Ухвала КЦС ВС № 296/3982/21

Ухвала 20 жовтня 2021 року м. Київ справа № 296/3982/21 провадження № 61-16606ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про захист порушених прав, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача 127 500 грн моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувала позовна заява про визнання нечинним висновку №185-П/2013 та рішення 24 сесії Житомирської міської ради від 11 липня 2013 року №587, справа №295/12002/13-а, у якій Корольовський районний суд м. Житомира ухвалив законну та обґрунтовану постанову від 16 лютого 2016 року, на яку Виконавчий комітет Житомирської міської ради, зловживаючи процесуальними правами, 07 червня 2016 року подав апеляційну скаргу. На думку позивача, зазначена апеляційна скарга є незаконною, необґрунтованою, подана з численними порушеннями вимог процесуального законодавства, містить безпідставні доводи та незаконні висновки, викладена з істотними порушеннями вимог законодавства, чим порушені конституційні права позивача. Вказала, що протиправні дії відповідача призвели до погіршення стану її здоров`я. Завдані душевні страждання позбавили її можливостей реалізації звичок та бажань, спричинили погіршення відносин з оточуючими, інші негативні наслідки. Дії відповідача призвели до погіршення життєвих зв`язків позивача та вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року,у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним вище судовими рішеннями, 06 жовтня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на них. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Касаційному оскарженню не підлягають судові рішення у малозначних справах (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України). Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2 270 грн. Предметом позову у цій справі є майнова вимога про стягнення відшкодування моральної шкоди. Ціна позову у справі складає 127 500 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн). Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 127 500 грн, судові рішення, ухвалені у ній, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не зазначено. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про захист порушених прав, відшкодування моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов