Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3884/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3884/19 Головуючий у І інстанції - Гаращенко В.В. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Кондраток А.В., представника позивача Зубко А.О., представника відповідача Качур Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3901/7 від 05.11.2019 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3414/5 від 06.11.2019 «Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складанні довідки та прийнятті оскаржуваного наказу не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення, докази та обґрунтування, чим позбавлено позивача права на доведення правомірності своїх дій, а тому при прийнятті рішення Міністерством юстиції України у формі наказу №3414/5 від 06.11.2019 «Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» на підставі довідки, складеної за результатами камеральної перевірки відповідачем порушено принцип гласності. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм Порядку «здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №990, яким визначено обов`язок розміщення наказу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та направлення державному реєстратору копії наказу про проведення камеральної перевірки, що і було виконано відповідачем, тобто дотримано порядок проведення перевірки та строки направлення наказів. Крім того, суд зауважує, що під час розгляду справи наявність порушень позивачем порядку державної реєстрації прав, які зазначені у довідці від 06.11.2019, не спростовано. На дане судове рішення позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким його позов задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені в позові. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, наполягала на її задоволенні, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що наказом Міністерства юстиції України від 04.10.2019 №3608/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» затверджено перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначеним наказом передбачено проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з дати набрання чинності цим наказом у термін до 01.02.2020. Даний наказ опубліковано на веб-сайті Міністерства юстиції України 08.10.2019 о 10 год 55 хв. За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 складено акт від 05.11.2019 05.11.2019 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 3901/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 », яким передбачено проведення камеральної перевірки позивача з дати реєстрації наказу, тобто з 05.11.2019. Також, утворено комісію для проведення камеральної перевірки у складі трьох осіб. Вказаний Наказ розміщено 06.11.2019 на веб-сайті Міністерства юстиції України, а також листами від 06.11.2019 №№9687/19.3.2/7-19 та № 9688/19.3.2/7-19 на робочу адресу позивача та виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Міністерство юстиції України направило копії наказу від 05.11.2019 № 3901/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1». В подальшому, під час проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно комісією встановлено ряд порушень державним реєстратором ОСОБА_1 вимог ст.ст. 3,10,12, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» На підставі висновків проведеної камеральної перевірки Міністерством юстиції України видано наказ №3414/5 від 06.11.2019 «Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Не погоджуючись із такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв правомірно, що він і довів суду. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне. Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), відповідно до ч. 1 ст. 371 якого контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 371 Закону № 1952-IV). Процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 990 від 21.12.2016 (далі - Порядок № 990), відповідно до пункту першого якого, моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком. Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у п.п. 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті. За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації. Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті. Копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації. Пунктом 13 Порядку № 990 встановлено, що під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати посадовій особі Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки. Таким чином, з наведених норм вбачається, що проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення. В той же час, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними. Так, копія наказу від 05.11.2019 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1» направлено позивачу та виконавчому комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області на адресу: вул. Центральна 74/б, с.Рацеве, Чигиринський р-н, Черкаської обл., 20910 (т.1 а.с. 139-140). При цьому, в матеріалах справи міститься трудова книжка позивача, з якої вбачається, що 23.10.2019 він був звільнений з посади спеціаліста-державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради із переведенням до Мошнівської сільської ради (т.1 а.с. 10). Тобто, позивач не міг отримати кореспонденцію, направлену на адресу Рацівської сільської ради, оскільки станом на 06.11.2019 він вже перебував на посаді державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради. Колегія суддів зазначає, що неповідомлення позивача про проведення камеральної перевірки є порушенням, яке позбавило його права на участь у процесі прийняття оскарженого наказу від 06.11.2019 №3414/6, можливості надавати пояснення під час проведення перевірки, чим був порушений принцип обґрунтованості прийняття рішення суб`єктом владних повноважень. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанов Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №1340/5656/18 та від 09.11.2020 у справі №160/9698/19. Таким чином, перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, а отже прийнятий за результатами такої перевірки наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2019 №3414/5 «Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» підлягає скасуванню. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3901/7 від 05.11.2019 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1» колегія суддів зазначає наступне. Так, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію». У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію. Колегія суддів зазначає, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 зробила висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таким чином, колегія суддів, з урахуванням позиції Великої дійшла Палата Верховного Суду, дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині. З огляду на викладені обставини справи, на переконання колегії суддів рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зі змісту ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.12.2019 № 0.0.1551340215.1 (а.с. 40) та 2 305, 20 грн за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 13.09.2021 № 0.0.2263395987.1, загалом 3 842, 00 грн. Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме в частині задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру, витрати зі сплати судового збору, мають бути відшкодовані позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України в розмірі 1 921, 00 грн (50%). Керуючись ст.ст. 139, 238, 243, 289, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року - скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3414/5 від 06.11.2019 «Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3901/7 від 05.11.2019 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1» - закрити. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код: 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921, 00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Постанова в повному обсязі складена року 01.11.2021. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова