LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811452/703/21

від 05.07.2021 ·

Справа № 452/703/21 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С. Провадження № 33/811/555/21 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі судді Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2021 року,­ встановив : Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 454,00 грн. судового збору ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22.02.2021 року о 21.10 год. в м. Самборі по вул. Чорновола, 37 Львівської області, керуючи автомобілем марки MERCEDES BENZ A140 реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив пункт 2.9(а) ПДР, а саме: керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді Хома Я.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити. Вважає оскаржувану постанову суду необгрунтованою та незаконною. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не доведено факт керування ним транспортного засобу і в матеріалах справи цьому також немає підтвердження. Тобто немає допустимих та належних доказів факту правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також в матеріалах справи відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якою здійснювався відеозапис. Крім того відсутні свідки при складенні протоколу, що є недопустимим з урахуванням вимог ст. 266 КУпАП, як і відсутня квитанція роздруківки з «Драгеру». Апелянт був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, однак в судове засідання не прибув з невідомих причин. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9-а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом від 22.02.2021 року серії ААБ №098453, висновком та іншими матеріалами справи. Покликання апелянта на відсутність роздруківки приладу «Драгер» та відсутність свідків у протоколі знайшли своє підтвердження однак не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 відмовився від продування приладу «Драгер», а тому лікар зробив висновок по стану алкогольного сп`яніння з врахуванням зовнішніх ознак поведінки водія та стану його здоров`я, відповідно протокол був складений після заключення лікаря без участі свідків. Відповідно покликання на невідповідність рішення першої інстанції вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, є безпідставними й суд їх до уваги не бере. Суддею першої інстанції досліджено наявні в справі докази, яким суддя надав належну оцінку та навів їх у своєму рішенні. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Щодо стягнення, то воно накладене судом відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2021 року,­ ­ в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду А.В. Белена

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»