Постанова 4803 № 199/111/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6296/21 Справа № 199/111/21 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 березня 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" посилалося на те, що 31 січня 2012 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №92696. Позивач вказує, що між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 23.03.2018 року було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №92696. ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року у розмірі 12 697,22 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10 601,85 грн; сума заборгованості за відсотками 1 495,37 грн; заборгованість за комісією 550,00 грн; штраф, пеня 50,00 грн. Добровільно ОСОБА_1 заборгованість не погашає, тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року у сумі 12 697,22 грн та судові витрати. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 березня 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року в розмірі 12 697, 22 грн, яка складається із : суми заборгованості за основною сумою боргу 10 601,85 грн; суми заборгованості за відсотками 1 495,37 грн; заборгованість за комісією 550,00 грн; штраф, пеня 50,00 грн. Вирішено питання щодо судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до ст. 360 ЦПК України подало відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 31 січня 2012 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №92696. Встановлено, що 23.03.2018 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №92696. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог, зокрема посилався на порушення майнових прав позивача внаслідок неповернення кредитних коштів відповідачем. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Із матеріалів справи убачається, що 31 січня 2012 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №92696, відповідно до п.2.1. кредитного договору банк надав на картковий рахунок відповідача кредитний ліміт у розмірі 11 000,00 грн. Згідно п.п. 2.4, 2.5 кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитним лімітом складає 24% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитного ліміту становить 1% від суми встановленого на картковий рахунок кредитного ліміту. Пунктом 3.16 кредитного договору сторони погодили, що у місяці, в якому відбудеться перенесення основного боргу по кредитному ліміту на рахунок обліку простроченої заборгованості по кредитному ліміту банк обчислює штраф у розмірі 50 грн за неналежне виконання обов`язку клієнта по сплаті частини основного боргу по кредитному ліміту. Згідно з умовами кредитного договору №92696 від 31 січня 2012 року позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 30 листопада 2020 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року становить 12 697,22 грн, котра складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 10 601,85 грн; суми заборгованості за відсотками 1 495,37 грн; заборгованість за комісією 550,00 грн; штраф, пеня 50,00 грн. 23.03.2018 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №92696. Згідно п.2.2 вказаного договору ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів" в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань розмір прав вимоги, які переходять до ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів", вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку, рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів. Згідно додатку №1 до договору про відступлення права вимоги від 23 березня 2018 року, реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набули право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року в сумі 12 697,22 грн, котра складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 10 601,85 грн; суми заборгованості за відсотками 1 495,37 грн; заборгованість за комісією 550,00 грн; штраф, пеня 50,00 грн. На виконання п.3.4 договору про відступлення права вимоги, згідно вимог ст. 512 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року у сумі 12697,22 грн та включення персональних даних до відповідно бази. Відповідно до абз. 2 п. 3.4 договору про відступлення прав вимоги, банк здійснює повідомлення боржників шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на офіційному сайті ПАТ «Актабанк» протягом 2 (двох) робочих днів. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 23 березня 2018 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій та відсотків. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , станом на 23 березня 2018 року, має непогашену заборгованість за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року у сумі 12 697,22 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10 601,85 грн; сума заборгованості за відсотками 1 495,37 грн; заборгованість за комісією 550,00 грн; штраф, пеня 50,00 грн. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки станом на 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором №92696 від 31 січня 2012 року в загальному розмірі 12 697,22 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", який є правонаступником ПАТ "Актабанк" у цьому зобов`язанні. Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи оригіналів первинних банківських документів, які б свідчили про отримання відповідачем позики, що є підставою відмови у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції, зокрема, у запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що не заперечує факт укладення між ним та ПАТ Актабанк правочину - кредитного договору та правомірність укладення договору про відступлення права кредиторської вимоги. Крім того, колегія суддів наголошує, що доводи апеляційної скарги щодо незгоди із розрахунком заборгованості, наданим позивачем є безпідставними, оскільки відповідачем не надано суду власного розрахунку заборгованості, зокрема, доказів на підтвердження сплати відповідних сум заборгованості на його погашення (банківських квитанцій, тощо). Докази, які б свідчили про відсутність у відповідача заборгованості за кредитним договором у матеріалах справи відсутні. Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано ухвалив рішення в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наявних в матеріалах даної справи. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367,368,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий В.С.Городнича Судді: О.В.Лаченкова М.Ю.Петешенкова