Постанова 4819 № 663/3202/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року м.Херсон Номер справи: 663/3202/20 Номер провадження: 22-ц/819/736/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Скадовського районного суду Херсонської області у складі судді Клімченка М.І. від 22 січня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк або АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н 01.04.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на сайті www.privatbank.ua, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на 31.08.2020 року утворилась заборгованість 10277,46 грн, з якої: 3332,88 грн заборгованість за кредитом; 6744,88 грн відсотки за користування кредитом; 200,00 грн пеня. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 01.04.2011 року в сумі 10277,46 грн та понесені судові витрати. Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 22 січня 2021 року позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 31.08.2020 загальною сумою 3332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 88 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачені судові витрати у сумі 681 грн. 66 коп. В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги тобто в частині вимог про стягнення відсотків. В решті рішення суду не переглядається. Враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н та довідку про умови кредитування, згідно яких отримав кредитну карту «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку за кредитом із щомісячним погашенням до 25 числа кожного місяця 7 % заборгованості, що не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Відповідач погодив умови кредитування своїм підписом, що підтверджується довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.12-13). З руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається часткове виконання ним зобов`язань за договором (а.с. 47-54). Таким чином, враховуючи, що відповідач погодив тарифи кредитування, засвідчивши це своїм особистим підписом в довідці про умови кредитування, сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції помилково зазначив однією з підстав відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків, відсутність погодження відсоткової ставки. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних в цій частині. Так, до позову доданий розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 01.04.2011 року, згідно якого банк нараховував до 01.09.2014 року погоджену сторонами відсоткову ставку 2,5% на місяць, тобто 30% річних. Після зазначеної дати нараховувались 34,8%, з 01.04.2015 року 43,2% річних з нарахуванням відсотків у підвищеному розмірі Окрім того, вбачається помилкове завищення сум в 3,5 4 рази при нарахуванні відсотків. Так, при заборгованості по тілу кредиту 3332,88 грн. виходячи з відсоткової ставки 43,2% річних за один місяць (з 30.06.2019 по 31.07.2019) банком нараховано відсотків на суму 417,49 грн., з 31.07.19 про 31.08.19 нараховано 455,23 грн., з 01.09.19 по 30.09.19 465,23 грн., з 31.10.19 по 30.11.19 552,39 грн, з 31.01.20 по 29.02.20 656,95 грн., тощо (а.с.5-9). За таких обставин, колегія суддів не бере до уваги розрахунок банку щодо розміру відсотків, оскільки дотримання вимог закону щодо підвищення відсоткової ставки банком не доведено, а також порушення порядку нарахування відсотків суперечать змісту ст.ст. 1046,1054 ЦК України та погодженим сторонами умовам. Суд апеляційної інстанції щодо розрахунку заборгованості керується підписаною та погодженою сторонами довідкою про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», рахуючи заборгованість за відсотками за відсотковою ставкою, зазначеною в погоджених сторонами тарифах. Окрім того, згідно руху коштів по рахунку після 01.09.2014 року, коли банк безпідставно почав застосовувати підвищену відсоткову ставку, заборгованість по тілу кредиту становила 4925,33 грн. та за період з 01.09.2014 року по 31.08.2020 року мало бути нараховано відсотків за ставкою 30% річних 8865,59 грн. При цьому фактично за цей період сплачено боржником значно більша сума - 13620,74 грн. та станом на 31.08.2020 року заборгованість по тілу кредиту числиться в сумі 3332,88 грн., яка стягнута судом. Пені за вказаний період всього нараховано 1000 грн., заборгованість по пені заявлена банком в сумі 200 грн. (а.с.47-54). Таким чином, сума сукупно внесених коштів відповідачем повністю та з суттєвим перевищенням покриває суму відсотків, які підлягають нарахуванню в погодженому сторонами розмірі та порядку. За таких обставин, в оскарженій частині судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками. Помилкові посилання суду першої інстанції на непогодження розміру відсоткової ставки не вплинули на правильність висновків про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, як законне і обгрунтогване підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», - залишити без задоволення. Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 січня 2021 року, - в оскарженій частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова