Постанова 4811 № 465/131/21

Справа № 465/131/21 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю. Провадження № 33/811/373/21 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 представника -адвоката Кухара М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року, встановив : Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 04.03.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454,00 грн. судового збору. ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 31.12.2020 о 04:10 год. у м.Львові по вул.Княгині Ольги, 5а керувала автомобілем марки «Hyundai Tucson», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нечітка вимова, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. На постанову судді Янковська С.Ю. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що докази, які містяться в матеріалах справи є сумнівними та такими, що базуються на припущеннях. При винесенні оскаржуваної постанови, суддя не надав оцінки та аналізу наявним у справі доказам, зокрема відеозаписам з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, письмовим поясненням свідка ОСОБА_2 , не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апелянт зазначає, що судом не взято до уваги того факту, що в протоколі про адміністративне правопорушення є її письмові пояснення про те, що вона не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Також в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на медичний огляд до закладу охорони здоров`я з відміткою про її відмову від його проходження. Це свідчить про формалізований підхід поліцейських до оформлення матеріалів, порушення порядку проходження огляду, допущення грубих порушень процесуального порядку та процедури оформлення матеріалів. Апелянт звертає увагу, на відсутність в матеріалах справи доказів її відсторонення від керування транспортним засобом, що свідчить про упередженість дій співробітників поліції, якими не було виконано вимоги ст. 266 КУпАП, чим порушено встановлений Законом порядок огляду водіїв на стан сп`яніння. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , підтримані її представником - адвокатом Кухар М.В., про задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, проходжу до наступного висновку. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. У постанові суду першої інстанції суддя підставно вказав, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ДПР18 № 014978 від 31.12.2020 складений о 04:30 год., який ОСОБА_1 підписала у присутності двох свідків, та власноруч написала пояснення про те, що вона не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що це зафіксовано на відео телефоном та відеокамерами працівників поліції, дальше вказано, що вона згідна пройти огляд на стан сп`яніння але повторно їй прилад «Драгер» працівники поліції не надали для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, копію протоколу не отримала (а.с.1,2); - диск з відеозаписом події (а.с.3); - пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які вони підписали та зазначили про те, що водій відмовилася пройти тест на алкогольне сп`яніння за допомогою приладів «Драгер» у їхній присутності (а.с. 4,5 ); Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, при накладенні адміністративного стягнення, суддею в повній мірі враховані положення ст. 33 КУпАП. Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що судом недостатньо досліджені наявні в матеріалах справи докази і судом не в повній мірі обґрунтовано доводи її провини у вчиненні адміністративного правопорушення були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм дано обґрунтовану, змістовну, правову оцінку. Так, суддя суду першої інстанції в постанові зазначив, що причиною складення відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №014978 від 31.12.2020 було те, що у водія транспортного засобу поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, такі як, нечітка вимова, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, що узгоджується із вимогами Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015. У подальшому водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», однак водій ОСОБА_1 тривалий час, більше години часу, дискутувала з працівниками поліції щодо надання їй сертифікату спочатку на один прилад «Драгеру», а в подальшому на другий прилад «Драгеру», який був наданий іншим екіпажем працівників патрульної поліції. Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. За положеннями ч.3 зазначеної статті за певних випадків огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться в закладах охорони здоров`я. Порядок огляду водія на стан сп`яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, розкритий в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015. Згідно з п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Направлення повинно бути не в матеріалах адміністративної справи, а в медичному закладі куди доставляється особа для огляду. Інструкцією не передбачено виготовлення кількох примірників направлення. Допитаний під час розгляду справи в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 надав свідчення про те, що був зупинений працівниками поліції щоб засвідчити проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водієм ОСОБА_1 . Працівники поліції неодноразово пропонували останній пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», а також у медичному закладі, однак ОСОБА_1 , не відмовляючись пройти такий, вимагала надати якісь документи. У зв`язку з такою поведінкою ОСОБА_1 вважає і вважав, що така відмовилась пройти огляд. Також свідок вказав, що підписував протокол про адміністративне правопорушення, а його пояснення писав працівник поліції, оскільки йому було холодно в руки. Зміст письмових пояснень йому відомий, пояснення ним підписані власноручно. На думку суду апеляційної інстанції суддя вмотивовано зазначив у постанові суду першої інстанції про те, що такі дії водія ОСОБА_1 свідчать про її ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того суддею суду першої інстанції було закцентовано увагу на відеозаписах про які ОСОБА_1 зазначила в протоколі про адміністративне правопорушення. З переглянутого в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відео із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції даної події, а також відео, наданого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вбачається, що ОСОБА_1 протягом однієї години з моменту її зупинки на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, повторювала багато разів те, що вона не заперечує проти проходження такого огляду за допомогою приладу «Драгер», однак не вчиняла жодних активних дій, які б свідчили про її намір пройти такий огляд. Зокрема у відповідь на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 висловлювала вимогу до працівників поліції надати документи щодо відповідності приладу «Драгер» вимогам чинного законодавства, а також документи, відповідно до яких працівники поліції вправі здійснювати патрулювання у відповідному районі, що свідчити про ухилення її від огляду. Таким чином покликання апелянта про те, що працівники поліції діяли в супереч Інструкції, при виявленні у неї ознак алкогольного сп`яніння, не відповідають дійсності. Зокрема в суді апеляційної інстанції було з`ясовано, що дії працівників поліції ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувала. Отже, при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду А.В. Белена