Постанова Дніпровський апеляційний суд № 317/2838/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9286/21 Справа № 317/2838/19 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м.Кривий Ріг Справа № 317/2838/19 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивач - Нікопольська міська рада, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Нікопольської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2021 року, яке ухвалено суддею Багровою А.Г. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 серпня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року Нікопольська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Нікопольської міської ради № 38-63/УІ від 26.06.2015 року ОСОБА_1 було поновлено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 4837 кв.м, кадастровий номер: 1211600000:03:002:0024, на новий строк 5 років, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код цільового призначення згідно КВЦПЗ 03.07). 23.11.2015 року між Нікопольською міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної ділянки, площею 4837 кв.м, кадастровий номер: 1211600000:03:002:0024, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстровано в Нікопольському міськрайонному управлінні юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено запис у Державному реєстрі речових прав 08.12.2015 року, № запису 12478749). На зазначену земельну ділянку встановлено орендну плату у розмірі 3% від діючої нормативної грошової оцінки земель з врахуванням щорічного коефіцієнту індексації. Згідно інформації, наданої відділом доходів фінансового управління Нікопольської міської ради, ОСОБА_1 , станом на 15.08.2019 року, сплачено податку орендна плата за землю з фізичних осіб у загальному розмірі 44 762,31 грн. ОСОБА_1 , відповідно до умов договору (п.п.9-11) за період січень серпень 2019 року всього повинен сплатити за оренду вищевказаної земельної ділянки 146 398,56 грн. Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем по орендній платі за земельну ділянку, станом на дату подачі, позову складає 101 636,25 грн. за січень серпень 2019 року. До теперішнього часу жодних дій щодо сплати заборгованості по орендній платі за земельну ділянку відповідач не вчинив. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла з орендної плати за землю в сумі 101 636,25 грн., за період з січня по серпень 2019 року, за Договором оренди землі від 23.11.2015 року. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач Нікопольська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано, що базова вартість земельних ділянок, відповідні коефіцієнти та порядок розрахунку були визначені технічною документацією по місту Нікополю та є незмінними з 2009 року по теперішній час (2020 рік), що має своє відображення у відповідних витягах про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За умовами п. 9 Договору, укладеного між сторонами, орендна плата вноситься орендарем у грошові формі у вигляді відсотків від діючої нормативно-грошової оцінки земель міста Нікополя, із врахуванням щорічного коефіцієнту індексації. Розмір орендної плати складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 28 836,26 грн. за рік. Оскільки, відповідні витяги про нормативну грошову оцінку землі є чинними та не оскаржувалися відповідачем, останній зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки із врахуванням щорічного коефіцієнту індексації, чого він не зробив, що потягло за собою нарахування заборгованості з орендної плати. При цьому, зазначають, що, оскільки розмір нормативно-грошової оцінки земель міста Нікополя є незмінними з 2009 року, то були відсутні підстави для укладення додаткових угод щодо перегляду розміру орендної плати. Не погоджується позивач й з висновками суду першої інстанції щодо посилання на правові висновки Верховного суду у справах №911/2658/18 та №916/1578/15, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними. Також, зазначає, що листом від 18.02.2019 року №924/19 Виконавчий комітет Нікопольської міської ради надав інформацію до Нікопольського управління ГУ ДФС про нормативну оцінку землі, з урахуванням сум калькуляції за 2018 рік, що свідчить про те, що податкова мала всю інформацію та документи для вжиття заходів по донарахуванню відповідачу відповідних сум з орендної плати, а натомість адмініструвала лише відомості надані відповідачем ще у 2016 року, що призвело до відсутності заборгованості та втрат місцевого бюджету. Порушення ж норм процесуального права, на думку представника позивача, полягає у тому, що судове рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.06.2015 року рішенням Нікопольської міської ради №38-63/VI ОСОБА_1 було поновлено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , площею 4837 кв.м., кадастровий номер: 1211600000:03:002:0024 на новий строк 5(п`ять) років, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код цільового призначення КВЦПЗ 03.07) (т. 1 а.с.13). 23.11.2015 року між Нікопольською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 4837 кв.м. (кадастровий номер 1211600000:03:002:0024), яка знаходиться по АДРЕСА_1 (зареєстровано в Нікопольському міськрайонному управлінні юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено запис у Державному реєстрі речових прав 08.12.2015 № запису 12478749) (т. 1 а.с.8-11, 14-17). Відповідно до витягу з технічної документації N 31-28-99.4-70/15-15 від 21.10.2015 року (т. 1 а.с.18) відділу Держгеокадастру у м. Нікополі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 961 208,64 грн. (п. 5 Договору). Згідно з п. 8 Договору, договір укладено на 5 (п`ять) років. Пунктом 9 Договору сторонами визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у вигляді відсотків діючої нормативно-грошової оцінки земель міста Нікополь із врахуванням щорічного коефіцієнту індексації. Розмір орендної плати складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 28836 грн. 26 коп. за рік. Пунктом 10 цього Договору сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії та без урахування індексів інфляції. Пунктом 11 Договору сторони обумовили, що орендна плата вноситься у такі строки до 15 числа кожного місяця, рівномірно за кожен місяць. У пункті 13 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами. У разі необхідності, за домовленістю сторін, рішенням сесії Нікопольської міської ради розмір, порядок, строки та умови сплати орендної плати можуть змінюватись, що встановлюється додатковою угодою. Орендодавець має право вимагати від орендаря зміни розміру, умов та строків орендної плати, якщо мають місце умови, викладені у п.13 договору (п.27 Договору оренди). Зміна умов договору здійснюється у письмові формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п.33 Договору оренди). При укладанні договору оренди, у відповідності до п.10 Договору, позивач склав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якому її розмір становить 961 208, 64 грн. (т. 1 а.с. 18). За інформацією Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19 березня 2019 року кумулятивний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель міста Нікополя складає 2,315, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 1211600000:03:002, площею 4837 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , становить 7 319 928,84 грн. (т. 1 а.с.12). Згідно листа Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 за ОСОБА_1 не обліковується заборгованість зі сплати податків і зборів. Вказане підтверджується також податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2019 року, яким визначено розмір орендної плати за 2019 рік, квитанцією від 15.07.2019 року, яка підтверджує сплату орендної плати за 2019 рік, листом Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 24.07.2019 року, з якого вбачається, що в період з 01.01.2019 року по 22.07.2019 року до бюджету сплачено орендної плати з фізичних осіб в сумі 44762,31 грн., відповідно до податкового повідомлення рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.02.2019 року, де зазначені нарахування орендної плати з фізичних осіб у податковому періоді 2019 року. Фактично нараховано контролюючим органом 43801,70 грн., фактично сплачено відповідачем 44762,31 грн., що на 961,31 грн. більше нарахованої суми (т. 1 а.с.49-51, 134-135). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відносини між Нікопольською міською радою та ОСОБА_1 є договірними, а не контролюючими, при цьому відповідач не навів доводів та доказів на підтвердження існування у ОСОБА_1 обов`язку самостійно щорічно змінювати розмір орендної плати. Зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, однак зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак, і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за 2019 рік. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином, виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим, основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України). За змістом частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17). Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України). Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Крім того, за змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Аналіз наведених положень ПК України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 року у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі №922/1658/19. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 1917/1188/2012 (№826/1291/17)). Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції вірно врахував, що правовідносини між позивачем і відповідачем є договірними, а не контролюючими. При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що у орендаря, згідно з умовами Договору оренди від 23.11.2015 року, відсутній обов`язок самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством. За умовами договору оренди підвищення коефіцієнту індексації, що призводить до зміни розміру земельного податку, є підстава для перегляду розміру орендної плати, а отже внесення змін до договору оренди землі. Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. За змістом статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Ураховуючинорми статей 14, 632 ЦК України і статей 21, 30 Закону України «Про оренду землі», положення пунктів 10, 13, 27 договору оренди від 23.11.2015, згідно з якими обчислення розміру орендної плати за земельні ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору, розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, у разі необхідності за домовленістю сторін, розмір, порядок, строки та умови сплати орендної плати можуть змінюватися, що встановлюється додатковою угодою, апеляційний суд вважає, що ані законом, ані умовами цього договору не передбачено обов`язку орендаря самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки без попереднього внесення відповідних змін до договору оренди. Чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття таких змін, а надається право сторін правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.02.2018 року у справі №916/1578/15-г, та у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 року у справі №911/2658/18, й доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції даних правових висновків колегією суддів не приймаються. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача Нікопольської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року. Головуючий: Судді: