Постанова 4852 № 160/1469/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1469/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року (головуючий суддя Лозицька І.О.) у справі №160/1469/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» до відповідачів: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент», звернувся 29/01/2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), просив: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2280318/43439358 від 30.12.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 26.11.2020 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 26.11.2020 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 26.11.2020 року. Позов обґрунтований тим, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №2 від 26.11.2020 року, реєстрацію якої було зупинено. Підставою для зупинення податкової накладної, яка вбачається з квитанції, є той факт, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків та запропоновано надати додаткові пояснення. Також зазначає, що рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної від 22.09.2020 року № 57197 позивача було включено до переліку відповідності платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків (п. 8 Критеріїв). Вказує, що позивачем надані пояснення №3 від 23.12.2020 року та необхідні документи у кількості 14 шт, однак рішеннями комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у реєстрації поданої податкової накладної відмовлено. Зауважує, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки, ТОВ «Український Девелопмент» надано всі документи, що підтверджують здійснення господарської операції. Натомість, в оскаржуваному рішенні міститься лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення. Звертає увагу на те, що законодавством не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини неукладеними (нікчемними) або давати правову оцінку та тлумачення норм права щодо невідповідності договору вимогам чинного законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що попередній договір купівлі-продажу мав укладатися у письмовій формі та підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню. Натомість, позивачем до суду не надано нотаріально підсвіченого переднього договору або рішення суду, яким визнано дійсним цей попередній договір. При цьому суд зазначив, що предметом спору у цій справі не є визнання нікчемним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.2020 року. Разом з тим, підписаний сторонами попередній договір в розумінні ст. 635 Цивільного кодексу України є неукладений, оскільки, сторонами не дотримано обов`язкової нотаріальної форми для договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладення якого сторони обумовили в майбутньому. Таким чином, дійшов висновку, що у позивача були відсутні підстави для складання спірної податкової накладної та відповідно, відсутні підстави для її реєстрації. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги серед іншого вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Наголошує, що жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини і дані неукладеними(нікчемними) або давати правову оцінку та тлумачення норм права щодо невідповідності договору вимогам чинного законодавства та вказані платником податків в податкових деклараціях. За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Щодо ненадання позивачем разом із поясненнями актів передачі та актів оцінки майна, то позивач вказує, що зазначені документи є необхідними під час укладання безпосередньо самого договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто під час реєстрації переходу права власності, оформлення актів передачі та актів оцінки майна на стадії оформлення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна - нормами чинного законодавства не передбачено. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке право не передбачено нормативно-правовими актами. При цьому на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписаними уповноваженими особами. Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №2 від 26.11.2020 на загальну суму 1 909 274грн. у т.ч. ПДВ 318 212грн. з продажу нежитлових приміщень (прибудовані нежитлові приміщення, 9-го поверху, в літ. «А» (поз. 901-904), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 18, приміщення 11, загальна площа 67.978998 м2) на ТОВ «Ріел Естейт 2020». За результатом розгляду Комісією документів, що були подані товариством «Український Девелопмент» прийняті рішення про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної у зв`язку з ненаданням повного пакету документів. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Український Девелопмент» (код ЄДРПОУ 43439358) зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа - суб`єкт господарської діяльності 08.01.2020 року, номер запису: 12241020000093203, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивачем складено податкову накладну № 2 від 26.11.2020 року на суму 1 909 274,45 грн, в т.ч. ПДВ 318 212,408 грн. з описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця - прибудовані нежитлові приміщення, 9-го, поверху, в літ. А (поз. 901-904), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 118, приміщення 11, яку було надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних. (а.с.32) Проте, згідно квитанції від 15.12.2020 року, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 26.11.2020 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Зазначено, латник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.33). Позивачем до контролюючого органу надіслано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 23.12.2020 року № 2 з додатками у кількості 14 копій документів (а.с. 34-78). Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2280318/43439358 від 30.12.2020 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 26.11.2020 року у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» зазначено: «договір з покупцем не завірений нотаріально, не надано акти передачі, акти оцінки майна» (а.с.80). Позивач вважає протиправним Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2280318/43439358 від 30.12.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 26.11.2020 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Матеріалами справи підтверджується, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: - 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна (основний); - 43.32 Установлення столярних виробів; - 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; - 43.34 Малярні роботи та скління; - 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; - 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; - 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; - 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; - 68.31 Агентства нерухомості; - 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; - 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; - 41.10 Організація будівництва будівель; - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Між позивачем (продавець) та ТОВ «РіелЕстейт 2020» (покупець) 08.10.2020 року укладено попередній договір купівлі продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов`язуються в майбутньому, в строк обумовлений в п. 6.1 договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі продажу нерухомого майна. (а.с.47-48) Згідно з п.п. 1.2.1 п. 1.2 попереднього договору нерухомим майном, що буде предметом основного договору є: - прибудовані нежилі приміщення, 9-го поверху літ «А» №901-904, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 118, приміщення №11, загальною площею орієнтовно 286,5 м2. Зазначено, що на момент укладення основного договору нерухоме майно буде належати продавцю на праві власності. Відповідно до п. 3.1 попереднього договору з метою підтвердження та реалізації своїх намірів щодо укладення Основного договору і своєї платіжної спроможності, покупець сплачує продавцю грошові кошти у сумі гривневого еквіваленту 280 185,54 доларів США, за курсом ASK на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті здійснення платежу, за 1 долар США відповідно до інформації, розміщеної на сайті www/udinform.com, Міжбанк +1%, разом з ПДВ. Вказана сума забезпечувального платежу сплачується у забезпечення виконання зобов`язань покупця, що виникають на підставі цього договору, та є видом забезпечення встановленим цим договором, у розумінні ст. 546 Цивільного кодексу України. Під час взаєморозрахунків за основним договором зазначена сума буде зарахована у належний з покупця платіж за основним договором, якщо не буде врахована продавцем як санкція (штраф) відповідно до умов цього договору через порушення покупцем його умов (п. 3.2 договору). Згідно з п.п. 3.3.1 п. 3.3 попереднього договору, забезпечувальний платіж сплачується у такому порядку, зокрема, грошові кошти, що складають гривневий еквівалент 66 480,42 доларів США, за курсом ASK на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті здійснення платежу, за 1 долар США відповідно до інформації, розміщеної на сайті www/udinform.com, Міжбанк +1%, разом з ПДВ, сплачуються до 29.11.2020 року. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вищезазначене майно було придбано Товариством «Український Девелопмент» у Товариства «АнікітаЮкрейн» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.09.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №285, та в подальшому позивачем проводилися роботи по виділенню з даного об`єкту двадцяти окремих об`єктів, що підтверджується матеріалами справи. 26.11.2020 року Товариством «РіелЕстейт 2020» здійснено оплату на адресу Товариства «Український Девелопмент» у розмірі 1 909 274,45 грн. за призначенням платежу: «Сплата за нерухоме майно зг. Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.2020 р., адреса: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 118, 9-й пов., у т.ч. ПДВ 20% - 318212,41 грн.», про свідчить платіжне доручення № 5 від 26.11.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Як наслідок вказаних господарських правовідносин позивачем складено податкову накладну №2 від 26.11.2020 року на суму 1 909 274,45 грн, в т.ч. ПДВ 318 212,408 грн. з описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця - прибудовані нежитлові приміщення, 9-го, поверху, в літ. А (поз. 901-904), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 118, приміщення 11, яку було надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних. (а.с.32) Проте, квитанцією від 15.12.2020 року, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 26.11.2020 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В квитанції від 15.12.2020 року зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.33) Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в зазначеній квитанції не вказано, які саме документи має надати позивач для усунення сумніві, що виникли у контролюючого органу, отже суб`єкт господарювання в таких умовах мав діяти на свій розсуд. При цьому, позивачем до контролюючого органу було надіслано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 23.12.2020 року №2 з додатками у кількості 14 копій документів, а саме: - попередній договір купівлі продажу нерухомого майна від 08.10.2020 року, - витяг № 228676801 від 19.10.2020 року, - платіжне доручення № 5 від 26.11.2020 року, - договір купівлі-продажу нерухомого майна № 285 від 16.09.2020 року, - витяг № 224296576 від 16.09.2020 року, - платіжне доручення № 4 від 16.09.2020 року, - платіжне доручення № 2 від 16.09.2020 року, - податкова накладна № 4 від 16.09.2020 року, - висновок № 0110-20/1 від 01.10.2020 року, - лист № 1117 від 23.12.2020 року, - акт звірки з ТОВ «АнікітаЮкрейн» від 15.12.2020 року, - акт звірки з ТОВ «РіелЕстейт 2020» від 15.12.2020 року. (а.с. 34-78) Натомість Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2020 року № 2280318/43439358 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 26.11.2020 року у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» зазначено: «договір з покупцем не завірений нотаріально, не надано акти передачі, акти оцінки майна». (а.с.80) Аналізуючи Рішення комісії від 30.12.2020 року № 2280318/43439358, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що форма вказаного рішення містить вказівку: «зазначити конкретні документи». Натомість контролюючий орган не виконав цю вказівку та не зазначив, які саме копії документів, що подані, складені з порушенням законодавства. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, рішення суб`єкта владних повноважень, яке викладене не чітко, викликає множинне трактування та посилює спір між суб`єктом господарювання та суб`єктом владних повноважень. Водночас, контролюючий орган в відзиві на апеляційну скаргу також не зазначає, який саме договір з покупцем не завірений нотаріально, щодо якого договору не надано акти передачі, щодо якого договору не надано акти оцінки майна? Отже нечіткість викладення суб`єктом владних повноважень рішення викликає множинність трактування або незрозумілість мотивів відповідача щодо прийняття такого рішення. При цьому, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що підписаний сторонами попередній договір в розумінні ст. 635 Цивільного кодексу України є неукладений, оскільки, сторонами не дотримано обов`язкової нотаріальної форми для договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладення якого сторони обумовили в майбутньому. З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що законодавство України не передбачає обов`язкового нотаріального посвідчення попередніх договорів. Разом з цим, стаття 635 ЦК України передбачає, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена у письмовій формі. Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Таким чином суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо обов`язкового нотаріального посвідчення попереднього договору. Зокрема, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України. Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: - відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); - чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; - наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; - наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); - наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; - факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; - відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; - дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (Порядок №1165). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: - Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. - Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. - Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. - Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово - господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. - Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). - Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. - Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. - У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з пунктами 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. За формою та змістом рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку повинне відповідати вимогам Додатку № 4 до Порядку №1165. Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку). Таким чином, саме рішення в обов`язковому порядку повинне містити мотивацію підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та докази наявності податкової інформація, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. При цьому, аналіз вищезазначених зазначених норм дає підстави для висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що рішення комісії, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної не містить чіткого зазначення, які саме копії документів, що подані, складені з порушенням законодавства. Оскільки відповідач-1, обмежився лише загальним формулюванням, не зазначивши чітко який саме договір не завірений нотаріально, які не надано акти передачі та акти оцінки майна, то вказане рішення не відповідає вимогам податкового законодавства. Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Також слід взяти до уваги правову позицію, що висловлена в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Разом з тим, відповідачем-1 зазначених вище принципів при прийнятті рішення №2280318/43439358 від 30.12.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 26.11.2020 року - дотримано не було. В свою чергу, матеріали справи підтверджують, що позивачем надано пояснення та копії документів, які можуть підтверджувати інформацію, що зазначена у податковій накладній №2 від 26.11.2020 року. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог, оскільки контролюючим органом не було належним чином повідомлено платника податків про те, що саме стало підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної, а тому платник податків не мав змоги, до прийняття спірного рішення, усунути сумніви, що виникли у відповідача. Водночас, всі сумніви та протиріччя, що виникли у контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом відмови в реєстрації податкових накладних. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2280318/43439358 від 30.12.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 26.11.2020 року. Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 26.11.2020 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 26.11.2020 року, слід зазначити, наступне. Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246). В силу п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, вимога позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 26.11.2020 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 26.11.2020 року також підлягає задоволенню. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Вищезазначене є мотивом для прийняття судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи, викладені відповідачем. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування. Виходячи з результатів апеляційного розгляду підлягають розподілу на користь позивача витрати, понесені ним у зв`язку зі сплатою судового збору за подання позову (платіжне доручення №126 від 22.01.2021 на суму 2270,00 грн.) та апеляційної скарги (платіжне доручення №254 від 19.03.2021 на суму 3405,00 грн.), що в загальному розмірі складає 5675,00 грн. з бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах, а саме з кожного по 2837,50 грн. (5675:2) . Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року - скасувати. Позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2280318/43439358 від 30.12.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 26.11.2020 року; Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 26.11.2020 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 26.11.2020 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» (код ЄДРПОУ 43439358) судовий збір за подання позову (платіжне доручення №126 від 22.01.2021 на суму 2270,00 грн.) та апеляційної скарги (платіжне доручення №254 від 19.03.2021 на суму 3405,00 грн.) у розмірі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень) 50 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Девелопмент» (код ЄДРПОУ 43439358) судовий збір за подання позову (платіжне доручення №126 від 22.01.2021 на суму 2270,00 грн.) та апеляційної скарги (платіжне доручення №254 від 19.03.2021 на суму 3405,00 грн.) у розмірі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень) 50 коп. Постанова набирає законної сили 03.06.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова