Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/23240/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23240/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Кузьмінської К.В., За участю представника позивача: Палюга О.В., представників відповідачів: Федорчука А.О., Шуневич-Христенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: - визнати протиправними дії ДПС України та ГУ ДПС у м. Києві щодо зменшення в даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі також - СЕА ПДВ) ТОВ «КЕБК» реєстраційного ліміту у сумі 2 965 030, 00 грн.; - зобов`язати ДПС України та ГУ ДПС у м. Києві відновити/збільшити в даних СЕА ПДВ позивача реєстраційний ліміт у сумі 2 965 030, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ. Позов обґрунтовано тим, що відповідачами помилково, без врахування фактичних обставин реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригувань до них, зменшено в СЕА ПДВ реєстраційний ліміт позивача у сумі 2 965 030, 00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у місті Києві щодо зменшення в даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» реєстраційного ліміту у сумі 2 965 030, 00 грн. (два мільйони дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч тридцять гривень). Зобов`язано Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у місті Києві відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» реєстраційний ліміт у сумі 2 965 030, 00 грн. (два мільйони дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч тридцять гривень) та відобразити відповідне збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. В апеляційній скарзі, Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні Державної податкової служби України для кожного платника податку щоразу як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули. На думку апелянта, оскільки згідно інформаційних ресурсів ДПС сума за виданими податковими накладними з урахуванням розрахунків коригування, дата виписки яких є грудень 2020 року, становить 13 810 642, 58 грн, яка на 2 965 030, 00 грн. менша, ніж задекларована сума податкових зобов`язань платником податків у податковій звітності з ПДВ, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до них була допущено помилку не з вини позивача, а з боку системи електронного адміністрування, яка не розпізнає відповідні розрахунки коригування та не допускає втручання у її роботу. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2020 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні № 22 від 30 листопада 2020 року на загальну суму 5 527 961, 28 грн., у т.ч. ПДВ - 921 326, 88 грн. та № 24 від 30 листопада 2020 року на загальну суму 12 262 224, 84 грн., у т.ч. ПДВ - 2 043 704, 14 грн. Водночас, 16 грудня 2020 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія», у зв`язку із самостійним виявленням помилки, зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників № 6 від 30 листопада 2020 року до податкової накладної №22 від 30 листопада 2020 року на суму ПДВ - 921 326, 88 грн. та № 5 від 30 листопада 2020 року до податкової накладної № 24 від 30 листопада 2020 року на суму ПДВ - 2 043 704, 14 грн. Як зазначає позивач, у зв`язку з тим, що акти виконаних робіт (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, Форма КБ-3) за грудень 2020 року №5 та № 540 були підписані між ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» та відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» лише 10 грудня 2020 року, податкові накладні від 30 листопада 2020 року № 22 та № 24 не були включені до декларації позивача з ПДВ за листопад 2020 року, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів. З огляду на вказане, враховуючи, що зобов`язання ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» по декларації з ПДВ за листопад 2020 року склали 27 264 245, 00 грн., а дані ЄРПН становили 30 229 276, 00 грн., була наявна від`ємна сума перевищення по сумах помилково зареєстрованих податкових накладних у розмірі 2 965 031, 00 грн. Водночас, 29 грудня 2020 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які відповідають первинним документам, а саме: № 3 від 10 грудня 2020 року на суму 5 527 961, 28 грн., у т.ч. ПДВ - 921 326, 88 грн.; № 4 від 10 грудня 2020 року на суму 12 262 224, 84 грн., у т.ч. ПДВ - 2 043 704, 14 грн. Оскільки зобов`язання позивача по декларації з ПДВ за грудень 2020 року склали 16 775 673, 00 грн., а дані ЄРПН становили 13 810 643 грн., має місце позитивна сума перевищення по сумах зареєстрованих розрахунків коригувань у розмірі 2 965 031,02 грн. Враховуючи викладене, позивач звернувся листом № К/21-45 від 15 січня 2021 року до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про надання інформації, в якому надав пояснення щодо податкової декларації з податку на додану вартість та зареєстрованими податковими зобов`язаннями в ЄРПН за листопад 2020 року з зазначенням того, що саме призвело до невідповідності між сумою задекларованою в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року та сумою зареєстрованих податкових зобов`язань в ЄРПН за листопад 2020 року. Листом № 16875/6/26-15-04-02-16 від 18 лютого 2021 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві повідомило щодо невідповідності даних системи електронного адміністрування ПДВ, оскільки згідно інформаційних ресурсів ДПС по ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» перевищення за звітний (податковий) період грудень 2020 року становить 2 965 030, 00 грн., а саме: сума за виданими податковими накладними з урахуванням розрахунків коригування, дата виписки яких грудень 2020 року, становить 13 810 642, 58 грн., яка на 2 965 030,42 грн. менша, ніж задекларована сума податкових зобов`язань платником податків у податковій звітності з ПДВ, саме тому реєстраційна сума позивача була зменшена на суму перевищення податкових зобов`язань у розмірі 2 965 030,00 грн. Також, додатково було зазначено, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДПС України для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули. У подальшому, позивач повторно звернувся до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з листом №К/21-391 від 10 березня 2021 року про виправлення помилки стосовно позивача, а також з проханням надати відповідь стосовно відповідного структурного підрозділу ДПС України, який відповідає за виправлення саме таких помилок, які не підпадають під стандартні випадки. У відповідь на дане звернення, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві повідомило позивача про необхідність звернутися до ДПС України (лист № 31936/6/26-15-04-02-16 від 25 березня 2021 року). 08 квітня 2021 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» звернулося до ДПС України листом № К/21-599 про виправлення технічної помилки стосовно товариства та повернення позивачу знятого ліміту у сумі 2 965 030 грн. У свою чергу, Державна податкова служба України, посилаючись на норми законодавства, роз`яснило порядок реєстрації та внесення коригувань (лист № 10661/6/99-00-18-03-04-06 від 13 травня 2021 року), та зазначила, що обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ. Поряд з зазначеним, Державна податкова служба України, також запропонувала ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» звернутись безпосередньо до контролюючого органу за місцем податкового обліку. У свою чергу, 01 липня 2021 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» звернулося до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві та з копіями до ДПС і ГУ ДПС у м. Києві листом № К/21-1212 про виправлення технічної помилки стосовно позивача та повернення останньому знятого ліміту у сумі 2 965 030, 00 грн. Втім, ДПС України у своєму листі-відповіді № 17261/6/99-00-18-03-04-06 від 27 липня 2021 року повідомила, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Аналогічна позиція була викладена й в листі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 66962/6/26-15-04-02-16 від 09 липня 2021 року. Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на виконання покладеного на відповідачів обов`язку щодо доказування правомірності вчинених ними дій не було надано суду будь-яких доказів, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Так, у відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. При цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість (далі - ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015. Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 ст.200-1 ПК України СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Згідно пункту 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Відповідно до пункту 15 Порядку №569, якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі. Розрахунок коригування складається постачальником/надавачем товарів/послуг у порядку, встановленому для податкових накладних. З аналізу вище викладеного вбачається, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку №

569. Відповідно до норм ст. 200-1 ПК України та положень п. 18 Порядку № 569 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній та розрахунку коригування до неї дані про суми ПДВ, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми податку. При цьому, жодних винятків при врахуванні зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них (як то, у випадку помилкового складання податкової накладної) для визначення реєстраційної суми чинними нормами ПК України і положеннями Порядку №569 не передбачено. Як свідчать матеріали справи, 16 грудня 2020 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні № 22 від 30 листопада 2020 року на загальну суму 5 527 961, 28 грн., у т.ч. ПДВ - 921 326, 88 грн. та № 24 від 30 листопада 2020 року на загальну суму 12 262 224, 84 грн., у т.ч. ПДВ - 2 043 704, 14 грн. Водночас, 16 грудня 2020 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія», у зв`язку із самостійним виявленням помилки, зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників № 6 від 30 листопада 2020 року до податкової накладної №22 від 30 листопада 2020 року на суму ПДВ - 921 326, 88 грн. та № 5 від 30 листопада 2020 року до податкової накладної № 24 від 30 листопада 2020 року на суму ПДВ - 2 043 704, 14 грн. Як зазначає позивач, у зв`язку з тим, що акти виконаних робіт (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, Форма КБ-3) за грудень 2020 року №5 та № 540 були підписані між ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» та відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» лише 10 грудня 2020 року, податкові накладні від 30 листопада 2020 року № 22 та № 24 не були включені до декларації позивача з ПДВ за листопад 2020 року, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів. З огляду на вказане, враховуючи, що зобов`язання ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» по декларації з ПДВ за листопад 2020 року склали 27 264 245, 00 грн., а дані ЄРПН становили 30 229 276, 00 грн., була наявна від`ємна сума перевищення по сумах помилково зареєстрованих податкових накладних у розмірі 2 965 031, 00 грн. Водночас, 29 грудня 2020 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які відповідають первинним документам, а саме: № 3 від 10 грудня 2020 року на суму 5 527 961, 28 грн., у т.ч. ПДВ - 921 326, 88 грн.; № 4 від 10 грудня 2020 року на суму 12 262 224, 84 грн., у т.ч. ПДВ - 2 043 704, 14 грн. Оскільки зобов`язання позивача по декларації з ПДВ за грудень 2020 року склали 16 775 673, 00 грн., а дані ЄРПН становили 13 810 643 грн., має місце позитивна сума перевищення по сумах зареєстрованих розрахунків коригувань у розмірі 2 965 031,02 грн. Так, пунктом 192.1 статті 192 ПК України закріплено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсацій їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Під помилковими податковими накладними слід розуміти ті податкові накладні, які: складені на неправильного покупця (наприклад, неправильно вказали ІПН або склали податкову накладну на покупця, до якого ця накладна жодного стосунку не має); виписані двічі на одну і ту ж операцію; складені на неправильну дату. При цьому, у даному випадку, мова йде про податкові накладні, які вже зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з роз`ясненнями Державної фіскальної служби України (лист від 03 лютого 2015 року №2208/6/99-99-19-03-02-15 та від 29 січня 2016 року №1721/6/99-99-19-03-02-15), у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Крім того, відповідно до роз`яснень ДПІ у листі № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 03 жовтня 2017 року, якщо платником податку була зареєстрована помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не належить до відображення у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається. З системного аналізу викладених правових норм вбачається, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку розрахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п. 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених податкових накладних на підставі первинних документів. При цьому, згідно з положеннями податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на центральному рівні ДПС України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто саме на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість. Оскільки на виконання покладеного на відповідачів обов`язку щодо доказування правомірності вчинених ними дій не було надано суду будь-яких доказів, відтак позивач має право на збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 2 965 030, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що контролюючим органом мали бути враховані визначені у поданих позивачем розрахунках коригування суми для збільшення суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних сум, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук