/1083/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , (третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна) про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 25 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В. у м.Житомирі, встановив: 05.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між рідними племінницею та тіткою, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 як за спадкоємицею другої черги спадкоємців за законом за правом представлення. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_3 є рідною сестрою її батька ОСОБА_4 , якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . У піврічний термін з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачка подала до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3 за правом представлення як спадкоємець другої черги спадкоємців за законом. Постановою приватного нотаріуса від 20.09.2019 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів про родинні відносини між позивачкою та ОСОБА_3 , а також у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно. Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 25 березня 2021 року позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між рідними племінницею та тіткою. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за правом представлення. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що багато років доглядала сестру ОСОБА_3 . У 1977 році ОСОБА_5 заповів квартиру молодшій дочці ОСОБА_6 , син ОСОБА_7 відмовився від батькової квартири, тому ОСОБА_1 не є спадкоємицею другої черги за правом представлення. У відзиві ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 рідний брат ОСОБА_3 і батько позивачки ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 , рідна сестра ОСОБА_3 , 01.06.2018 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. 23.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Постановою приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Брох А.А. від 20.09.2019 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із неможливістю встановлення родинного зв`язку між ними та відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Статтею 1262 ЦК України визначено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Як передбачено ч.3 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Суд першої інстанції дослідив матеріали спадкових справ №266/2011 та №31/2018, копій свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 і зробив обґрунтований висновок, що позивачка є племінницею спадкодавиці і такий факт має юридичне значення. ОСОБА_3 не складала заповіту, у неї було два спадкоємця другої черги рідний брат ОСОБА_4 і рідна сестра ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_4 пережив спадкодавицю, на підставі ч.3 ст1266 ЦК України за правом представлення спадкоємицею ОСОБА_3 другої черги є його дочка ОСОБА_1 . Оригінали правовстановлюючих документів на спірну квартиру знаходяться у відповідачки, тому ОСОБА_1 не може надати їх нотаріусу. На підставі наведеного та з урахуванням роз`яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд першої інстанції зробив правильний висновок, що вимога визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги, актом виконаних робіт, квитанцією. Виходячи з принципу співмірності витрат складності та обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченим ним часом, апеляційний суд стягує витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 25 березня 2021 року без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча: Судді: