Постанова 4873 № 910/18493/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" жовтня 2021 р. Справа№ 910/18493/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Пономаренка Є.Ю. Корсака В.А. за участю: секретаря судового засідання: Звершховської І.А., представників сторін: від позивача: Духницький А.М., від відповідача: Онищенко О.А., представники інших учасників справи не з`явились, розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 (повний текст складено 19.07.2021) у справі № 910/18493/20 (суддя Літвінова М.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларпарк" до Державного підприємства "Гарантований покупець", треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінет Міністрів України, про стягнення 1 254 193,61 грн, в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави позовних вимог. У листопаді 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Соларпарк» (далі - ТОВ «Соларпарк») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП «Гарантований покупець») 1 254 193,61 грн, з яких: 1 101 699,45 грн - основна заборгованість, 54 181,94 грн - пеня, 77 118,97 грн - штраф, 7 647,76 грн - інфляційні втрати та 13 545,49 - 3% річних. Також за текстом позовної заяви ТОВ «Соларпарк» вказало, що попередній розмір витрат на правову допомогу складає 80 000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Соларпарк» посилається на порушення ДП «Гарантований покупець» умов договору №1436/01/20 від 12.05.2020, Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та вказує, що ДП «Гарантований покуць» не здійснило повного розрахунку за продану йому ТОВ «Соларпарк» електричну енергію у травні 2020 року. 22.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника ТОВ «Соларпарк» надійшла заява про зменшення позовних вимог. 22.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника ТОВ «Соларпарк» надійшла заява про залишення позову без розгляду. У підготовчому засіданні 01.03.2021 представник ТОВ «Соларпарк» подав дві заяви про відкликання заяви про зменшення позовних вимог та заяви про залишення позову без розгляду, просив суд не розглядати дані заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.21, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено заяви представника позивача від 01.03.21 про відкликання заяви про зменшення позовних вимог та заяви про залишення позову без розгляду, відкладено підготовче засідання. 26.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача повідомив суд, що на момент судового розгляду не може надати документи, що підтверджують понесення витрат, оскільки такі витрати будуть сплачені після прийняття судом рішення, та просив суд розглянути питання про судові витрати в частині витрат на правову допомогу після прийняття рішення по суті позовних вимог. 13.07.2021 (після прийняття оскаржуваного в апеляційному порядку рішення) від ТОВ «Соларпарк» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 80 000,00 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ «Соларпарк» суму основного боргу у розмірі 1 101 699,45 грн, пеню у розмірі 27 090,97 грн, штраф у розмірі 38 559,48 грн, 3 % річних у розмірі 6 772,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 647,76 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 812,91 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що ДП «Гарантований покупець» частково оплатило отриману у спірний період електроенергію (на загальну суму 14 559,19 грн), у зв`язку з чим сума його заборгованості за травень 2020 складає 1 101 699,45 грн; доказів здійснення оплати за поставлену у спірний період електричну енергію в повному обсязі матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано. Після перевірки наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних місцевий господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Розглянувши заявлене ДП «Гарантований покупець» клопотання про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних до 1 грн, господарський суд першої інстанції враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних на 50 % від заявленої в позові суми. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2021, ДП «Гарантований покупець» подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні вимог відмовити повністю. В обґрунтування заявлених вимог ДП «Гарантований покупець» посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального (ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. ст. 174, 193, 196 ГК України, ч. 1 ст. 2 +4 посилання України) права. Зокрема, скаржник вказує, що місцевим господарським судом не враховано строків виникнення зобов`язання у ДП «Гарантований покупець», не застосовано п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст. ст. 33, 62, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» та ст. 196 ГК України, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, та неправильно застосовано ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 196 ГК України. На думку скаржника, господарський суд першої інстанції не врахував його доводи щодо необхідності залучення НЕК «Укренерго» третьою особою на стороні відповідача та відмовив у залученні НЕК «Укренерго» третьою особою в той час як ДП «Гарантований покупець» та НЕК «Укренерго» мають спільний обов`язок перед ТОВ «Соларпарк», оскільки на НЕК «Укренерго» покладено обов`язок забезпечити надходження коштів ДП «Гарантований покупець» для оплати останнім електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом в повному обсязі. Обсяг виконання зобов`язання ДП «Гарантований покупець» з оплати відпущеної електроенергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом та Порядком в залежність від виконання спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго». Крім того, ДП «Гарантований покупець» вказує, що місцевим господарським судом не застосовано ст. 614 ЦК України як підставу звільнення його від відповідальності. Також скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, хоча відповідне клопотання заявлялось ДП «Гарантований покупець» під час розгляду справи. ДП «Гарантований покупець» просило зменшити розмір неустойки, штрафу і процентів річних до 1,00 грн, проте зазначене клопотання судом було задоволено частково. Заперечуючи проти присуджених до стягнення з нього на користь ТОВ «Соларпарк» судових витрат та витрат на правову допомогу адвоката, ДП «Гарантований покупець» вказує, що оскільки позовні вимоги не підлягали задоволенню, відповідно відсутні підстави для покладення нього судових витрат. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 та витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Мартюк А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови по данній справі. Апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 у справі № 910/18493/20 залишено без руху. Надано ДП «Гарантований покупець» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2021 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Пономаренко Є.Ю. (у зв`язку з відпусткою судді Мартюк А.І.). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 у справі №910/18493/20. Розгляд справи призначено на 20.10.2021. Позиції учасників справи. Від позивача та третіх осіб відзиви на апеляційну скаргу не надійшли. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. 12.05.2020 ДП «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець) та ТОВ «Соларпарк» (продавець за «зеленим» тарифом) уклали договір №1436/01/20 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804. Згідно з п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями при виконанні цього договору. За умовами п. 2.3 договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця «за зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (п. п. 2.4, 2.5 договору). Відповідно до п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. п. 3.2, 3.3 договору). Умовами п. 4.5 договору сторони погодили, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця електричну енергію. Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (п. 4.6 договору). Згідно з п. 7.4 договору якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором вже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030). 25.05.2020 ДП «Гарантований покуць» на виконання умов договору здійснило часткову оплату поставленої у спірний період електроенергії, а саме на суму 14 559,19 грн (призначення платежу: «за е/е, відпущену у ?05.2020? зг. Договору 1436/01/20, тендеру не потребує, у т.ч. ПДВ 20%»). 31.05.2020 ТОВ «Соларпарк» та ДП «Гарантований покупець» підписали та скріпили печатками сторін акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року на суму 1 116 258,64 грн, період купівлі-продажу: 19.05.2020-31.05.2020. Жодних зауважень щодо акта відповідач не висловив. Постановою №1211 від 24.06.2020 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року», відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року, - 4 337 390 779,22 грн (без ПДВ). Станом на 31.07.2020 заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед ТОВ «Соларпарк» склала 10 723 560,98 грн, про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків. У зв`язку з порушенням ДП «Гарантований покупець» умов укладеного між сторонами договору в частині оплати за поставлену ТОВ «Соларпарк» у травні 2020 року електричну енергію у встановлений п. 10.1 Порядку строк, ТОВ «Соларпарк» звернулось до господарського суду з позовом у цій справі та просить стягнути з ДП «Гарантований покупець» 1 254 193,61 грн, з яких: 1 101 699,45 грн - основна заборгованість, 54 181,94 грн - пеня, 77 118,97 грн - штраф та 7 647,76 грн - інфляційні втрати та 13 545,49 - 3% річних. Заперечуючи проти позову, ДП «Гарантований покупець» у відзиві на позовну заяву вказало, що ТОВ «Соларпарк» не обґрунтувало дату виникнення зобов`язання ДП «Гарантований покупець» з оплати та прострочення виконання зобов`язання відповідно до положень п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок №641), вважає, що виконання грошових зобов`язань перед ТОВ «Соларпарк» має здійснюватись протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. На думку ДП «Гарантований покупець», обставини правовідносин сторін та визначений законом порядок здійснення розрахунків свідчить про відсутність його вини у невиконанні зобов`язання, у т.ч. з огляду на джерела фінансування та те, що діяльність ДП «Гарантований покупець» щодо купівлі у ТОВ «Соларпарк» електричної енергії не може розглядатися як підприємництво. Крім того ДП «Гарантований покупець» заперечило проти покладення на нього заявлених ТОВ «Соларпарк» 80 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката, оскільки вважає їх розмір явно завищеним та неспівмірним із розглядом даної справи, а також вказує про неподання ТОВ «Соларпарк» розрахунку таких витрат. 08.04.2021 ДП «Гарантований покупець» звернулось до Господарського суду міста Києва (надійшло до суду 12.04.2021) з клопотанням про зменшення розміру неустойки, у якому просить у разі задоволення позовних вимог зменшити належний до сплати розмір неустойки до 1,00 грн на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, а також зменшити належний до сплати розмір 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), надала пояснення, у якому просила розглянути справу без участі її представника з урахуванням інформації, наданої у цих поясненнях. Зокрема, НКРЕКП вказала, що п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати вартості відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. НКРЕКП своїми постановами затвердило розмір вартості послуги за спірний період. ПАТ «НЕК «Укренерго» надало пояснення у справі, у якому вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями ПАТ «НЕК «Укренерго» і виконанням зобов`язань ДП «Гарантований покупець» перед ТОВ «Соларпарк»; рішення у справі не впливатиме на права та обов`язки ПАТ «НЕК «Укренерго». Враховуючи відсутність у позові обґрунтувань сум заборгованості, вважає, що ТОВ «Соларпарк» не доведено прострочення оплати, а також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виникнення заборгованості, що є предметом спору, а тому позов є таким, що не підлягає задоволенню. Кабінет Міністрів України надав пояснення щодо позовної заяви, у якому вказує, що розрахунок за електричну енергію за «зеленим» тарифом здійснюється, зокрема, у визначеному в Законі України «Про ринок електричної енергії» порядку. Вказує, що Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом регулює питання розрахунку з гарантованим покупцем за послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Просив врахувати доводи щодо порядку виконання спеціальних обов`язків, покладених на учасників ринку електричної енергії, порядку розрахунку за електричну енергію за «зеленим» тарифом, визначеному в Законі України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та відмовити ТОВ «Соларпарк» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Щодо вимог про стягнення суми основної заборгованості. Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Частиною 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Частиною 1 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України). Згідно з приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 712 ЦК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1 ст. 691, ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі. Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого Регулятором після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, на строк дії «зеленого» тарифу, встановленого Законом України «Про альтернативні джерела енергії». Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - це суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем, порядок затвердження Регулятором розміру вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється постачальником універсальних послуг, визначається Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641. Постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2802 у цей Порядок внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019. Відповідно до п. 1.3 вказаного Порядку виробник за «зеленим» тарифом - суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії та продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом відповідно до укладеного між ними договору. Як зазначено у ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами. Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу. Згідно з главою 7 Порядку адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею виробників за «зеленим» тарифом, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями виробників за «зеленим» тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці виробників за «зеленим» тарифом, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку. При цьому обсяг відпуску електричної енергії за розрахунковий місяць визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом узгоджується сторонами в договорі. Згідно з ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. У п. 10.1 глави 10 Порядку зазначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п. п. 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. Згідно з п. п. 12.3, 12.6 Порядку гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження. Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових платежі та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 «Про ринок електричної енергії» позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги. Як встановлено вище, у травні 2020 ДП «Гарантований покупець» отримало електроенергію на суму 1 116 258,64 грн, яка була оплачена ним частково - на суму 14 559,19 грн. Постановою №1211 від 24.06.2020 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року. Таким чином, остаточний розрахунок за отриману у спірному періоді (за травень 2020) електричну енергію ДП «Гарантований покупець» мало здійснити у строк до 26.06.2020, тобто протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці) за наявності вже підписаного двома сторонами акта купівлі-продажу; прострочення платежу виникло з 27.06.2020 відповідно. ДП «Гарантований покупець» у встановлені строки оплату відпущеної йому електричної енергії за «зеленим» тарифом належним чином не здійснило. Тобто неоплаченою є електроенергія на суму 1 101 699,45 грн (1 116 258,64 грн - 14 559,19 грн). Відповідач відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України не надав доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості. Доводи скаржника про те, що розрахунок спірних сум, здійснений позивачем та перевірений судами, не відповідає положенням ст. ст. 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", 530 ЦК України, п. 10.4 Порядку, в частині встановлення дати виникнення зобов`язань відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються системним аналізом глави 10 Порядку, відповідно до якого відповідач зобов`язаний здійснювати оплату згідно з п. п. 10.1, 10.4 Порядку. Крім того апеляційний господарський суд бере до уваги акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 та акт звірки розрахунків від 31.07.2020. Посилання ДП "Гарантований покупець" на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НАК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не беруться до уваги, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач узяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку. Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не спростовують правильного висновку суду першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" у цій справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення оплати вартості електроенергії за "зеленим" тарифом, отриманої від позивача у травні 2020 року Колегією суддів також відхиляються доводи відповідача про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі п. 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», оскільки наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачений Договором та Порядком. Аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №910/11830/20 з аналогічних правовідносин. Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема, факт відпуску позивачем відповідачу електроенергії, виробленої за «зеленим» тарифом, та факт порушення відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманої електроенергії) та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Соларпарк» 1 101 699,46 грн основної заборгованості. Щодо вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних. За змістом ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язаня з оплати продукції, на підставі п. 4.6 та ст. 625 ЦК України ТОВ «Соларпарк» здійснило нарахування 54 181,94 грн - пені, 77 118,97 грн - штрафу та 7 647,76 грн - інфляційних втрат та 13 545,49 грн - 3% річних. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам ч. ч. 2 та 4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Як встановлено вище, у визначені договором строки оплату відпущеної йому електричної енергії за «зеленим» тарифом ДП «Гарантований покупець» належним чином не здійснило. Умовами п. 4.6 договору сторони погодили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантовану покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожний день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з порядком за ненадходження суми понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за «зеленим» тарифом. Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у справі №3-12г10 від 08.11.2010). Перевіривши наданий позивачем та здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені, штрафу, інфляційних та 3% річних за заявлений позивачем період, колегія суддів апеляційної інстанції вважає його арифметично вірним та погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову в цій частині. Розглянувши заявлене ДП «Гарантований покупець» клопотання про зменшення розміру неустойки, у якому відповідач просить у разі задоволення позовних вимог зменшити належний до сплати розмір неустойки до 1.00 грн, розмір 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн, місцевий господарський суд, враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних на 50% від заявленої в позові суми. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленої неустойки, яка нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18. Погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про зменшення розміру пені, штрафу та 3% річних, колегія суддів звертається при цьому до позиції Верховного Суду, який вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. При цьому колегія суддів відзначає, що наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про незастосування місцевим господарським судом положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, хоча відповідне клопотання заявлялось ДП «Гарантований покупець» при розгляді справи. Так, заявлене ДП «Гарантований покупець» клопотання було розглянуто господарським судом першої інстанції з прийняттям відповідного рішення. Незгода ДП «Гарантований покупець» з оскаржуваним рішенням в цій частині полягає у тому, що суд зменшив розмір заявлених до стягнення пені, штрафу та 3% річних на 50%, а не до 1,00 грн, як просило у поданому клопотання ДП «Гарантований покупець». Однак зменшення суми пені, штрафу та 3% річних до 1,00 грн, як про це просив відповідач, не буде забезпечувати балансу інтересів сторін, а відтак апеляційний господарський суд не вбачає порушень з боку господарського суду першої інстанції в цій частині. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не застосовано ст. 614 ЦК України як підставу звільнення його від відповідальності, колегія суддів зазначає, що аналіз положень цієї статті дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Частиною 1 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. При цьому згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. З огляду на наведені положення ч. 1 ст. 625, ст. 617 ЦК України доводи апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» про те, що оплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом залежить від надходження коштів від ПАТ «НЕК «Укренерго», яке, на думку ДП «Гарантований покупець», неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, колегією суддів відхиляються, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач узяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку. Відтак, колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо безпідставного незастосування господарським судом першої інстанції положень ст. 614 ЦК України щодо звільнення ДП «Гарантований покупець» від відповідальності. Колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на наведені у апеляційній скарзі доводи ДП «Гарантований покупець» про те, що господарський суд першої інстанції не врахував його доводи щодо необхідності залучення НЕК «Укренерго» третьою особою на стороні відповідача та відмовив у залученні НЕК «Укренерго» третьою особою в той час як ДП «Гарантований покупець» та НЕК «Укренерго» мають спільний обов`язок перед ТОВ «Соларпарк», оскільки на НЕК «Укренерго» покладено обов`язок забезпечити надходження коштів ДП «Гарантований покупець» для оплати останнім електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом в повному обсязі і обсяг виконання зобов`язання ДП «Гарантований покупець» з оплати відпущеної електроенергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом та Порядком в залежність від виконання спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго», зазначає таке. Матеріали справи, а також зміст оскаржуваного рішення (зокрема його вступна частина щодо складу сторін) свідчить, що учасниками цієї справи є в т.ч. ПАТ «НЕК «Укренерго» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача). Зокрема, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 розглянуто клопотання позивача про залучення третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПАТ «НЕК «Укренерго» та НКРЕКП та, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ПАТ «НЕК «Укренерго» та НКРЕКП, залучено вказаних осіб до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Під час розгляду справи місцевим господарським судом ПАТ «НЕК «Укренерго» надало письмові пояснення по справі. Наведеним спростовуються зазначені доводи апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець». Щодо доводів апеляційної скарги в частині судових витрат та витрат на правову допомогу адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у оскаржуваному судовому рішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката не вирішувалось, про що свідчить зміст цього рішення (зокрема, згідно з резолютивною частиною рішення місцевим господарським судом присуджено до стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Соларпак» 1 101 699,45 грн основного боргу у розмірі, 27 090,97 грн пені, 38 559,48 грн штрафу, 6 772,75 грн 3% річних, 7 647,76 грн інфляційних втрат та 18 812,91 грн витрат по сплаті судового збору). Зміст прохальної частини апеляційної скарги додатково свідчить про обізнаність ДП «Гарантований покупець» з резолютивною частиною оскаржуваного рішення, оскільки ДП «Гарантований покупець» просить скасувати це рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Соларпарк» про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 1 101 699,45 грн, пені у розмірі 27 090,97 грн, штрафу у розмірі 38 559,48 грн, 3% річних у розмірі 6 772,75 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 647,76 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 18 812,91 грн. Поряд з цим колегія суддів відзначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у цій справі залишено без розгляду заяву ТОВ «Соларпарк» про ухвалення додаткового рішення у справі (оскільки заяву про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Соларпарк» подало з пропуском встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку). Наведене додатково свідчить, що витрати на правову допомогу адвоката до стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Соларпарк» не присуджувались, в т.ч. у оскаржуваному рішенні, та, відповідно, не можуть бути предметом перегляду за поданою апеляційною скаргою. Щодо розміру присудженого до стягнення судового збору за подання позовної заяви, колегія суддів відзначає, що розрахунок останнього здійснено відповідно до ст. 129 ГПК України і при цьому ДП «Гарантований покупець» у поданій апеляційній скарзі не вказує підстав, за яких вважає цей розрахунок невірним. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 у справі № 910/18493/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 у справі № 910/18493/20 залишити без змін. Справу № 910/18493/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 26.10.2021. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді Є.Ю. Пономаренко В.А. Корсак