Постанова 4855 № 640/7511/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7511/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Компанія "Росток", звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інноваційна компанія" (далі - третя особа), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.04.2021 просить суд: - визнати протиправними дії Державної податкової служби України у не прийнятті поданої Приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" в електронному вигляді податкової накладної №55 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 1002 400,00 грн; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №55 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 1002 400,00 грн, де Приватне акціонерне товариство "Компанія "Росток" є продавцем, а Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є покупцем, датою її первинної реєстрації 31 жовтня 2017 року; - визнати протиправними дії Державної податкової служби України у не прийнятті поданої Приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" в електронному вигляді податкової накладної №66 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 5882 800,00 грн; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 2 917 800,00 грн, де Приватне акціонерне товариство "Компанія "Росток" є продавцем, а Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є покупцем, датою її первинної реєстрації 31 жовтня 2017 року; - визнати протиправними дії Державної податкової служби України у не прийнятті поданої Приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" в електронному вигляді податкової накладної №68 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 2080 200,00 грн; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №68 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 2080 200,00 грн, де Приватне акціонерне товариство "Компанія "Росток" є продавцем, а Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є покупцем, датою її первинної реєстрації 31 жовтня 2017 року; - визнати протиправними дії Державної податкової служби України у не прийнятті поданої Приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" в електронному вигляді податкової накладної №69 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 5022 400,00 грн; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 5022 400,00 грн, де Приватне акціонерне товариство "Компанія "Росток" є продавцем, а Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є покупцем, датою її первинної реєстрації 31 жовтня 2017 року; - визнати протиправними дії Державної податкової служби України у не прийнятті поданої Приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" в електронному вигляді податкової накладної №71 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 2850 000,00 грн; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №71 від 09 жовтня 2017 року на суму податку на додану вартість у розмірі 2850 000,00 грн, де Приватне акціонерне товариство "Компанія "Росток" є продавцем, а Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є покупцем, датою її первинної реєстрації 31 жовтня 2017 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року адміністративний позов було задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права. Також, вказує про те, що позивачем при складанні та надісланні на реєстрацію податкових накладних від 09.07.2017 №55, №66, №67, №68, №69, №71, не дотримано вимоги ПК України та Порядку №1246. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 жовтня 2017 року позивачем направлено в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН податкові накладні виписаних на ім`я ПАТ "Українська інноваційна компанія". Після направлення до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку вищевказаних податкових накладних, ПАТ «"Компанія "Росток" отримано квитанції №1 про відмову у прийнятті податкових накладних, оскільки сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту ПДВ (65 1429) продавця. 17 листопада 2017 року приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року № 9243280911, відповідно до якої підприємством самостійно визначено суму зобов`язання в розмірі 20819620,00 грн, в тому числі в розмірі 19757600,00 грн, за взаємовідносинами з публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" на підставі договорів задоволення вимог іпотекодержателя від 09.10.2017 року. 07 березня 2018 року позивачем повторно подано на реєстрацію податкові накладні від 09.10.2017 року №55 на суму ПДВ 1002400,00 грн. та №68 на суму ПДВ 2082200,00 грн, в реєстрації яким податковим органом відмовлено з підстав «сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-18448624,87) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (0,00). В подальшому, 28.11.2019 позивачем повторно подано на реєстрації податкові накладні, однак у реєстрації відмовлено з підстав «сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-17216860,20). Вважаючи такі дії податкового органу щодо не реєстрації податкових накладних від 09.10.2017 року протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що операції, що мали місце між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інноваційна компанія" не мали як наслідок отримання позивачем прибутку, а передавали нерухоме майно в рахунок погашення боргових зобов`язань, що в свою чергу також позбавило позивача можливості внести грошові кошти на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, на розмір суми ПДВ на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, зокрема в сторону зменшення, вплинуло стягнення у судовому порядку суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 19895882,95 грн. Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного. Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 200-1 Податкового кодексу України та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість». Пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу визначено формулу, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складовою якої, зокрема, є показник SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема статтю 200-1 цього Кодексу доповнено пунктом 200-1.9, яким передбачено, що у разі якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (SПеревищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" 09.10.2017 року укладено ряд договорів задоволення вимог іпотекодержателя, а саме: - № 479 відповідно до умов якого ПАТ "Українська інноваційна компанія" передано право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, в літ. «Л», загальною площею 2023,0 кв.м., вартістю 5012000,00 грн, без ПДВ; - № 481 відповідно до умов якого ПАТ "Українська інноваційна компанія" передано право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою : м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корпус 46, в літ. «Є», загальною площею 11834,8 кв.м., вартістю 29414000,00 грн, без ПДВ; - № 482 відповідно до умов якого ПАТ "Українська інноваційна компанія" передано право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою : м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корпус 20, в літ. «В», загальною площею 6129,7 кв.м., вартістю 145894000,00 грн, без ПДВ; - № 483 відповідно до умов якого ПАТ "Українська інноваційна компанія" передано право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою : м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корпус 7, в літ. «Б», загальною площею 4374,4 кв.м., вартістю 10411000,00 грн, без ПДВ; - № 484 відповідно до умов якого ПАТ "Українська інноваційна компанія" передано право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою : м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корпус 2, в літ. «V», загальною площею 10135,2 кв.м., вартістю 25112000,00 грн, без ПДВ; - № 486 відповідно до умов якого ПАТ "Українська інноваційна компанія" передано право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою : м. Київ, бул. В. Гавела, 4, (вставка між корпусом №1 та № 21), в літ. «З», загальною площею 5751,2 кв.м., вартістю 14250000,00 грн, без ПДВ. На виконання вказаних договорів позивачем складено та подано для реєстрації податкові накладні від 09.10.2017 року: - №55 на суму ПДВ 1002400,00 грн; - №66 на суму ПДВ 5882800,00 грн; - №67 на суму ПДВ 2917800,00 грн; - №68 на суму ПДВ 2082200,00 грн; - №69 на суму ПДВ 5022400,00 грн; - №71 на суму ПДВ 2850000,00 грн. 17 листопада 2017 року приватним акціонерним товариством "Компанія "Росток" подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року № 9243280911, відповідно до якої підприємством самостійно визначено суму зобов`язання в розмірі 20819620,00 грн, в тому числі в розмірі 19757600,00 грн, за взаємовідносинами з публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" на підставі договорів задоволення вимог іпотекодержателя від 09.10.2017 року. 31 жовтня 2017 року позивачем було направлено для реєстрації в ЄДПН податкові накладні №55,66,67,68,69,71 від 09.10.2017. Однак, за результатами обробки вказаних ПН ДПС було направлено квитанції згідно яких документ не може бути прийнято - сума ПДВ в документі (1002300,00) не може перевищувати суму ліміту ПДВ (651429) продавця. Як вірно встановлено судом першої інстанції, операції, що мали місце між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інноваційна компанія" не мали як наслідок отримання позивачем прибутку, а передавали нерухоме майно в рахунок погашення боргових зобов`язань, що в свою чергу також позбавило позивача можливості внести грошові кошти на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на розмір суми ПДВ на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, зокрема в сторону зменшення, вплинуло стягнення у судовому порядку суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 19895882,95 грн. З огляду на те, що стягнення вказаного зобов`язання рішенням суду було розстрочено по вересень 2020 року, відтак позивач може збільшити суму ПДВ на яку зможе зареєструвати податкові накладні тільки після повного погашення боргу. Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2018 позивачем було повторно направлено до ДПС для реєстрації в ЄДПН податкові накладні №55 від 09.10.2017 на суму ПДВ у розмірі 1002400, 00 грн. та №68 від 09.10.2017 на суму ПДВ у розмірі 2082200,00 грн. Проте, за результатами обробки вказаних ПН позивач отримав квитанції відповідно до яких документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (1002300,00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (-1844824,87) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (0,00). Колегія суддів зауважує, що саме з 01.01.2017 чинний податковий закон надавав можливість позивачу зареєструвати податкові накладні в ЄРПН без поповнення електронного рахунку, у зв`язку із наявною сумою SПеревищ. Однак, як вбачається із податкової консультації про податок на додану вартість від 15.12.2017 №3008/6/99-99-15-03-02-15/ІПК станом на вказану дату в ДФС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН в ЄРПН, з метою реалізації вимог пункту 200-1.9 ст. 200-1 ПК України. Разом з тим, на підставі п.200-1.9 ст.200-1 ПК України станом на 07.03.2018 позивач мав право на реєстрацію ПН №55,68 в ЄРПН, оскільки сума ПДВ в розмірі 3084600,00 грн. в податкових накладних менша за суму на яку позивач має право зареєструвати ПН в ЄРПН (23291216,00-42176082,00+22639357,00 = 3754491,00). Таким чином, позивачем було виконано усі умови для реєстрації ПН №55,68 однак 07.03.2018 ДПС було протиправно відмовлено у прийнятті документів для реєстрації податкових накладних, чим було порушено право платника податку на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН на суму податку передбаченого п.200-1.9 ст.200-1 ПК України. 28.11.2019 позивачем було направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні №66 від 09.10.2017 на суму ПДВ 5882800,00 грн, №67 від 09.10.2017 на суму ПДВ у розмірі 2917800,00 грн., №69 від 09.10.2017 на суму ПДВ у розмірі 5022400,00 грн., №71 від 09.10.2017 на суму ПДВ у розмірі 2850000,00 грн. Проте, за результатами обробки вказаних ПН позивач отримав квитанції відповідно до яких документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (1002400,00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (-17216860,20). На підставі п.200-1.9 ст.200-1 ПК України станом на 28.11.2019 позивач мав право на реєстрацію ПН №66,67,69,71 в ЄРПН, оскільки сума ПДВ в розмірі 16673000,00 грн. в податкових накладних менша за суму на яку позивач має право зареєструвати ПН в ЄРПН (35429303,00-62447679+44238316,72 = 17219940,72 грн.). Таким чином, позивачем було виконано усі умови для реєстрації ПН №66,67,69,71 однак 28.11.2019 ДПС було протиправно відмовлено у прийнятті документів для реєстрації податкових накладних, чим було порушено право платника податку на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН на суму податку передбаченого п.200-1.9 ст.200-1 ПК України. Отже, враховуючи відсутність підстав для не прийняття податкових накладних та зважаючи, що податкові накладні були подані вчасно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові накладні слід вважати поданими позивачем у день їх фактичного отримання контролюючим органом, тобто протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податків. Враховуючи наведене у сукупності, задля належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко