Постанова 4850 № 200/2411/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року справа №200/2411/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Міронова Г.М., секретар судового засідання Ашумов Т.Е., за участю представника відповідача Марицька С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 р. у справі № 200/2411/21-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В: 05 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості, в якому позивачка просила суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачці статусу безробітної особи з 04.06.2019 року; скасувати як незаконне рішення відповідача про відмову у наданні позивачці статусу безробітної особи з 04.06.2019 року; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 04.06.2019 року про надання їй статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду. Позов обґрунтований тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20 позовні вимоги позивачки до Костянтинівського міського центру зайнятості задоволені, визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо видачі позивачці направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на посаду контролер газового господарства». На підставі вказаного вище рішення суду від 23 червня 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою відповідно до якої просила скасувати рішення про відмову у наданні їй статусу безробітної особи та повторно розглянути її заяву від 04 червня 2019 року про надання позивачці статусу безробітної особи. Проте, зазначає позивачка, нею було отримано відповідь Костянтинівського міського центру зайнятості відповідно до якої їй було відмовлено в наданні статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року. Вказує, що рішення відповідача про відмову їй в наданні статусу безробітної особи вмотивоване тим, що позивачка не відвідала роботодавця та не надала у встановлений строк без поважних причин письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди, що передбачено Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу від 19.09.2018 року №

792. Позивачка звертає увагу суду на той факт, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року суд, задовольняючи її позовні вимоги, визнав протиправним вищевказане направлення відповідача до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації, тобто, на переконання позивачки, відповідач взагалі не мав права видавати їй зазначене направлення, а також не мав права вимагати від неї відвідування роботодавця згідно виданого направлення. Рішення відповідача про відмову їй в наданні статусу безробітної особи позивачка вважає незаконним та просила суд задовольнити її позовні вимоги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 р. у справі № 200/2411/21-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року. Визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівського міського центру зайнятості, що викладене в листі від 26 червня 2019 року за вих. № 03/1553, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року. Зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року про надання їй статусу безробітної особи, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до п.20 Порядку 792, особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов`язана подати кар`єрному раднику не пізніше сьомого календарного дня з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні. Відповідно до п.22 вищезазначеного Порядку 792, рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного. ОСОБА_1 звернулась до центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного від 04.06.2019 року. Того ж дня їй було видано направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на робоче місце контролера газового господарства, а також надано роз`яснення про необхідність відвідання роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом 7-ми календарних днів, починаючи з 04.06.2019 року. Однак позивач так і не відвідала центр зайнятості та відповідно не повернула корінець направлення на працевлаштування з результатом співбесіди із роботодавцем поважних без поважних причин для пропуску встановленого семиденного строку, чим порушила вищезазначені вимоги Порядку

792. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулась 04 до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного. 04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міського центру зайнятості із заявою про реєстрацію її як такою, що шукає роботу. Проінформувала, що зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 , фактичне місце перебування АДРЕСА_3 . Також, подані заяви про надання статусу безробітного, призначення виплати допомоги по безробіттю. Додатково ОСОБА_1 подана трудова книжка НОМЕР_1 , яка містила в собі запис №1 13.05.2019 про прийняття на посаду системного адміністратора ПП ОСОБА_2 , №2 31.05.2019 про звільнення. Відповідачем сформована персональна картка ОСОБА_1 , яка містила наступні відомості про особу: професійний досвід та освіта адміністратор системи; освіта повна загальна середня - ЗОШ №34 м. Макіївка, дата закінчення 25.06.1995; додаткові навички вільне володіння українською мовою, вміння працювати з офісною технікою, впевнений користувач ПК (знання програми MC Office); останній досвід роботи системний адміністратор у ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). 04 червня 2019 року сформовано направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на робоче місце (вакансію): контролер газового господарства, відповідно до наданої інформації про потребу у працівниках від 27.05.2019. Повідомлено, що корінець направлення на працевлаштування з прийнятим рішенням необхідно повернути до центру зайнятості протягом семи календарних днів з дати направлення особи на працевлаштування. Розмір заробітної плати за професією (посадою) контролер газового господарства складає 4173,59 грн., про що свідчать відомості в поданій Костянтинівським управлінням по газопостачанню та газифікації 24 травня 2019 року звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії). Не погодившись із виданим направленням, позивач звернулась до центру зайнятості із заявою про його повернення. 24 червня 2019 року Костянтинівським міським центром зайнятості надана відповідь №03/1554 на звернення ОСОБА_1 від 10.06.2019, в якій повідомлено, що під час пропонування підходящої роботи врахована загальна тривалість роботи за професією (19 днів), відсутність документів про здобуття освіти та потреба ринку праці. Зазначені вище обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/291/20-а, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року. Рішенням Донецького адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського центру зайнятості про визнання протиправними дій задоволено, визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо видачі ОСОБА_1 04 червня 2019 року направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на посаду «контролер газового господарства». 21 вересня 2020 року позивачка звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості із заявою «Про скасування рішення» відповідно до якої, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, яким визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо видачі ОСОБА_1 04 червня 2019 року направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на посаду «контролер газового господарства», просила скасувати рішення про відмову у наданні їй статусу безробітної особи та повторно розглянути її заяву від 04 червня 2019 року про надання їй статусу безробітної особи (а.с. 9). 23 жовтня 2020 року Костянтинівський міський центр зайнятості надіслав на адресу позивачки лист за вих. № 07/2766 в якому повідомив останню про те, що підстави для скасування рішення про відмову у наданні їй статусу безробітної особи та для повторного розгляду її заяви відсутні (а.с. 8). Не погоджуючись с діями відповідача щодо відмови у наданні їй статусу безробітної особи позивачка звернулась до суду із даним позовом. Отже предметом розгляду даної адміністративної справи є рішення відповідача, яким позивачці відмовлено в наданні статусу безробітної особи на підставі її заяви від 04 червня 2019 року. Відтак, оскаржуване у даній справі рішення суб`єкта владних повноважень підлягає правовій оцінці саме в межах заявлених вищевказаних позовних вимог. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтю 43 Конституції України, визначено, що Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України Про зайнятість населення. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України Про зайнятість населення держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку. Згідно з частиною першою статті 44 Закону України Про зайнятість населення зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); інформації про свої права та обов`язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі; матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону. Частиною другою вказаної статті передбачено, що зареєстровані безробітні зобов`язані, зокрема, самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов`язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону. З аналізу вищенаведеного слідує, що функції уповноважених органів (центрів зайнятості) полягають саме у сприянні безробітним в пошуку роботи. При цьому обов`язку центру зайнятості у сприянні особі у пошуку підходящої особи кореспондує і обов`язок безробітного у відповідності статті 44 Закону України Про зайнятість населення самостійно здійснювати пошук підходящої для себе роботи, а також бути готовим приступити до роботи за професією або підходящої роботи. Статтею 46 Закону України Про зайнятість населення визначено, що є підходящою роботою для безробітного. Так, підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці. Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров`я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці. Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці. Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць. Підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо: - місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради; - умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати); - умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров`я громадянина, підтвердженому медичною довідкою. Рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20-а позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського зайнятості про визнання протиправними дій задоволений. У зазначеному рішенні суд дійшов висновку, що запропонована позивачці у червні 2019 року робота контролером газового господарства в силу вимог ст. 46 Закону України Про зайнятість населення не є підходящою, оскільки Костянтинівським міським центром зайнятості не враховано виконання позивачкою роботи системного адміністратора у травні 2019 року. Суд, ухвалюючи 23 червня 2020 року зазначене рішення у справі № 200/291/20-а, відхилив доводи позивачки про те, що розмір заробітної плати на запропонованій їй посаді є нижчим ніж її за попередньою роботою, як підставу для визнання дій протиправними, та зазначив, що така складова як розмір заробітної плати враховується у сукупності з іншими, а саме досвідом роботи, тривалістю роботи за спеціальність (професією), освітою, попитом ринку, середнім рівнем заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місць, та не є окремо визначальною для висновку щодо протиправності дій з надання направлення на працевлаштування. З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачці у наданні їй статусу безробітної особи з 04 червня 2019 року є протиправними, що зумовлює необхідність скасування рішення, що викладене в листі відповідача від 24 червня 2019 року за вих. № 03/1553. З вищезазначеним висновком суду не погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Відповідно до п.20 Порядку 792, особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов`язана подати кар`єрному раднику не пізніше сьомого календарного дня з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні. Відповідно до п.22 вищезазначеного Порядку 792, рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного від 04.06.2019 року. Того ж дня їй було видано направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на робоче місце контролера газового господарства, а також надано роз`яснення про необхідність відвідання роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом 7-ми календарних днів, починаючи з 04.06.2019 року. Однак позивач не відвідала центр зайнятості та відповідно не повернула корінець направлення на працевлаштування з результатом співбесіди із роботодавцем поважних без поважних причин для пропуску встановленого семиденного строку, чим порушила вищезазначені вимоги Порядку

792. Колегія суддів зазначає, що обов`язку центру зайнятості у сприянні особі у пошуку підходящої особи кореспондує і обов`язок безробітного у відповідності ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» самостійно здійснювати пошук підходящої для себе роботи, а також бути готовим приступити до роботи за професією або підходящої роботи. Судом встановлено, що позивач взагалі так і не відвідала Костянтинівське управління по газопостачанню та газифікації. Крім того, як раніше було зазначено, позивач, безпідставно повернула направлення на працевлаштування, не відвідавши роботодавця, та відповідно не надавши фахівцю центру зайнятості жодного підтвердження виконання свого обов`язку як безробітної особи. Згідно з п.п.5 п.23 Порядку 792, підставою для відмови у наданні статусу безробітного є невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування. Колегія суддів зазначає, що для відмови у наданні статусу безробітного з підстав, передбачених п.п.5 п.23 Порядку 792, необхідною є наявність хоча б однієї з таких умови: - невідвідування роботодавця, що виражається у відсутності будь-якої відмітки на корінці направлення на працевлаштування безробітного; - неподання даного корінця направлення з відміткою роботодавця у встановлений 7- денний строк до центру зайнятості. Наказ про відмову у наданні статусу безробітної особи був прийнятий центром зайнятості на підставі наявності одночасно двох умов, передбачених п.п.5 п.23 Порядку 792, а саме, ОСОБА_1 не відвідувала роботодавця, що виражається у відсутності будь-якої відмітки на корінці направлення на працевлаштування безробітного, не повернула корінець направлення на працевлаштування до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на робоче місце контролера газового господарства у встановлений 7-денний строк з будь-яким результатом (відмітки) відвідування даного роботодавця. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Костянтинівським міським центром зайнятості було на законних підставах прийнято рішення від 20.06.2019,яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної особи з 04.06.2019 року. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року в адміністративній справі № 200/291/20-а прийняте понад рік після оскаржуваного рішення відповідача і тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову. Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вона підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 р. у справі № 200/2411/21-а - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 р. у справі № 200/2411/21-а - скасувати. Прийняти нову постанову. Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук Г.М. Міронова