Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2167/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2167/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року (головуючий суддя Сіпака А.В.) у справі №280/2167/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 18.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці та зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання та календарний період проходження строкової військової служби згідно із заявою від 22.02.2021 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу на посаді судді, який дає право ОСОБА_1 на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 24.06.1987 року, що становить 1 рік 10 місяців 27 дні, та календарний період проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 11.04.1980 року по 15.06.1982 року, що становить 2 роки 2 місяці 4 дні, визначивши загальний стаж на посаді судді, який повинен бути врахований при обчисленні (розрахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 - 35 років 08 місяців 01 день.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначивши загальний процент для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з дати мого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою про призначення мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 16.06.2020 року по теперішній час. Позов обґрунтований тим, що 16.06.2020 року позивача було поставлено на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та призначено щомісячне довічне грошове утримання. Натомість у позивача виникли сумніви щодо правильності визначення відповідачем сум щомісячного довічного грошового утримання його, як судді у відставці, тому 25.01.2021 року він направив заяву із проханням надати розрахунок, з яких складових складається його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Вважає, що не врахування відповідачем при розрахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 24.06.1987 року, що становить 1 рік 10 місяців 27 дні, та календарний період проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 11.04.1980 року по 15.06.1982 року, що становить 2 роки 2 місяці 4 дні протиправним. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання та календарний період проходження строкової військової служби згідно із заявою від 22.02.2021 року; - зобов`язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 24.06.1987 року, що становить 1 рік 10 місяців 27 дні, та календарний період проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 11.04.1980 року по 15.06.1982 року, що становить 2 роки 2 місяці 4 дні, визначивши суддівський стаж 35 років 08 місяці 01 день, з врахуванням періоду роботи на посаді судді 31 років 07 місяців 3 дні; - визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення до 72 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; - зобов`язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 16.06.2020 року, у розмірі 80 % від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 % зі збільшенням на 2 % за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років. Суд першої інстанції вказав, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом №2397-VIII від 05.04.2018 року), час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Отже, до стажу роботи позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зарахована половина строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 24.06.1987 року, що становить 1 рік 10 місяців 27 дні, та календарний період проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 11.04.1980 року по 15.06.1982 року, що становить 2 роки 2 місяці 4 дні. Тобто, загальний стаж ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII складає повних 35 років (35 років 08 місяці 01 день), відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відмовляючи у проведенні з 16.06.2020 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 16.06.2020 № 08-02/1027, щодо розрахунку відсоткового значення розміру суддівської винагороди 72% (31 повних років стажу), та у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання та календарний період проходження строкової військової служби згідно із заявою від 22.02.2021 року діяло не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що зарахування до стажу роботи на посаді судді, для обчислення (розрахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби та періоду денної форми навчання у вищому навчальному закладі чинним законодавством не передбачено, тому законних підстав для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на даний час, не має. Зазначає, що враховуючи вимоги ч.3 ст.142 Закону №1402, загальний процент для призначення (обчислення) щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 72% (50%+22% (за 11 повних років роботи на посаді судді понад 20 років)). В частині відмови у задоволенні позову рішення суду не оскаржується. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 11.06.2020 року за №1802/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у зв`язку з поданням заяви про відставку» позивача було звільнено з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у зв`язку з поданням мною заяви про відставку. 15.06.2020 року відповідно до Наказу №33-к «Про відрахування зі штату Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області судді ОСОБА_1 » позивача було відраховано зі штату Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 15.06.2020 року як такого, що звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 11 червня 2020 року за №1802/0/15-20. Відповідно до розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , стаж позивача становить 35 років 8 місяців 1 день, з яких: - служба в Радянській армії 11.04.1980 по 16.06.1982 02 роки 02 місяці 04 днів; - навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Джержинського з 01.09.1983 по 24.06.1987 01 рік 10 місяців 27 днів; - суддя Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя з 14.11.1988 по 23.04.1991 02 роки 05 місяців 09 днів; - суддя Комунарського районного народного суду м. Запоріжжя з 23.04.1991 по 07.08.1993 02 роки 03 місяці 14 днів; - суддя Запорізького обласного суду з 08.08.1993 по 02.01.1995 01 рік 04 місяці 24 дні; - голова Мелітопольського міського суду Запорізької області з 02.01.1995 по 01.04.2004 09 років 02 місяці 29 днів; - суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з 01.04.2004 по 24.05.2006 02 роки 01 місяць 23 дні; - голова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з 24.05.2006 по 05.01.2018 11 років 07 місяців 11 днів; - тимчасово переведений шляхом відрядження на посаду судді Соломянського районного суду м. Києва з 05.01.2018 по 28.06.2018 05 місяців 23 дні; - голова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з 28.06.2018 по 04.03.2019 08 місяців 06 днів; - суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з 04.03.2019 по 15.06.2020 01 рік 03 місяці 11 днів. 25.01.2021 ОСОБА_1 на адресу відповідача було подано заяву, в якій він просив надати повний розрахунок, з яких складових складається його щомісячне грошове утримання як судді у відставці (а.с. 31-32). Зі змісту отриманої відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.02.2021 за №1107-1138/Ф-02/8-0800/21 позивач зрозумів, що загальний страховий (трудовий) стаж позивача складає 38 років 10 місяців 13 днів, в тому числі стаж на посаді судді 31 рік 7 місяців 3 дні. В стаж включено всі періоди роботи по 15.06.2020 відповідно до наданих документів. Зарахування до стажу роботи на посаді судді, для обчислення (розрахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби та періоду денної форми навчання в вищому навчальному закладі чинним законодавством не передбачено. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 142 Закону 1402, загальний процент визначення (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 72% (50% + 22% (за повних 11 років роботи на посаді судді понад 20 років). Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 16.06.2020 № 08-02/1027 загальний розмір суддівської винагороди, яка враховується при визначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 117 922, 20 грн. Загальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було визначено у розмірі 84 903, 98 грн. (117 922, 20 х 72%) (а.с. 33-34). 22.02.2021 року ОСОБА_1 направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив здійснити перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці із врахуванням положень частини 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», введеного в дію Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», абзацу 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», та визначити загальний процент для обчислення його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з дня звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по теперішній час; зарахувати до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку мого навчання за денною формою навчання у вищому навчальному закладі у Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського з 01.09.1983 року по 24.06.1987 року, та календарний період проходження мною строкової військової служби з 11.04.1980 року по 15.06.1982 року (а.с. 35-37). Відповідач відмовив у задоволенні такої заяви (38-39). Позивач вважає відповідь відповідача протиправною. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Конституційний Суд України у своєму рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів. Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу. У відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.03.2021 р. за № 2524-2189/Ф-02/8-0800/21 відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області і отримує з 16.06.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України 02.06.2016 №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30.09.2016. Призначення (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється відповідно вимог частини 3 статті 142 Закону №1402-УІІІ, якою передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Згідно ч. 1 ст. 137 Закону № 1402-УІІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Згідно ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-УІІІ до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Вказано, що загальний страховий (трудовий) стаж ОСОБА_1 становить 38 років 10 місяців 13 днів. В тому числі стаж на посаді судді - 31 рік 7 місяців З дні, В стаж включено всі періоди роботи по 15.06.2020 відповідно до наданих документів. Зарахування до стажу роботи на посаді судці, для обчислення (розрахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби та періоду денної форми навчання в вищому навчальному закладі чинним законодавством не передбачено, тому законних підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на даний час, немає (а.с. 38-39). Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в силу до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Тобто, розмір довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Згідно положень п. 2 Розділу XІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року з дня набрання чинності цим Законом втратив чинність Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII Закону № 1402-VIII від 02.06.2016. Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо не врахування при розрахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання та календарного періоду проходження строкової служби, а також просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначивши загальний процент для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% працюючого судді. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені вимоги позивача не обґрунтованими, а часткове задоволення судом першої інстанції позовних вимог та визначення загального проценту для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% працюючого судді, таким, що не відповідає Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року. Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац 4 пп.3.1 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №10-рп/2013 від 19.11.2013). Отже суддя за його волевиявленням може одержувати або пенсію, або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивач одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Нарахування пенсії та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці мають певні відмінності. Зокрема, нарахування пенсії регулюється нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058. Однак, нарахування щомісячного довічного грошового утримання регулюється нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року. Так, частиною 2 вказаного закону встановлено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною 1 цієї статті (61 рік, 61 рік 6 місяців), отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною 1 цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частиною 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Отже вказана норма чітко зазначає, що довічне грошове утримання збільшується за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, а не на іншій будь-якій посаді, яка враховується до загального стажу роботи. Загальний страховий (трудовий стаж) позивача становить 38 років 10 місяців, 13 днів. В цей загальний стаж включені всі періоди роботи позивача включно по 15.06.2020 року (також і військова служба з 11.04.1980 по 15.08.1982, і навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 24.06.1987) (а.с. 34-а). Натомість стаж позивача на посаді судді становить 31 рік 7 місяців 3 дні. На думку колегії суддів апеляційної інстанції відповідачем правильно зазначено, що зарахування до стажу роботи на посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження військової служби та періоду денної форми навчання у вищому навчальному закладі чинним законодавством не передбачено. Враховуючи вимоги частини 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року, відповідачем правильно визначено загальний процент для призначення (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 72% (50+22%) за 11 повних років роботи на посаді судді понад 20 років. При цьому, суд першої інстанції припустився помилкових висновків, визначивши позивачу загальний проценту для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% працюючого судді, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIІІ від 02.06.2016 року. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції часткове задоволення позову. Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції (в частині задоволених вимог), тому можуть бути підставою для його скасування. В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції сдід залишити без змін. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись 241-245, 250, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року скасувати в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині в задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 05.10.2021 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. В повному обсязі постанова виготовлена 18.10.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова