Постанова Київський апеляційний суд № 760/12233/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи 760/12233/21 номер апеляційного провадження: 22-ц/824/10818/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. при секретарі Довогополій А.В. за участю: скаржника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Солом`янського районного суду м. Києва Оксюти Т.Г., по цивільній справі № 760/12233/21 за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви. в с т а н о в и л а : У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на зарядну станцію №10067, модель eUA-1/2 за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4118 доларів США; зарядну станцію №10066, модель eUA-3 за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5000 доларів США, з правом демонтажу та передачею на зберігання вказаних зарядних станцій, як доказів позивачу, до вирішення спору по суті; накладення арештуна банківський рахунок ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА», НОМЕР_1 . Зауважуючи, що він має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення коштів, посилаючись на те, що службові особи ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА перестали виконувати свої обов`язки згідно договору оренди обладнання №07-10-2020-22/2 від 07жовтня 2020 року,укладеного з ОСОБА_2 , в частині сплати оренди та не повернули заявнику придбане ним майно по закінченню договору 07квітня 2021 року. Вказуючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволеночастково. Накладено арешт на зарядну станцію №10067, модель eUA-1/2, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4118 доларів США та на зарядну станцію №10066, модель eUA-3, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5000 доларів США. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено. ОСОБА_1 , як особа яка не була учасником справи, однак вважала що суд ухваленим рішенням вирішив питання про його права, свободи та інтереси, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви щодо забезпечення позову. Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права. Зазначаючи, що зарядні станції, на які судом першої інстанції накладено арешт, належать йому на праві власності, яке виникло у нього раніше ніж у заявника, а тому ухвала суду першої інстанції стосується його прав та інтересів. Вважаючи, що Солом`янським районним судом м. Києва було безпідставно та протиправно накладено арешт на майно скаржника ще й за майбутньою позовною заявою про стягнення грошових коштів, тобто в справі, яка не передбачає повернення такого майна колишньому власнику. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. У судовому засіданні скаржник підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити в повному обсязі Інші учасники справи про день і час її розгляду повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку. Доказів поважності причин неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, що з`явилася в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, а саме щодо накладення арешту, суд першої інстанції виходив із того, що незабезпечення позову в обраний заявником спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому. При цьому суд вказував на ненадання заявником доказів необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту з правом демонтажу та передачею на зберігання заявнику зарядних станцій, як і відсутності документів, які б слугували доказами належності вказаного заявником банківського рахунку товариства саме йому. Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів, щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, ОСОБА_2 вказував на те, що зарядна станція №10067, модель eUA-1/2 яка перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4118 доларів США; та зарядна станція №10066, модель eUA-3 перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5000 доларів США належать йому на праві власності у відповідності до договору купівлі-продажу обладнання № 07-10-2020-22/1 від 07 жовтня 2020 року та у відповідності до договору оренди № 07-10-2020-22/2 від 07 жовтня 2020 року передано ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА». Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Виходячи зі змісту положень даної статті, особи, які не брали участі у розгляді справи, але звертаються з апеляційною скаргою, оскільки вважають, що суд вирішив питання про їх права та обв`язки, повинні довести, а апеляційний суд повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав. ОСОБА_1 звертаючись з апеляційною скаргою та вказуючи на те, що даним судовим рішенням порушуються його права як власника, надав на підтвердження апеляційному суду копію договору купівлі-продажу обладнання від 31 травня 2020 року укладеним між ним ( ОСОБА_1 ) та ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА» за п.1.1 якого продавець (ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА») зобов`язується передати у власність покупцю ( ОСОБА_1 ), а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме: зарядні пристрої (станції) для електромобілів згідно специфікації, що є додатком № 1 до договору, і сплатити продавцю грошову суму, встановлену п.3 договору ( а.с. 51). Згідно специфікації №1 (додаток №1 до договору купівлі-продажу обладнання) товариство передало ОСОБА_1 зарядні станції №10067, модель eUA-1/2 яка перебуває за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 3500 доларів США; та зарядну станцію №10066, модель eUA-3 перебуває за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 4000 доларів США. Зазначене вище свідчить, про відсутність доказів на підтвердження того, що ухвалою суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме дві зарядні станції для електромобілів було накладено забезпечення саме на майно відповідача по справі (ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА») так як з урахуванням наданим додатків до апеляційної скарги вбачається, що угода з скаржником ОСОБА_1 була укладена ТОВ «ГРУППА ЕЛЕКТРОЮА» 31 травня 2020 року і згідно п.9.2 даного договору його дія достроково припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за ним та внаслідок: а) взаємної згоди всіх сторін про дострокове розірвання даного договору; б) за рішенням суду у випадку невиконання іншою стороною своїх зобов`язань за договором. Будучи повідомленим про розгляд апеляційної скарги, товариство не скористалося правом на відзив, та наданням доказів на спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 . З урахуванням, вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення щодо відмови заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позову до суду з підстав зазначених вище. Керуючись ст. ст. 368, 372, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, за яким; ОСОБА_2 у відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 25 жовтня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: