LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819653/3445/20

від 21.10.2021 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 року м.Херсон Номер справи: 653/3445/20 Номер провадження: 22-ц/819/1875/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Делалової О.М. від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - банк або АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н 16.05.2013 року. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на сайті www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку і в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11400,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на 20.09.2020 року утворилась заборгованість - 32288,86 грн, з яких: 11221,40 грн - заборгованість за тілом кредитом, в тому числі 11221,40 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7562,04 грн -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 13505,42 грн - нарахована пеня. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 16.05.20213 року станом на 20.09.2020 року в сумі 32288,86 грн та понесені судові витрати. Заочним рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2013 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк, в якій зазначено про згоду відповідача, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.16). Згідно з наданими банком розрахунками, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 20.09.2020 року числиться в сумі 32288,86 грн, з яких: 11221,40 грн - заборгованість за тілом кредитом, в тому числі 11221,40 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7562,04 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 13505,42 грн - нарахована пеня (а.с.12-13). До позову банком додано Витяг з тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна Gold», який не підписаний позичальником і містить чотири варіанти пільгового періоду, розміру процентної ставки за користування коштами, пені та порядку їх нарахування (а.с.17) Також банком надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не підписаний позичальником (а.с.18-43). Матеріали справи не містять підтвердження, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №175/4576/14-ц). Суд першої інстанції дав правильну оцінку обставинам щодо відсутності погодження та підпису позичальника на Умовах і Правилах надання банківських послуг, які надав банк, оскільки ці Умови та правила, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19. Враховуючи викладене, а також те, що умовами анкети-заяви не погоджено розміру відсотків за користування кредитними коштами, пені, строку виконання зобов`язання, а у Витягу містяться чотири варіанти тарифів без визначення, який саме тариф погоджено позичальником, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність заборгованості за вказаними нарахуваннями та за тілом кредиту, в зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову в цій частині та застосуванні відповідальності за порушення грошового зобов`язання, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України. Колегія суддів погоджується із такою позицією суду та вважає вірним висновок про відсутність підстав для стягнення заборгованості, в тому числі за тілом кредиту, оскільки суд першої інстанції, давши правову оцінку наданої банком виписки по рахунку, встановив, що фактично отримані та використані відповідачем кошти добровільно повернуті нею. Сума сплачених ОСОБА_1 коштів значно перевищує суму отриманого кредиту (а.с.54-63). На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 16.05.2013 року. Посилання в апеляційній скарзі зводяться до незгоди із судовим рішенням, переоцінки доказів, яким судом першої інстанції було надано належну оцінку, не узгоджуються з доказами, наявними в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Доводи банку про те, що в ході розгляду справи доведено використання відповідачкою кредитного карткового рахунку та сплата нею коштів, що підтверджено випискою за договором,- не спростовують висновки суду, який встановивши відсутність погоджених відповідачкою конкретного пільгового періоду, розміру відсоткової ставки за користування кредитом, розмір пені та порядок їх обрахування, дійшов висновку, що вказані нарахування не підлягають до стягнення, а тіло кредиту у вигляді отриманих позичальником коштів погашено до подачі позову із значним перевищенням. На цій підставі суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний і процесуальний закон та ухвалено законне, обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», - залишити без задоволення. Заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»