Постанова 4855 № 2а-16589/12/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-16589/12/2670 Головуючий у І інстанції - Донець В.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2021 року про відмову у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року № 2а-16589/12/2670 у справі за позовом Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного науково-виробничого підприємства «Захід» про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И Л А: Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державного науково-виробничого підприємства «Захід», в якій просило стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Захід» заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 8045,89 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва за реквізитами: р/р НОМЕР_1 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року, яка набрала законної сили 19 січня 2013 року, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства "Захід" (ідентифікаційний код 14307819) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за серпень - жовтень 2012 року в розмірі 8045,89 грн. (вісім тисяч сорок п`ять грн. 89 коп.). 04 лютого 2013 року Окружним адміністративним судом міста Києва Управлінню Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва видано Виконавчий лист. Строк пред`явлення Виконавчого листа до виконання було визначено у виконавчому документі до 20 січня 2014 року. Як зазначено Позивачем в апеляційній скарзі, після отримання виконавчого листа у 2013 році Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва звернулось до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 2а-16589/12/2670. 25.12.2015 виконавчий лист було повернуто Стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». 22.01.2016 Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва повторно звернулось до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 2а-16589/12/2670. 29.02.2016 Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 50343457. 28.03.2016 виконавчий лист було повернуто Стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року відмовлено Правобережному об`єднаному Управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-16589/12/2670. Замінено в адміністративній справі № 2а-16589/12/2670 Позивача з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на правонаступника Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві. 30.06.2016 Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві втретє звернулось до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 2а-16589/12/2670. 02.07.2016 Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 51474325. 20.12.2016 виконавчий лист було повернуто Стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.03.2017 № 17689/14, в якій Заявник, посилаючись на ст.ст. 55, 264 КАС України, просив замінити сторону у виконавчому провадженні у справі № 2а-16589/12/2670, а саме Стягувача з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на правонаступника Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року відмовлено Правобережному об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні заяви від 17.03.2017 № 17689/14 про заміну сторони виконавчого провадження. 24.12.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну сторони виконавчого провадження, а саме Стягувача з - Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на правонаступника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року клопотання Позивача задоволено. Замінено у виконавчому листі у адміністративній справі № 2а-16589/12/2670 стягувача з Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. 15 червня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа від 04 лютого 2013 № 2а-16589/12/2670 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року № 2а-16589/12/2670. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновити пропущений строк для його пред`явлення. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що Позивачем наведено обставини поважності причин пропущення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 № 2а-16589/12/2670. Відповідачем подано клопотання, в якому він просить відмовити в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновленні пропущеного строку для його пред`явлення. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року № 2а-16589/12/2670 суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано доказів, які б доводили поважність причин пропущення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 № 2а-16589/12/2670. Крім того, оскільки строк для пред`явлення виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 № 2а-16589/12/2670 до виконання сплив 20.01.2014, судом відмовлено в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, відповідно відсутні підстави для видачі дубліката такого виконавчого листа. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке. За приписами частини 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції, чинній на час пред`явлення заявником виконавчого листа до примусового виконання, державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Статтею 23 цього Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Відповідно до частин 1, 2 ст. 12 Закону № 1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Згідно з частиною 6 ст. 12 Закону № 1404-VІІІ стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до частин 1, 2 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. На підтвердження поважності причин пропущення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві додано довідку Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.04.2021 № 50343457 про втрату виконавчого документа. Відповідно до вказаної довідки від 27.04.2021 № 50343457 згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження 28.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа від 04.02.2013 № 2а-16589/12/2670 без виконання на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". Оригінал виконавчого документа підлягав направленню Стягувачу. Проте, лист Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про втрату виконавчого листа не є поважною причиною пропущення заявником строку для пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання. Так, після подання виконавчого листа до виконання та зі спливом строку, встановленого на здійснення виконавчих дій Стягувач міг та повинен був дізнатись про невиконання рішення суду в примусовому порядку, та мав вжити необхідних заходів для його виконання, зокрема оскарження бездіяльності державного виконавця. З часу закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (20.01.2014) до моменту звернення до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення (15.06.2021) виконавчого листа до виконання минуло більше семи років. Отже, будь-яких об`єктивних причин неможливості здійснити заходи відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання рішення суду або причин, які б перешкоджали заявнику реалізувати свої повноваження як суб`єкту владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення суду, щодо примусового виконання такого рішення - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вказано не було. При цьому, обставини, які перешкоджали звернутись з відповідним клопотанням раніше, Заявником наведено не було. Також, колегія суддів звертає увагу, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року клопотання Позивача задоволено. Замінено у виконавчому листі у адміністративній справі № 2а-16589/12/2670 стягувача з Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Проте, навіть з моменту, коли правонаступник вступив в права та обов`язки Стягувача по виконавчому листу № 2а-16589/12/2670 (25.11.2020) до моменту подання заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (15.06.2021) минуло шість місяців. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, передбачених ст. 376 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які перешкоджали Заявнику з метою захисту своїх прав та інтересів звернутись із зазначеним клопотанням раніше та своєчасно. Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у справі доказів обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, з чим погоджується колегія суддів. Відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 Розділу VII "Перехідні Положення" Кодексу адміністративного судочинства України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Оскільки колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про відмову в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, підстави для видачі дубліката такого виконавчого листа відсутні. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329, 331, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 21.10.2021 року.