LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/1168/21

від 21.10.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня …

УХВАЛА 21 жовтня 2021 року Київ справа №420/1168/21 адміністративне провадження №К/9901/34652/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року в справі №420/1168/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, у якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії №3 за №13 від 20 листопада 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навики з використанням комп`ютерної техніки; - визнати протиправним і скасувати наказ Одеської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №3045к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури з 30 грудня 2020 року; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення про поновлення на роботі; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року позов задоволено частково: - визнано протиправним і скасовано наказ Одеської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №3045к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури; - поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури з 30 грудня 2020 року; - зобов`язано Одеську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 грудня 2020 року по день фактичного поновлення на посаді; - допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури з 30 грудня 2020 року; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року змінено, виклавши абзац 4 резолютивної частини у такій редакції: - «Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 31 грудня 2020 року по 18 серпня 2021 року в розмірі 167672, 86 грн»; - у іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року залишено без руху, надано скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом: сплати судового збору та надіслання належних доказів на підтвердження його сплати. На виконання вимог Суду від скаржника надійшла копія платіжного доручення про сплату судового збору. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі). Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судового рішення є: - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 7, 9, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року»; статті частини четвертої статті 7, пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру»; - застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: №640/18679/18; №804/958/16; №813/7911/14; №826/18134/14; №826/14554/18; №811/952/15; №9901/226/19; №826/5596/17; №816/584/17; №821/3736/15-а; №П/811/1672/15; №П/9901/101/18; №815/1554/17. Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстави для касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки правовідносини у справах, на які він посилається, не є подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 7, 9, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року»; статті частини четвертої статті 7, пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру». Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року в справі №420/1168/20 до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Проте, як убачається з вимог пункту 4 частини першої статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Отже, це клопотання при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження розгляду не підлягає. Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року в справі №420/1168/20.

2. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

3. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

4. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: Н.В. Шевцова В.Е. Мацедонська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»