Постанова 4850 № 200/7526/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року справа №200/7526/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року по справі №200/7526/20-а (суддя першої інстанції Чучко В.М., повний текст складено 15.02.2021 року у м.Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в якому просила: визнати протиправними дії щодо відмови 05.03.2020 у наданні статусу безробітної особи; скасувати як незаконне рішення від 05.03.2020, яким відмовлено у наданні статусу безробітної особи; зобов`язати повторно розглянути заяву від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи, з урахуванням висновків суду. Позовом обґрунтований тим, що відповідач не мав права приймати оскаржуваний наказ, так як повинен був його прийняти протягом 7 днів. Позивач вважає, що вона взагалі не повинна буда відвідувати роботодавця, так як співробітники Костянтинівського міського центру зайнятості незаконно видали їй направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу». Також зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19 були визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови в наданні їй статусу безробітної особи, визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову в наданні статусу безробітної особи, також указаним рішенням зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути її заяву про надання статусу безробітної особи. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 05.03.2020 року у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи. Визнано протиправним та скасовано наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 05.03.2020 року № НТ 200305 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної особи. Зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості надати ОСОБА_1 статус безробітної особи за її заявою від 28.05.2019 року. В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано те, що позивачем було надано неправдиву інформацію щодо періодів роботи на посаді системного адміністратора. Враховуючи здобуття лише середньої освіти, тривалість роботи за професією (12 днів), досвід та потреби на ринку праці, вважає, що направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу» є правомірним. Також, звертає увагу суду, що позивачем було порушено п. 22 Порядку №792. Наголошує на тому, що відповідачем в повному обсязі виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/14651/19-а. Наполягає на тому, що суд не може підміняти державний орган, отже суд без належних правових підстав зобов`язав центр зайнятості вчинити певні дії. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. 28.05.2019 року позивач звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 28). Цього ж дня позивачу видано направлення на працевлаштування на підприємство Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» контролером водопровідного господарства та роз`яснено про необхідність відвідування роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом семи календарних днів з дати направлення особи на працевлаштування (а.с. 29). 03.06.2019 відповідачем прийнято рішення № НТ 190603 про відмову у статусі безробітного на підставі п.п. 5 п. 23 Порядку № 792 від 19.09.2018 (не відвідування роботодавця). 04.06.2019 року позивач звернулась до центру зайнятості із заявою про повернення направлення як виданого незаконно (а.с. 30-31). Листом від 18.06.2019 року №03/1498 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що враховуючи здобуття лише середньої освіти, тривалість за професією (12 днів), досвід та потреби на ринку праці відповідачем правомірно видано направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУ ВКГ «Компанія Води Донбасу» (а.с. 32) Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19-а задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та скасування наказу. Визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 03.06.2019 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи. Визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу безробітної особи. Зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду. На виконання вказаного рішення суду відповідачем 04.03.2020 скасовано наказ від 03.06.2019 № НТ 190603 та 05.03.2020 року прийнято наказ № НТ 200305 про відмову у наданні статусу безробітної особи з підстав, передбачених пп. 5 п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 (а.с. 52-53). 10.07.2020 відповідач листом за № 33/10/3569-20 повідомлено позивача про повторний розгляд заяви від 28.05.2019 та прийняття рішення про відмову у наданні статусу безробітного відповідно до підпунтку 5 пункту 23 Порядку № 792, у зв`язку з невідвідуванням роботодавця (а.с. 4). Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» (із змінами та доповненнями) від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття. Згідно ст. 3 Закону № 5067-VI кожен має право на вільно обрану зайнятість. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється. Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для притягнення її до відповідальності. Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом. За змістом ч. 1 ст. 24 Закону № 5067-VI заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на: 1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці; 2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними; 3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці. За приписами статті 43 Закону № 5067-VI статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (далі - Порядок). Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості (далі центр зайнятості). Відповідно до приписів пункту 4 Порядку для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу: 1) пред`являють: громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); 2) інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах. Згідно з п. 12 Порядку у разі наявності пропозиції щодо роботи кар`єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування. Форма направлення на працевлаштування затверджується Мінсоцполітики. Згідно п. 20 Порядку особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов`язана подати кар`єрному раднику не пізніше сьомого календарного дня з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні. Під час формування направлення на працевлаштування кар`єрний радник зобов`язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного. Якщо в зазначений строк така особа подає кар`єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв`язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви. У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з першого дня взяття на облік у центрі зайнятості. Матеріалами справи свідчать, що позивач звернулась 28.05.2019 до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного. У відповідь на звернення їй надано направлення на працевлаштування на підприємство Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» та роз`яснено про необхідність відвідування роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом семи календарних днів після направлення особи на працевлаштування. Підставою для відмови у наданні статусу безробітної особи відповідачем зазначено п.п. 5 п. 23 Порядку. Так, відповідно до п.п. 5 п. 23 Порядку підставами для відмови у наданні статусу безробітного є, зокрема, невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування. Відповідно до пункту 22 Порядку рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, послався на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості та визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 03.06.2019 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи; визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу безробітної особи; зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду. Проте, судом не враховано, що при розгляді цієї справи досліджувалося питання щодо перебігу семиденного строку для звернення до роботодавця та повернення корінця цього направлення до центру зайнятості та передчасності наказу від 03.06.2019 № НТ19063 про відмову в наданні статусу безробітної особи . Питання щодо незаконності видачі направлення на працевлаштування позивача до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу» при розгляді цієї справи судом не досліджувалося. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 по справі №200/14651/19-а виконано. Повторно розглянута заява позивача від 28.05.2019 та прийнято рішення про відмову позивачу у наданні статусу безробітної особи. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає незаконним направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу» з огляду на те, що за останньою посадою, яку вона займала, була посада системного адміністратора, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою про доходи з підприємства, відповідно до якої її нарахована заробітна плата складала 30000 грн., на що суд зазначає наступне. Відповідно до сформованої відповідачем персональної картки ОСОБА_1 , що на час звернення позивачем із заявою про надання статусу безробітної особи, а саме 28.05.2019 року, в ЄДРС були відсутні відомості про працевлаштування та роботу позивача у ФОП ОСОБА_2 , які з`явились в реєстрі 07.08.2019 року (а.с. 50). Копії трудової книжки ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Крім того, з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу вбачається, що будь-які відомості про отримання позивачем заробітної плати та трудової діяльності ОСОБА_1 відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про зайнятість населення» підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітна. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці. Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вищої освіти (вищої спеціальної освіти), рівень кваліфікації та фаху. Слід зазначити, що прийняттю рішення Костянтинівського міського центру зайнятості від 05.03.2020 року передувало надання 28.05.2019 направлення позивачу на працевлаштування до Костянтинівського ВУ ВКГ КП «Компанія Води Донбасу». Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено відсутність у позивача вищої освіти (вищої спеціальної освіти), рівня кваліфікації та фаху, відсутність в ЄДРС на час звернення до відповідача відомостей про працевлаштування та роботу позивача у ФОП ОСОБА_2 , відсутність будь-яких відомостей про отримання позивачем заробітної плати та трудової діяльності ОСОБА_1 , колегія суддів вважає слушними доводи апелянта, що направлення на працевлаштування видано позивачу на законних підставах. Підставою відмови у наданні статусу безробітного у рішенні від 05.03.2020 року зазначено п.п. 5 п. 23 Порядку №

792. Оскільки до часу прийняття цього рішення позивачем не виконано умови п.п. 5 п. 23 Порядку, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, що рішення від 05.03.2020 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.05.2019 року, щодо відмови у наданні статусу безробітної особи, прийняте на законних підставах. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року в справі № 200/7526/20-а - скасувати. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - відмовити. Повний текст судового рішення складено та підписано 07 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства. Головуючий суддя: Л.В. Ястребова Судді: А.В. Гайдар І.Д. Компанієць