Постанова 4875 № 922/2738/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 922/2738/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є. за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л. за участю представників: кредитора (ТОВ «Актив-В») - не з`явився кредитора (АТ «Укрексімбанк») - не з`явився боржника - Розумовського О.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5057 від 30.05.2018, довіреність б/н від 30.12.2020) арбітражного керуючого - Ткаченка О.А. (свідоцтво № 658 від 22.03.2013) розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ (вх. № 2616 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі № 922/2738/21 (суддя Усатий В.О.; повний текст ухвали складено та підписано 13.08.2021) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-В» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш», код ЄДРПОУ 24288388, ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. № 2738/21 від 09.07.2021) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-В» (код ЄДРПОУ 34758119), в якій заявник просив суд: -відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» (код ЄДРПОУ 24288388), -визнати кредиторські вимоги ТОВ «Актив-В» у розмірі 569174,92 грн, -розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Ткаченка О.А. (свідоцтво № 658 від 22.03.2013). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш», код ЄДРПОУ 24288388; визнано грошові вимоги ТОВ «Актив-В» у розмірі 569174,92 грн та 22700 грн судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: розмір заборгованості Боржника в сумі 569174,92 грн перед ТОВ «Актив-В» є доведеним та підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили; ТОВ «Актив-В» надано докази того, що він є правонаступником ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» щодо вказаної заборгованості; вимоги ініціюючого кредитора до боржника у вказаній сумі боргу не були задоволені боржником станом на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство; розмір вимог підтверджено доданими до заяви документами, відзивом боржника про визнання грошових вимог і не заперечується боржником; ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття справи про банкрутство повністю дотримані вимоги ст. 1, 34 КУзПБ, а Банком не наведено підстав, з якими Закон пов`язує неможливість відкриття провадження у справі про банкрутство. 19.08.2021 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» подало апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій скаржник, посилаючись на те, що ухвала Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі № 922/2738/21 постановлена безпідставно, з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить дану ухвалу скасувати та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш». В апеляційній скарзі Банк зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено обставини виконання рішення на користь ініціюючого кредитора, як і не було надано цим обставинам належної правової оцінки, оскільки боржник разом із ініціюючим кредитором свідомо приховали від суду їх існування, а АТ «Укрексімбанк» дізнався про ці обставини внаслідок дослідження єдиного державного реєстру судових рішень. Тому скаржник просить суд апеляційної інстанції дослідити такі нові обставини: 1) невжиття ініціюючим кредитором (ТОВ «Актив-В») ніяких належних заходів щодо примусового стягнення за вимогами в порядку виконавчого провадження, яке тривало більше 5 років; 2) не вчинення у ході виконавчого провадження належних дій органом ДВС, кредитором та боржником з примусового виконання рішення суду; 3) невжиття будь-яких заходів зі стягнення дебіторської заборгованості в сумі більше ніж три мільйони гривень з ТОВ «Тімсен» на користь боржника за відчуження 06.01.2015 декількох об`єктів нерухомого майна, у т.ч. її можливості примусового продажу зазначеної дебіторської заборгованості в рамках виконавчого провадження. Наявність вказаного боргу підтверджується рішеннями судів у справах №910/7547/17, №910/8923/17, №910/17529/17, №910/4088/17, №910/9291/17; 4) не з`ясування судом відомостей щодо всіх рахунків (поточних, депозитних та ін.) боржника, які відкритті в банківських установах та відсутності в справі інформації про поточні та/або депозитні рахунки боржника та залишку коштів на таких рахунках тощо; 5) не дослідження в ході виконавчого провадження питання реалізації всього наявного у боржника майна, а саме нездійснення виходу за місцем знаходженням нерухомого майна боржника та вжиття заходів щодо виявлення всіх об`єктів рухомого майна у всіх приміщеннях боржника; 6) знаходження в приміщеннях боржника сторонніх організацій, стосовно яких боржник не надав будь-яких доказів договірних відносин, що дає підстави вважати приховування виручки від здавання в оренду стороннім особам від кредиторів та невиявлення всіх активів органом ДВС. Також АТ «Укрексімбанк» посилається на те, що судом першої інстанції не були досліджені дії кредитора щодо оскарження бездіяльності органу ДВС. Скаржник зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанова від 23.02.2021 у справі № 916/784/19) недослідження вказаних обставин є підставою для скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та відмови у задоволенні заяви про таке відкриття. Крім того Банк доводить, що ініціюючий кредитор та боржник є спорідненими юридичними особами, а порушення провадження у справі про банкрутство направлене на уникнення виконання грошового зобов`язання Боржником перед Банком. Дії ініціюючого кредитора та боржника є взаємоузгодженим зловживанням правами, які спрямовані на порушення прав Банку. Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 922/2738/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021. Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/2738/21 та призначено її до розгляду на 26.10.2021 о 10:30 год. Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи у встановлені судом строки (до 12.10.2021) не надходили. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021, у зв`язку з відпусткою судді Стойки О.В. для розгляду справи № 922/2738/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є. Заявник апеляційної скарги - АТ «Укрексімбанк» у судове засідання 26.10.2021 свого представника не направив, проте до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на будь-яку іншу дату (вх. № 12261 від 26.10.2021), яке підписано керуючим філією АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові - Бойко М.Ю. В цьому клопотанні повідомлено, що представник АТ «Укрексімбанк» - Малік Т.І. не може прибути з міста Києва до міста Харкова та прийняти участь в даному судовому засіданні через отримання Малік Т.І. позитивного тесту на SARS-CoV-2 та працює з відділеного робочого місця. Інші представники АТ «Укрексімбанк» також не можуть бути присутніми у судовому засіданні з огляду на їх участь у інших судових процесах. До клопотання надано (в копіях) тест ПЛР, довіреність, виписку з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, Положення про Філію Банку та зміни до Положення про Філію. Присутній у судовому засіданні 26.10.2021 арбітражний керуючий Ткаченко О.А. не підтримав клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що АТ «Укрексімбанк» має достатньо ресурсів та велику кількість представників, і у разі необхідності не був позбавлений права та можливості направити у судове засіданні іншого представника, у тому числі й з Філії Банку, що знаходиться безпосередньо у м. Харкові. За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Водночас участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом (статті 202, 216, 270 ГПК України); не визнавалася вона такою й судом. Відповідно до частин 11-12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Як вбачається із матеріалів справи, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, відтак неявка сторін не перешкоджає розгляду справи. Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що у справі відсутні і скаржником не надані докази на підтвердження повноважень представника - Малік Т.І представляти інтереси АТ «Укрексімбанк» у суді під час розгляду цієї справи, а наведені у клопотанні обставини щодо зайнятості інших представників, які мають право представляти інтереси Банку, у інших судових процесах, не підтверджені жодними доказами. Колегія суддів також враховує, що відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою; зазначені у клопотанні обставини не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи, оскільки не підтверджені доказами; аргументи скаржника викладені в апеляційній скарзі, таким чином, його правова позиція доведена до суду; матеріали справи містять докази про завчасне повідомлення учасників справи (у тому числі і скаржника) про дату, час та місце розгляду справи. При цьому колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою реалізації яких є не сама по собі відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість у зв`язку з цим вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та відмовляє у задоволенні клопотання АТ «Укрексімбанк» про відкладення розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні 26.10.2021 уповноваженого представника боржника та арбітражного керуючого, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» без задоволення, зважаючи на таке. У справі, що розглядається, предметом розгляду є перевірка обґрунтованості вимог заявника (ініціюючого кредитора), наявності або відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш». Згідно з положеннями частини п`ятої статті 39 Кодексу з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: -відкриття провадження у справі про банкрутство; -відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Підставами для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначено те, що: -вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; -вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Враховуючи наведене, зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання. У справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено наступні обставини, на які посилається кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-В» на підтвердження непогашеного грошового зобов`язання боржника. 26.11.2012 між ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» та ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» укладено договір за № 261112. У зв`язку з невиконанням умов зазначеного договору у ТОВ «ІЦ «Енергомаш» виникла заборгованість перед ТОВ «Дельта-Сучасні Технології». Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2015 у справі № 910/21810/13 стягнуто з ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» на користь ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» 293 636,12 грн основного боргу, 103 327,64 грн пені, 18 583,55 грн 3% річних та 104 428,10 грн інфляційних втрат, 10 399,51 грн судового збору та 31 500 грн витрат на оплату послуг адвоката. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2015 залишено без змін та додатково стягнуто з ТОВ «ІЦ «Енергомаш» на користь ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» 7300,00 грн витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції. На виконання зазначених рішення та постанови видані відповідні накази. Згідно постанови Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 11.04.2016 відкрито виконавчі провадження №50877043 та №50878637 про стягнення з ТОВ «ІЦ «Енергомаш» на користь ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» боргу в загальному розмірі 569 174,92 гривень. В подальшому зазначені виконавчі провадження передані до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ для об`єднання у зведене виконавче провадження для подальшого виконання. 15.12.2016 між ТОВ «Дельта - Сучасні Технології» (первісний кредитор) та ТОВ «Актив-В» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги за № 15/12-16. Згідно умов цього Договору первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору право вимоги до Боржника за договором № 26112 від 26.11.2012 та додатковою угодою № 1 від 01.02.2013. Розмір відступлених вимог становить 569 174,92 гривень. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2021 у справі № 910/21810/13 стягувача - ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» замінено його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив-В». Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. У зв`язку з реорганізацією виконавчої служби зазначені виконавчі провадження перебувають на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області. За час здійснення виконавчого провадження сума боргу перед боржником погашена не була. За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, Суд зазначив, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати. Не оплата боржником боргу у зазначеному розмірі та не стягнення його у виконавчому провадженні стали підставами для звернення ТОВ «Актив-В» із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Судом першої інстанції встановлено, що грошове зобов`язання боржником не виконане, належні за рішенням суду, яке набрало законної сили ще у 2016 році, грошові кошти заявником до теперішнього часу не отримані. Боржником під час розгляду справи в суді першої інстанції не надано доказів, які б підтверджували перерахування коштів заявникові, як і не представлено доказів на спростування наявності заборгованості перед кредитором, в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України. Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір заборгованості Боржника перед ТОВ «Актив-В» є доведеним та підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили; ТОВ «Актив-В» надало докази в підтвердження того, що воно є правонаступником ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» щодо зазначеної заборгованості. Відтак, за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав. Колегія суддів вважає, що на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановлення оскаржуваної ухвали, наданими заявником достатніми та допустимими доказами було підтверджено наявність безспірної заборгованості боржника, що згідно положень статей 1, 28, 39, 41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про наявність ознак неплатоспроможності боржника та є підставою для відкриття відносно боржника судової процедури банкрутства - розпорядження майном боржника. Що стосується доводів апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» про те, що судом першої інстанції не було досліджено обставини невжиття ініціюючим кредитором (ТОВ «Актив-В») ніяких належних заходів щодо примусового стягнення за вимогами в порядку виконавчого провадження, яке тривало більше 5 років; не вчинення у ході виконавчого провадження належних дій органом ДВС, кредитором та боржником з примусового виконання рішення суду; невжиття будь-яких заходів зі стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника, тощо, а також про те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до приписів статті 1 КУзПБ серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Відповідно до частини першої статті 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Частинами 2, 3 статті 39 КУзПБ передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Частиною першою та другою статті 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: -найменування господарського суду, до якого подається заява; -найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; -ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); -виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; -перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: -докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; -довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; -докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; -докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті (абз. 1 ч. 3 ст. 34 КУзПБ). Колегія суддів зазначає, що за змістом приписів статей 34, 39 КУзПБ при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов`язку для кредитора-заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви, зокрема докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу або доказів щодо вжиття заходів про стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника, тощо. Відсутність документів і доказів, які не передбачені КУзПБ у якості додатків до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не є підставою для відмови у прийнятті і розгляді заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що аргументи АТ «Укрексімбанк» в апеляційний скарзі спрямовані на встановлення обов`язку ініціюючому кредитору подавати докази, які не передбачені КУзПБ. Судом першої інстанції встановлено, а скаржником не спростовано, що ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття справи про банкрутство повністю дотримані вимоги статей 1, 34 КУзПБ, а Банком не наведено підстав, з якими Закон пов`язує неможливість відкриття провадження у справі про банкрутство. КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула КУзПБ). Тобто метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства передбачених КУПБ, є саме задоволення вимог кредиторів. Відповідно до положень частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Обов`язок виконання господарського зобов`язання, у вигляді сплати грошових коштів, виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що узгоджується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Отже, у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Наведені висновки є свідченням безпідставності доводів апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції приписів статей 1, 34, 35, 39 КУзПБ та не підтверджують доводів скаржника про необґрунтованість висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Щодо інших доводів апеляційної про те, що суд першої інстанції не з`ясував відомостей щодо усіх рахунків боржника (поточних, депозитних), які відкриті в банківських установах, не з`ясував залишку коштів на таких рахунках, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке. Обґрунтовуючи необхідність дослідження судом першої інстанції відомостей щодо всіх рахунків (поточних, депозитних та ін.) боржника, які відкриті в банківських установах, та залишку коштів на таких рахунках, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд мав достеменно встановити ознаки неплатоспроможності боржника. Однак як було зазначено раніше, відповідно до частини третьої статті 39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Водночас, можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 КУзПБ. Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на кредитора, з урахуванням положень статей 74, 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, покладено обов`язок надати докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника покладено обов`язок надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника. Відповідно до положень частин першої, другої статті 36 КУзПБ боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника зазначаються: -заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників); -загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; -відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; -відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; -відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; -докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності). Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 19.07.2021 суд першої інстанції запропонував боржнику надати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого відкрито провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника. Судом роз`яснено боржникові, що у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі повинно бути зазначено: -заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників); -загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; -відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; -відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; -відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; -докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності); -інші відомості, що мають значення для розгляду справи. 29.07.2021 боржник, користуючись наданим йому правом, у порядку статті 36 КУзПБ надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому: визнав наявність боргу у заявленому кредитором розмірі у повному обсязі; не заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство; повідомив про загальну суму боргу перед кредиторами згідно переліку та по кожному кредитору окремо; повідомив про відкриті виконавчі провадження до ТОВ ІЦ «Енергомаш» є боржником; повідомив дані про рухоме та нерухоме майно, яке перебуває в заставі та іпотеці у АТ «Укрексімбанк»; додав перелік та реквізити рахунків, відкритих у банківських установах; тощо. Слід зазначити, що відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі (частина четверта статті 36 КУзПБ). Відповідно до приписів частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Системний аналіз положень статей 34, 36, 39 КУзПБ та статті 13 Господарського процесуального кодексу України, дозволяє дійти до таких висновків: -при відкритті провадження у справі про банкрутство господарський суд, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав; -положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав; -доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУзПБ); -відсутність відзиву боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відсутність підтвердження боржником спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість не перешкоджає провадженню у справі; -покладення на ініціюючого кредитора обов`язку доведення обставин можливості виконання боржником майнових зобов`язань, строк яких настав, суперечить засадам змагальності сторін. Із доданих до відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство документів убачається, що боржником не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання, строк яких настав, та погасити заборгованість перед заявником - ТОВ «Актив-В». Ураховуючи встановлену фактичну обставину того, що боржником не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання, строк яких настав, а також положення статей 34, 36, 39 КУзПБ та статті 13 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» щодо не з`ясування судом усіх обставин виконання рішення на користь ініціюючого кредитора. Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.01.2021 у справі № 916/784/19) є безпідставним, оскільки судами у цій справі з`ясовувалося питання про існування/відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора за загальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в той час як у цій справі підлягає встановленню наявність або відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно положень КУзПБ. В апеляційній скарзі АТ «Укрексімбанк» також посилається на те, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/836/21 за позовом ТОВ «Актив-В» до ТОВ «ІЦ «Енергомаш», ТОВ «Тімсен» треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова А.В., ТОВ «Дельта-Сучасні Технології» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Однак як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції зазначений спір стосується іншого правочину, ніж той, на підставі якого ґрунтується заява ТОВ «Актив-В» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ІЦ «Енергомаш». Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 позов у справі № 922/836/21 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України, у зв`язку із тим, що позивачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про залишення позову без розгляду. Натомість вимоги ТОВ «Актив-В» до Боржника ґрунтуються на рішенні суду, яке набрало законної сили, відкритим виконавчим провадженням, договором про відступлення права вимоги, а факт заборгованості визнається Боржником в повному обсязі. Окрім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає зазначити наступне. Відповідно до приписів пункту 5 частини третьої статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника. Наведені вище приписи КУзПБ дозволяють дійти висновку про те, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого саме розпорядником майна боржника аналізу передбаченого пунктом 5 частини третьої статті 44 КУзПБ. Відповідно до приписів пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника. При цьому, слід зазначити, що провадження у справі про банкрутство може бути закрито, у випадку передбаченому пунктом 8 частини першої статті 90 КУзПБ, - лише до визнання боржника банкрутом (ч. 2 ст. 90 КУзПБ). За таких обставин, у разі встановлення господарським судом, під час процедури розпорядження майном боржника того, що відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, провадження у справі підлягає закриттю. Подання до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розпорядником майна боржника аналізу фінансового стану боржника є обов`язком, який визначений п. 5 ч. 3 ст. 44 КУзПБ, і дозволить суду встановити наявність чи відсутність обставин для закриття провадження у справі про банкрутство з підстав визначених пунктом 8 частини першої ст. 90 КУзПБ. Колегія суддів суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» дійшла до висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Таким чином, усі наведені в апеляційній скарзі доводи не є підставами, з якими КУзПБ пов`язує неможливість відкриття провадження у справі про банкрутство. Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі № 922/2738/21 залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін. Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі № 922/2738/21 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі № 922/2738/21 залишити без змін. 3.Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 01.11.2021. Головуючий суддя С.В. Барбашова Суддя О.А. Істоміна Суддя О.Є. Медуниця