Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/2936/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2936/21 пров. № А/857/16249/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог (судді Плеханова З.Б., ухвалену у письмовому провадженні м. Ужгород) у справі №260/2936/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації третя особа Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними рішення і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 13.07.2021 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації третя особа Міністерство соціальної політики України в якому просить поновити строк на звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами про: визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області у здійсненні йому доплати разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року, передбаченої для учасників бойових дій, виходячи з розміру такої допомоги у п`ять мінімальних пенсій за віком; зобов`язання Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області здійснити йому нарахування і доплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року, передбаченої для учасників бойових дій, у розмірі 6 800,00 грн., визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області у здійсненні доплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року, передбаченої для учасників бойових дій, виходячи з розміру такої допомоги у п`ять мінімальних пенсій за віком, визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області по нездійсненню виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, передбаченої для учасників бойових дій, Зобов`язати управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області здійснити нарахування і доплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року, передбаченої для учасників бойових дій, у розмірі 6 800,00 грн. та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 року, передбаченої для учасників бойових дій, у розмірі 8 845,00 грн., стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 3000,00 грн. витрат з оплати правничої допомоги адвоката. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року повернуто позовну заяву в частині здійснення доплати разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язанні управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області здійснити нарахування і доплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року, передбаченої для учасників бойових дій, у розмірі 6 800,00 грн. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №260/2936/21 та ухвалою суду від 20.09.2021 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 13.07.2021 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації третя особа Міністерство соціальної політики України. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації третя особа Міністерство соціальної політики України в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік - залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 15 липня 2021 року направлено 19.07.2021 позивачу на вказану ним у позові електронну адресу, та отримано позивачем 19.07.2021, про що свідчить електронний звіт. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки заяви, а саме: не надано суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску, в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Згідно частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У частині 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зі змісту позову видно, що позивач, серед іншого зокрема, просить нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік. Із клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду встановлено та у апеляційній скарзі скаржник вказує, що початок перебігу строку звернення до суду слід пов`язувати саме з 13.01.2021, адже тоді йому достеменно стало відомо про наявність у нього права на отримання разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 05 травня 2020 року саме у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. У зв`язку з цим він і звернувся у березні 2021 року до відповідача із відповідною заявою про здійснення нарахування і доплати 6 800,00 грн. разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 05 травня 2020 року, виходячи з розміру такої допомоги у п`ять мінімальних пенсій за віком. У відповідь на цю заяву відповідач листом від 04.06.2021 №01-04/457 повідомив про відсутність правових підстав у здійсненні такої доплати, тобто фактично відмовив у ній. Таким чином, лише після отримання даного листа позивач зазначає, що дізнався про відмову відповідача здійснити йому доплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 05 травня 2020 року, виходячи з розміру такої допомоги у п`ять мінімальних пенсій за віком, а відтак і про порушення Відповідачем його права на отримання цієї доплати. Судом встановлено, що ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року позов Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації третя особа Міністерство соціальної політики України в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік - залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску (аркуші справи 18-20). Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України). Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізналася та повинна була дізнатись. Так, під поняттям дізналася необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги. Поняття повинна була дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. В цьому випадку, необхідно наголосити на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги. Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву. В той же час, суд зауважує, що відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Тобто, статтею 12 Закону встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом. При цьому, апеляційний суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога. Отже, враховуючи вказану позицію Верховного Суду, суд першої інстанції вірно зазначив, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом за період травня 2020 року слід обраховувати з 30 вересня відповідного року. В той же час, до суду позивач звернувся 13.07.2021, тобто з пропуском строку визначеного частиною другою статті 122 КАС України. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, отримання позивачем листа відповідача, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Вказані висновки суду апеляційної інстанції, узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 420/718/21. За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до матеріалів справи, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 15 липня 2021 року направлено 19.07.2021 позивачу на вказану ним у позові електронну адресу, та отримано позивачем 19.07.2021, про що свідчить електронний звіт та не заперечується апелянтом у апеляційній скарзі. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у визначений судом строк позивачем не усунуто недоліки заяви, а саме: не надано суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску, в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали про повернення заяви в частині позовних вимог у справі, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у справі, доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі №260/2936/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль