Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/7279/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/7279/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання винити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд: - визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора та скасувати його рішення, викладене в листі від 02.10.2020 №21-3326вих-20 щодо визнання недійсними довідок Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 №21-1100зп та від 28.07.2020 №21-1520зп; - визнати недійсною довідку Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 №21-1697зп; - скасувати рішення Офісу Генерального прокурора від 23.12.2020 №21-4248вих-20 щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні скарги від 19.11.2020; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 28.07.2020 №21-1520зп; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 15.10.2020 №100-0212-8/84154; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно із довідкою Офісу Генерального прокурора від 28.07.2020 №21-1520зп у розмірі 60% заробітної плати без обмеження максимального розміру, починаючи з 17.09.2020. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 постановлено адміністративну справу №320/7279/21 передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та направити справу для продовження розгляду в іншому складі суду. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 від 10.08.2016 №3239001170 фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1 . Зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 . Постановляючи ухвалу про передачу справи №320/7279/21 до Окружного адміністративного суду міста Києва, суд першої інстанції виходив з того, що територіальна підсудність має визначатися за місцем реєстрації позивача (м. Донецьк) або за місцезнаходженням юридичної адреси відповідачів (м. Київ), місце проживання позивача, зазначене в довідці внутрішньо переміщеної особи, суд першої інстанції не брав до уваги при визначенні територіальної підсудності даної справи, оскільки така довідка не підтверджує зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що більш доцільним буде направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва, а не до Донецького окружного адміністративного суду. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оспорюваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Статтею 25 КАС України визначено територіальну підсудність справ за вибором позивача, а саме адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Керуючись ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до новою місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно- територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленимому Кабінетом Міністрів України. Отже, за приписами вказаного Закону документом, що підтверджує місце реєстрації та проживання особи є довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. Колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи такої довідки не має, натомість наявна копія паспорту зі штампом про проживання та реєстрації позивача на території м. Донецьк. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.08.2016 №3239001170, не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача. Відтак, є вірним висновок, що дана справа не може бути підсудна Київському окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на Київську область, оскільки позивач не має зареєстрованого місця проживання в Київській області. Відтак, колегія суддів відхиляє протилежні доводи апеляційної скарги як необґрунтовані. Визначаючи територіальну підсудність даної справи, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити наступне. Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 заявила позовні вимоги до двух відповідачів, а саме: Офісу Генерального прокурора, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Проаналізувавши позовні вимоги до вказаних відповідачів, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги до ГУ ПФУ в Київській області є похідними від позовних вимог, пред`явлених до Офісу Генерального прокурора. Частини 1 та 4 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) встановлює, що систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №1697-VII Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора. За приписами ч. 1 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. З аналізу вказаних норм вбачається, що повноваження Офісу Генерального прокурора поширюються на всю територію України, відтак суд першої інстанції вірно визначив, що дана справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального права та прийшов до вірного висновку про необхідність передати дану справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки справа №320/7279/21 не належить до територіальної підсудності Київського окружного адміністративного суду. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду судового рішення у даній справі в суді апеляційної інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді Є.І. Мєзєнцев В.В. Файдюк