Постанова 4824 № 363/1491/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/8969/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 363/1491/20 19 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Заришняк Г.М. - Рубан С.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 березня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Баличевої М.Б., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,- в с т а н о в и в: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2010 року у справі № 2-3871/10 ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.10.2010 року і до повноліття дитини. На підставі даного рішення Вишгородським районним судом Київської області 23.02.2011 року видано виконавчий лист № 2-3871/10. 21.02.2012 року за цим виконавчим листом державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ відкрито виконавче провадження № 31317461. Протягом багатьох років ОСОБА_2 ухилявся від виконання рішення суду та не сплачував аліменти на утримання дочки. Станом на 01.09.2019 року, зважаючи на те, що боржник є інвалідом другої групи, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини становила 49 138, 26 грн. Після порушення ОСОБА_1 питання про позбавлення батьківських прав відповідача, останній з жовтня 2019 року почав їх сплачувати та в грудні 2019 року повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів, яка виникла впродовж періоду з жовтня 2010 року. Позивач вважає, що оскільки відповідач прострочив сплату аліментів, це дає їй право на стягнення пені (неустойки) за таке прострочення. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. За цією формулою позивачем розраховано суму пені за прострочення сплати відповідачем аліментів за період з 01.04.2016 року по 01.09.2019 року за розрахунком сума пені за цей період складає 149 785 грн. 14 коп. Посилаючись на вищезазначені обставини, а також на те, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості по сплаті аліментів, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в період з 01 квітня 2016 року по 01 вересня 2019 року в сумі 49 138, 26 грн. та витрати, пов`язані з розглядом даної справи. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Усманова Є.І. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права. Зазначала, що у справі наявні докази систематичного з 2010 року прострочення відповідачем як боржником виконання зобов`язань, та факт погашення встановленого у довідці державного виконавця боргу з порушенням термінів. Вказувала на те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що фактична сплата відповідачем боргу по аліментам є підставою для звільнення його від штрафних санкцій за порушення виконання зобов`язання щодо сплати аліментів щомісяця. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 березня 2021 року залишити без змін. Зазначав, що заборгованість зі сплати аліментів виникла виключно з упередженого ставлення та не професійного відношення до своїх обов`язків працівниками державної виконавчої служби. Також зазначав, що проаналізувавши розрахунок пені, що надає суду позивач, то в ньому не додержано вимоги ст. 196 СК України. Звертав увагу на те, що станом на 13.12.2019 року заборгованість по аліментам відсутня, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості по аліментам від 13.12.2019 року за № 31529. Тобто при зверненні позивача до суду з даним позовом у відповідача не було жодної заборгованості по виконанню зобов`язань зі сплати аліментів. У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2010 року стягнуто щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2010 року до її повноліття. Рішення суду набрало законної сили 03.01.2011 року. 23 лютого 2011 року Вишгородським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-3871/10 про стягнення щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2010 року до її повноліття. 21.02.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Богдан К.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31317461 по виконанню виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року. 31.07.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області із заявою про приєднання до матеріалів виконавчого провадження копій квитанцій про сплату ОСОБА_2 аліментів за період з 2012 по 2013 роки. 10 листопада 2018 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після цього змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 . Відповідач ОСОБА_2 з 18.04.2013 року є інвалідом ІІ групи загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_3 , яке видано на ім`я ОСОБА_2 . З довідки № 1124 від 20.09.2017 року, яка видана Вишгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у вказаному управлінні та отримує пенсію по інвалідності з 18.04.2013 року. З довідки про доходи № 6899 8988 9042 8861 від 08.05.2019 року, яка видана Вишгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області вбачається, що ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 року по 30.04.2019 року отримав суму пенсії в розмірі 26 316, 00 грн. З довідки про доходи № 8595 2555 5957 1759 від 02.08.2019 року, яка видана Вишгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області вбачається, що ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 року по 31.08.2019 року отримав суму пенсії в розмірі 6 055, 00 грн. З довідки Управління соціального захисту населення Вишгородської РДА у Київській області від 04.11.2019 року № 148 вбачається, що ОСОБА_2 працює в вказаній установі на посаді провідного спеціаліста відділу виплат і компенсацій і допомоги та за період з січня 2016 року по березень 2016 року буз урахування аліментів отримав загальну суму доходу в розмірі 1346, 83 грн. 24.04.2019 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Тимченко К.І. винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 31317461 з якої вбачається, що за заборгованість понад три роки у ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 згідно виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року, накладено на боржника ОСОБА_2 штраф на користь стягувача ОСОБА_3 у розмірі 57 465, 65 грн. 30.10.2019 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Тимченко К.І. видано довідку - розрахунок заборгованості по аліментам № 24632 з якої вбачається, що згідно виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року, станом на 30.10.2019 року борг становить 140 869, 31 грн. Заборгованість нарахована за період з 29.10.2010 року по 30.10.2019 рік. 07.11.2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Купрієнко В.С. звернувся із заявою вих. № 1/11 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про перерахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 18.04.2013 року та по сьогоднішній день. 27.11.2019 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Тимченко К.І. видано довідку - розрахунок заборгованості по аліментам № 30190 з якої вбачається, що згідно виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року, станом на 27.11.2019 року борг становить 50065, 26 грн. Заборгованість нарахована за період з 29.10.2010 року по 27.11.2019 рік. 02.12.2019 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області 50 065, 30 грн. в якості оплати по ВП № 31317461, що підтверджується квитанцією № ПН 136 від 02.12.2019 року. 03.12.2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Купрієнко В.С. звернувся із заявою вих.. № 1/12 до начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Попок В.В. про перевірку виконавчого провадження № 31317461, яке заведено на підставі виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року про стягнення щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2010 року до її повноліття. 06.12.2019 року начальником Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Попок В.В. винесено постанову про перевірку виконавчого провадження, якою визнано дії державного виконавця Тимченко К.І. під час винесення постанови від 24.04.2019 року про накладення штрафу в сумі 57 465, 65 грн. при виконанні виконавчого провадження АСВП 31317461 з виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року про стягнення щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2010 року до її повноліття такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; скасовано постанову від 24.04.2019 року про накладення штрафу в сумі 57 465, 65 грн. при виконанні виконавчого провадження АСВП 31317461 з виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року про стягнення щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2010 року до її повноліття; державному виконавцю Тимченко К.І. доручено провести виконавчі дії у виконавчому провадженні № 31317461 в порядку передбаченому Закону України «Про виконавче провадження». Постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимченко К.І. від 09.12.2019 року скасовано постанову про накладення штрафу від 24.04.2019 року, яку видала державний виконавець Тимченко К.І. при примусовому виконанні виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року про стягнення щомісячно на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2010 року до її повноліття. З довідки - розрахунку заборгованості по аліментам від 09.12.2019 року № 30948, яка видана державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Тимченко К.І. вбачається, що згідно виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-3871/10 виданого 23.02.2011 року, станом на 09.12.2019 року борг становить 1058, 96 грн. Заборгованість нарахована за період з 29.10.2010 року по 09.12.2019 рік. 10.12.2019 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області 1 059, 00 грн. в якості оплати по ВП № 31317461, що підтверджується квитанцією № ПН 549 від 10.12.2019 року. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів, оскільки заборгованість за аліментами на час звернення до суду з даним позовом була відсутня. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Згідно роз`яснень, які викладені у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Отже неустойка, визначена у частині першій статті 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував аліменти на утримання дитини, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по аліментам за певні періоди. Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №521/14460/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі №442/3023/16-ц, від 09 вересня 2020 року у справі №183/1433/17. З урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц розрахунок пені за період прострочки сплати аліментів проводиться колегією суддів за наступною формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача було надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2016 року по 01 вересня 2019 року, згідно якого розмір пені становить 149 785,14 грн. Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості є вірним та обгрунтованим, здійснений з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц, жодним чином не спростований відповідачем. Однак, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України (розмір неустойки, що підлягає стягненню не може перевищувати 100% розміру заборгованості за аліментами), колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 49 138,26 грн., що становить 100% суми заборгованості по аліментам за період з 01 квітня 2016 року по 01 вересня 2019 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 березня 2021 року ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому наявні правові підстави для його скасування, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з його вини, враховуючи, що обов`язок щодо сплати аліментів установлений рішенням суду, виконання обов`язку сплати аліментів не залежить від відкриття виконавчого провадження. Володіючи інформацією про розмір своїх доходів, відповідач самостійно міг обрахувати розмір аліментів, які підлягали сплаті та відповідно їх сплачувати. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни задовольнити. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 березня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2016 року по 01 вересня 2019 року в розмірі 49 138,26 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді: