Постанова 4852 № 160/4377/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4377/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року (головуючий суддя: Горбалінський В.В.) по адміністративній справі № 160/4377/21 за позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 24.03.2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправним та нечинним рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №1047-20/VII, прийняте 14.09.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1253 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га., за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації; - зобов`язати Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, затвердити проект землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1253, площею 2,0 га., яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем визначеного їй Земельним кодексом України права на безоплатну передачу земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства. У відзиві на позов відповідачем зазначено, що позивачем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення (пасовищ) державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за межами населених пунктів без попереднього погодження проекту землеустрою із сільрадою, відповідне рішення Личківська сільська рада згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не приймала, просить в позові відмовити. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, визнане протиправним та нечинним рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №1047-20/VII від 14.09.2020 року, яким відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1253 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га., за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, зобов`язано відповідача у строк визначений чинним законодавством повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що при відсутності попереднього погодження проекту землеустрою із Личківською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської про передачу у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га , із земель сільськогосподарського призначення (пасовищ) державної власності за межами населених пунктів, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області ) № 4-2170/15-18 СГ від 04.06.2018 року позивачу надано дозвіл про виготовлення проекту землеустрою про відведення на території сільради зазначеної земельної ділянки. ТОВ «Геоленд-2000» на замовлення позивача розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області площею 2,00 га. Висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 29.10.2018 року № 10555/82-18 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки визнано таким, що відповідає вимогам чинного земельного законодавства, прийнятим нормативно-правовим актам та погоджено. 14.12.2018 року позивачем отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1206991192018, згідно якого відомості про обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:002:1253, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051, не зареєстровані. Листом від 14.05.2019 року № Т-2439/0-1648/0/20-18 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на заяву ОСОБА_1 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивача повідомлено про необхідність звернутися згідно із приписами ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до Личківської сільської об`єднаної територіальної громади для отримання погодження передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р та надати повторно проект для затвердження ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Заява позивача від 01.07.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства Личківською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області розглянута, рішенням сесії сільради від 14.09.2020 року за №1047-20/VII в затверджені проекту землеустрою відмовлено з наступних підстав: - дозвіл на розробку документації із землеустрою наданий ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області без погодження Личківської сільської ради, та без врахування звернення ради про резервування земельних ділянок для створення громадських пасовищ; - розташування зазначеної у клопотанні земельної ділянки співпало із земельною ділянкою яка передбачена для громадських пасовищ; - бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене у клопотанні та проекті землеустрою, не відповідає вимогам та принципам техніко-економічного розвитку Личківської територіальної громади, зокрема: захисту і задоволення потреб мешканців громади у створенні громадського пасовища (яким вони добросовісно, відкрито і безперервно користувалися більше 15 років); збереження та примноження поголів`я худоби на території громади; стимулюванні створенню, розвитку та діяльності сімейних ферм. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду із позовом за захистом своїх інтересів. Положеннями ст.14 Конституції України та ст. 373 ЦК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Положеннями ч.1 ст.22, ч. 6, абз. 1,3 ч. 7 ст. 118, п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів АРК, Верховній Раді АРК, Раді міністрів АРК, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Матеріали справи свідчать, що на час видання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказу від 04.06.2018 року № 4-2170/15-18 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, діяло обов`язкове до виконання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області розпорядження КМ У від 31.01.2018 року №60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні), приписів якого ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не дотримадося. Приписами ч.1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Положеннями п. 34 ч.1 ст. 26, п.9 ч. 1 ст. 33, ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать, в т.ч. делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем Личківською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області в межах своїх повноважень, в порядку, передбаченому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні» на сесії У11 скликання, 14.09.2020 року розглянута вищезазначена заява позивача та, маючи дискреційні повноваження при вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин на території сільської ради, у погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту відмовлено з наведенням відповідних підстав. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, при цьому неправильно застосовані норми матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та відмови в задоволенні позову. Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4377/21 скасувати, та прийняти постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 жовтня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай