Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 375/551/21
від 20.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №375/551/21 Суддя (судді) першої інстанції: Зінкін В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Грибан І.О., Парінов А.Б., розглянувши у письмовому провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора СРПП відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції Шаравари Сергія Петровича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з позовом до старшого інспектора СРПП відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції Шаравари Сергія Петровича, Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ГАБ №248459 від 29.04.2021. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18.08.2021 адміністративний позов задоволено: - постанову старшого інспектора СРПП відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Шаравари С.П. від 29.04.2021 по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №248459, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП скасовано; - справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП закрито; - стягнуто на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40108616, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.). Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, в якій просить скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 18.08.2021 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення вказана постанова відповідає, відтак правові підстави для визнання постанови серії ГАВ № 248459 від 29.04.2021 року незаконною відсутні. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №375/511/21 та призначено її до розгляду у судове засідання 20.10.2021. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 29.04.2021 відповідачем 1 було винесено постанову ГАБ №248459 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3 400,00 грн. Як вбачається з оспорюваної постанови, 29.04.2021 близько 12 год 23 хв. в с. Житні Гори по вул. Поповича, ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію « 102», повідомив про те, що слідчо-оперативна група отримала неправомірну вигоду. Позивач, вважаючи протиправною постанову ГАБ №248459 від 29.04.2021, звернувся з даним позовом до суду. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18.08.2021 позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова серії ГАБ №248459 від 29.04.2021 не відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Тобто притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Крім того, поліцейським порушено процесуальні права позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не роз`яснено особі, яка бере участь у справі її права і обов`язки. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КупАП) передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. В той же час, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. За приписами п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Керуючись ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частина 1 ст. 73 КАС України дає визначення, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України). Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керуючись ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки ОСОБА_1 проти вчинення правопорушення заперечував, з чим не погоджуються відповідачі, останні зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень. Як вірно зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи не вбачається, що такий обов`язок суб`єктом владних повноважень виконано. На підтвердження своєї позиції щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП відповідачами не надано жодних доказів, що підтверджують факт умисного завідомо неправдивого виклику поліції. Оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, роздруківки прийнятого повідомлення, на підставі яких інспектором зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення. Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності, відтак аналогічні висновки суду першої інстанції є вірними. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про адміністративне правопорушення серії ГАБ №248459 від 29.04.2021 підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, позивач вказує про те, що 29.04.2021 він прийшов на ставок, почав розмовляти з орендарем ставка. Орендар став йому грубити. Документи у орендаря на оренду були не в порядку. Він подзвонив на 102 та повідомив, що ставок захоплений неправомірно. В подальшому приїхала слідчо-оперативна група, стали перевіряти документи на оренду ставка. Він побачив, як орендар відізвав слідчого та поклав слідчому у карман кошти. Тому він викликав ще раз іншу слідчо-оперативну групу, оскільки бачив, як працівник поліції взяв кошти. Позивач почекав дві години, однак працівники поліції не приїхали. Коли він повернувся додому, до нього приїхав відповідач 1 та повідомив, що буде складати постанову за ст. 183 КУпАП та призначить штраф. ОСОБА_1 наголошував, що йому не пропонували ознайомитися з протоколом чи постановою, а також не роз`яснювали його права. Наступного дня він отримав копії оспорюваної постанови у Рокитнянському відділенні поліції. Відповідачі, наведених обставин не спростували ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, а також не навели будь-яких відомостей чи доказів того, що позивачем було викликано поліцію знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами у справі не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , тому винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За приписами ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді І.О. Грибан А.Б. Парінов