Постанова 4855 № 640/19271/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19271/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року у справі за заявою про забезпечення позову до подання адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) до подання позовної заяви звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 02 липня 2021 року №81-дс та від 02 липня 2021 року №82-дс, до набрання законної сили рішенням у даній справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито у справі №640/19271/21 заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 наказу начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіної З. від 02 липня 2021 року №82-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» в частині відсторонення начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на період дисциплінарного провадження. В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м.Києві подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на його необґрунтованість просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване судове рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт звертає увагу, що ні в доводах заявника, ні в оскаржуваному судовому рішення не міститься висновку у чому все таки полягатиме ускладнення або унеможливлення виконання судового рішення для заявника в майбутньому, крім того питання щодо правомірності прийнятих наказів про застосування відкриття дисциплінарного провадження мають вирішуватися судом під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 про оскарження наказів про відкриття дисциплінарного провадження. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що для прийняття рішення про забезпечення позову достатньо лише обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про очевидність протиправності оскаржуваного Наказу 2 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків, в контексті недотримання критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, обґрунтованості, тобто прийняття цього наказу з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та пропорційності, а саме винесення такого наказу з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або - очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС). Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, від 13.03.2020 у справі №1740/2484/18, від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, від 22.10.2020 у справі №640/1304/20, від 24.11.2020 у справі №640/9636/20, від 11.03.2021 у справі №260/1168/19. Як вбачається із заяви про забезпечення позову, поданої до пред`явлення позову, заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у м.Києві № 81-дс від 02.07.2021 та наказу №82-дс від 02.07.2021 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Так, досліджуючи доводи заяви про забезпечення позову суд першої інстанції встановив очевидну протиправність оскаржуваного Наказу 2 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вказані вимоги є предметом розгляду справи по суті, а тому, встановлення обставин законності спірних наказів Головного управління ДПС у м.Києві, їх оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті. У разі вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, вони є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог. Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не наведено доводів про існування очевидної небезпеки заподіяння його правам, свободам чи законним інтересам в разі невжиття заходів забезпечення позову, також, не наведено фактів, які б вказували на можливість ускладнення виконання майбутнього судового рішення. Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що останнім з належним обґрунтуванням спростовано висновки суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами апелянта про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.В. Чаку