Постанова 4875 № 922/434/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/434/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М. за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С. за участю представників сторін: від позивача - адвокат Іщенко Р.А., довіреність № 953 від 07.05.2021; від відповідача - не з`явився, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - адвокат Мазкун А.А., ордер серія ХВ №000046 від 05.08.2021, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - адвокат Жукова Н.Д., ордер серія ДН №142511 від 26.07.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1610 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021, ухвалене о 12 год 17 хв. у приміщенні Господарського суду Харківської області у складі судді Жигалкіна І.П. (повний текст складено 06.05.2021) у справі №922/434/21 за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків, до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30", м. Харків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків про визнання недійсним протоколу, ВСТАНОВИВ: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30", в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" від 09.03.2020. А також покласти судові витрати на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30". Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при ухваленні протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проведених 09 березня 2020 року, було порушено вимоги ст.6, ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пунктів 7, 8 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" щодо порядку організації відкритого поіменного голосування, та порядку підрахунку голосів співвласників багатоквартирного будинку для прийняття відповідного рішення загальними зборами. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/434/21 в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням місцевого суду Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/434/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" від 09.03.2020 недійсним. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Так скаржник зазначає, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст.6, ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пунктів 7, 8 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" щодо порядку організації відкритого поіменного голосування, та порядку підрахунку голосів співвласників багатоквартирного будинку для прийняття відповідного рішення загальними зборами. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції істотно порушено вимоги статті 50 Господарського процесуального кодексу України, що виразилось у безпідставному та необґрунтованому допуску до участі у справі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи ОСОБА_2 . Також, за твердженням апелянта, судом першої інстанції істотно порушено вимоги статей 75, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до ненадання належної оцінки документальним доказам, наданим позивачем до матеріалів справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив докази, надані позивачем та відповідачем; письмові пояснення відповідача та заяву відповідача; ухвалив судове рішення, застосовуючи суб`єктивні припущення; порушуючи принципи законності та справедливості, верховенства права. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.06.2021) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/434/21, встановлено учасникам справи строк до 07.07.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; призначено справу до розгляду на 05.08.2021 об 11:00 годині. 25.06.2021 до апеляційного суду від Фізичної особи ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому він просить апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 у справі №922/434/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 залишити без змін. 01.07.2021 до апеляційного суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" надійшла заява про визнання апеляційної скарги. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/434/21. Ухвалено, що судове засідання відбудеться 17.08.2021 об 11:00 год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/434/21. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 14.09.2021 об 11:00 год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/434/21. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 23.09.2021 о 12:00 год. На підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.09.2021 у зв`язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Хачатрян В.С., яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/434/21. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 11.10.2021 о 10:00 год. 11.10.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції була прибутня представник апелянта, яка наполягала на доводах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити. Присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.10.2021 представники Фізичної особи ОСОБА_2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилалися на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Представник відповідача до судового засідання11.10.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30", ЄДРПОУ 34017258, зареєстроване 22.06.2006, вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів. Пунктом 1 розділу І Статуту ОСББ "Чернишевського 30" передбачено, що останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку НОМЕР_8 , а також конструктивно приналежних до даного будинку приміщень, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (т. 1, а.с. 21-32). Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Чернишевського 30" передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить зокрема обрання членів правління об`єднання, та затвердження запропонованої правлінням кандидатури голови (п. 3 розділу ІІІ Статуту). У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова, який обирається більшістю присутніх співвласників або представників (п. 6 розділу ІІІ Статуту). Згідно пункту 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Чернишевського 30", кожний співвласник Об`єднання при голосуванні на загальних зборах має голос, залежно від площі квартири або приміщень, що перебувають у його власності. Кожен співвласник ОСББ має право на підставі письмового доручення передати свій голос на загальних зборах іншій дієздатній особі, в тому числі іншому члену ОСББ. Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Чернишевського 30" рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Якщо в результаті проведених загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором збрів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (п. 9 розділу ІІІ Статуту). Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Статуту, під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (п. 11 розділу ІІІ Статуту). Пунктом 12 розділу ІІІ Статуту передбачено, що виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Згідно з п. 16 розділу ІІІ Статуту, правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника, та пропонують кандидатури цих осіб для затвердження загальними зборами. Голова правління затверджується загальними зборами співвласників на три роки та складає свої повноваження тільки перед новообраним головою правління. З матеріалів справи судом встановлено, що 09.03.2020 відбулись загальні збори співвласників ОСББ "Чернишевського 30", які оформлені протоколом (т. 1 а.с. 12-15). Відповідно до зазначеного протоколу, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 53 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 10339,9 кв.м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 35 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7374,7 кв.м, що становить 73,7 % голосів усіх співвласників. Порядок денний зборів: 1.Обрання Голови та Секретаря Загальних зборів; 2.Про затвердження Положення про правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30"; 3.Про обрання Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30"; 4.Затвердження кандидатури Голови Правління ОСББ "Чернишевського 30" та його заступника; 5.Про створення ремонтного та резервного фондів ОСББ "Чернишевського 30" та затвердження Положення про фонди ОСББ "Чернишевського 30"; 6.Про необхідність проведення гідроізоляційних робіт підземного паркінгу та затвердження розміру внесків на проведення вказаних робіт; 7.Про затвердження тарифу на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, які надаються ОСББ "Чернишевського 30" для власників квартир; 8.Про затвердження тарифу на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, які надаються ОСББ "Чернишевського 30" для власників нежитлових приміщень; 9.Про затвердження тарифу на послуги "Технічне обслуговування парковки"; 10.Про затвердження типової форми договору на надання послуг з ОСББ "Чернишевського 30"; 11.Різне. Згідно протоколу загальних зборів ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020, прийнято рішення: - по першому питанню вирішено обрати головою зборів ОСОБА_3 , секретарем зборів обрано ОСОБА_4 ; - по третьому питанню вирішено обрати правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" у кількості семи осіб у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (представник ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (представник ОСОБА_8 ), ОСОБА_2 (представник співвласника ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; - по четвертому питанню вирішено обрати головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" ОСОБА_10 , заступником голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" запропоновано ОСОБА_2 . Призначено виконавчим директором Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" ОСОБА_12 . За даними протоколу зазначено, що за вказаними питаннями, а саме 1, 3, 4 , голосувало "за" 35 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7374,7 кв.м, що разом становить 73,7% голосів усіх співвласників, проти голосувало "0". Питання 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 на голосування не виносились. Позивач вказує, що в даному протоколі від 09.03.2020 та додатку до нього є наступні порушення: - в протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020 зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 10339,9 кв.м, що не відповідає дійсності, оскільки загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень становить 11365,2 кв.м; - в протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020 зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 53 особи, що не відповідає дійсності, оскільки загальна кількість співвласників становить 61 особа; - в голосуванні приймав участь співвласник ОСОБА_13 , якому належала 1/2 квартири НОМЕР_2 на підставі рішення Київського районного суду по справі №640/6806/17 від 28.09.2017, який на дату голосування помер; - в голосуванні приймала участь співвласниця ОСОБА_9 , якій належить 1/2 квартири НОМЕР_3 , на підставі договору про поділ спільного майна подружжя від 21.02.2018 через свого представника ОСОБА_2 , який на дату голосування не мав жодного доручення, що надавало б йому право на голосування від імені ОСОБА_9 ; - в протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020 зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 35 осіб, яким належать квартири та/або приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7374,7 кв.м, із загальної площі всіх квартир та приміщень 10339,9 кв.м, що не відповідає дійсності, оскільки фактично за питання № 3 даного протоколу голосувало 26 власників квартир або нежитлових приміщень, сукупна площа яких складає 5087,5 кв.м із 11365,2 кв.м загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. В позові Позивач зазначає, що при ухваленні протоколу було порушено вимоги ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", п. 8 Статуту ОСББ "Чернишевського 30". Як зазначалося, рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд зазначив, що в оскаржуваному протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020 зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 35 осіб, яким належать квартири та/або приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7374,7 кв.м із загальної площі всіх квартир та приміщень 10339,9 кв.м, що не відповідає дійсності, оскільки фактично за питання № 3 даного протоколу голосувало 26 власників квартир або нежитлових приміщень, сукупна площа яких складає 5087,5 кв.м із 11365,2 кв.м загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. При цьому суд зазначив, що неможливо вирахувати точну житлову площу. В матеріалах справи відсутні остаточні відомості на день проведення зборів. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Відповідно до частин першої та сьомої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). За своєю правовою суттю рішення загальних зборів учасників (членів) та інших органів ОСББ не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (членів) ОСББ можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (члена) ОСББ можливості взяти участь у загальних зборах. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статуту ОСББ; б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені в ст.14 Закону про ОСББ; в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (ст. 20 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"). Колегія суддів зауважує, що даний спір є найбільш наближеним до корпоративного спору. Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; - відсутність протоколу загальних зборів. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів ОСББ у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020 зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 35 осіб, яким належать квартири та/або приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7374,7 кв.м із загальної площі всіх квартир та приміщень 10339,9 кв.м. Проте, здійснивши перевірку розрахунку, зазначеного у протоколі від 09.03.2020, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зазначеної у протоколі інформації щодо площі квартир та нежитлових приміщень, загальна площа квартир та приміщень складає 10 187,9 кв.м. Разом з тим, ні до протоколу загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020, ні до матеріалів справи відповідачем не надано доказів, з яких би можна було встановити, яким чином визначалася загальна площа всіх квартир та приміщень багатоквартирного будинку під час проведення загальних зборів 09.03.2020. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав до суду першої інстанції Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а також копію акту приймання-передачі житлового комплексу (багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ) або його частини з балансу на баланс від 20 січня 2007 року. Разом з тим, із названих документів не можливо встановити дійсну площу всіх квартир та приміщень багатоквартирного будинку. Зокрема, в акті приймання-передачі житлового комплексу (багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ) або його частини з балансу на баланс від 20 січня 2007 року зазначено, що загальна площа будинку складає 11621,8 кв.м, площа квартир 8602,8 кв.м, площа допоміжних приміщень 3019,0 кв.м. Але з таких даних не можливо встановити загальну площу не допоміжних і не технічних нежитлових приміщень, які перебувають у приватній власності. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 також не можливо встановити дійсну площу всіх квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, оскільки зазначені витяги сформовано станом на грудень 2019 року, а не на дату проведення зборів. Також, як вбачається з наданого відповідачем інформації з ЄДР, в ньому відсутня інформація щодо площі квартир НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та НОМЕР_7 . Тобто він не містить інформацію щодо всіх квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.10.2021 представники третьої особи зазначили, що неможливо встановити дійсну загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Зокрема, представники посилалися на невідповідність інформації, зазначеної у технічному паспорті на будинок фактичним даним щодо площі квартир та нежитлових приміщень. Разом з тим, копію технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 до матеріалів справи сторонами не надано. Дослідивши протокол загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020, а також зазначену інформацію з ЄДР, судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" 09.03.2020 та визначення загальної площі всіх квартир та приміщень багатоквартирного будинку не було враховано зокрема площу підземного паркінгу. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку": співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Згідно з визначенням, наведеним у додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів": машино-місце - площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (зон безпеки) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод; паркінг (англ. parking < park) - ставити автомобіль на стоянку (паркувати). У зарубіжній літературі та практиці паркінги - автостоянки, наземні (переважно відкритого типу) та підземні гаражі для тимчасового зберігання легкових автомобілів; гаражі підземні - споруди, позначка стелі основних приміщень яких нижче рівня спланованої поверхні землі. Разом з тим, згідно з пунктом 2.51 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" у підвальних, цокольних і на перших поверхах житлових будинків допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.2-9 та інших відповідних нормативних документів. Частина друга Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, визначає поняття "приміщення" - це частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу, а "вбудовані приміщення" - це приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі. Згідно із пунктом 14.1.1291 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки. Отже, законодавством, що регулює діяльність ОСББ напряму не визначено ні статусу паркомісць, ні статусу їх власників. Разом з тим, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна парко-місця знаходяться на цокольному поверсі та в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку, що є окремими приміщеннями багатоквартирного будинку, тобто безспірно є його конструктивною частиною, відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу їх площа включена до загальної площі житлового комплексу, право власності на кожне парко-місце зареєстроване в Державному реєстрі із зазначенням його власника та конкретної площі. На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що площа паркомісць також повинна враховуватися під час визначення площі квартир та нежитлових багатоквартирного будинку, а власники паркомісць також є співвласниками ОСББ, оскільки вони є власниками конкретно визначеної площі частини нежитлового приміщення багатоквартирного будинку, а площа такого приміщення беззаперечно повинна враховуватися під час визначення загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до реєстру судом встановлено, що загальна площа паркомісць, відомості про які внесені в реєстр, складає 995,5 кв.м. Разом з тим, як уже зазначав суд апеляційної інстанції, під час проведення загальних зборів співвласників 09.03.2020 визначаючи загальну площу квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку не було враховано площу паркомість, як і не враховано їх власників під час визначення загальної кількості учасників ОСББ. А тому загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку є не менше 11183,4 кв.м (загальна площа квартир та нежитлових приміщень, відомості щодо яких наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Щодо участі в голосуванні співвласниці ОСОБА_9 , якій належить 1/2 квартири НОМЕР_3 , на підставі договору про поділ спільного майна подружжя від 21.02.2018, через свого представника ОСОБА_2 , суд зазначає про таке. Відповідно до частин 7-8 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено порядок оформлення протоколу загальних зборів та порядок проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на зборах. Так, рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Як вбачається з протоколу загальних зборів від 09.03.2020, він не містить реквізитів довіреності, на підставі якої ОСОБА_2 брав участь у зборах в інтересах співвласниці ОСОБА_9 , в переліку учасників ОСББ з підписами осіб, що брали участь у зборах, який є невід`ємною частиною оспорюваного протоколу, відсутні відомості щодо участі у зборах ОСОБА_9 через представника за довіреністю. Також, в матеріалах справи відсутня довіреність видана ОСОБА_9 , якою б було уповноважено ОСОБА_2 зокрема на участь у загальних зборах ОСББ, ні відповідач, ні третя особа ОСОБА_2 копію зазначеної довіреності до суду не надали. Зазначене є порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". На підставі зазначеного та згідно наявних у протоколі загальних борів співвласників ОСББ від 09.03.2020 підписів, у зборах та голосуванні приймали участь особи, які є власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку площею 5087,5 кв.м, що очевидно є менше 50% навіть від 11183,4 кв.м. А тому рішення які розглядалися на даних загальних зборах не можуть вважатися прийнятими. Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно протоколу загальних зборів ОСББ "Чернишевського 30" в зборах також брали участь ОСОБА_14 (представник співвласника ОСОБА_15 ), ОСОБА_4 (представник співвласника ОСОБА_5 ) та ОСОБА_7 (представник співвласника ОСОБА_8 ), проте зі змісту протоколу неможливо встановити повноваження і реквізити довіреностей цих осіб, які голосували в інтересах співвласників ОСББ "Чернишевського 30", в поіменному переліку голосування також немає посилання про участь цих осіб у зборах на підставі довіреності та їх реквізитів. Щодо участі в голосуванні співвласника ОСОБА_13 , якому належить 1/2 квартири НОМЕР_2 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №640/6806/17 від 28.09.2017, який за твердженням позивача, станом на 09.03.2020 помер, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності свідоцтва про смерть або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян немає можливості підтвердити такий факт. Тому дане твердження позивача не приймається судом апеляційної інстанції до уваги. Враховуючи, що у оспорюваному протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Чернишевського 30" від 09.03.2020 зазначено загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, яка не відповідає дійсності, як не відповідає дійсності і зазначена площа квартир та нежитлових приміщень осіб, які взяли участь у голосуванні на зборах, судова колегія приходить до висновку про наявність зазначених у позовній заяві порушень, що були допущені під час проведення та прийняття рішень загальними зборами учасників ОСББ. Колегія суддів також зауважує, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було надано письмові пояснення та заяву із письмовим викладом доводів та міркувань в порядку ст. 169 ГПК України, до змісту яких відповідач визнав обґрунтованими доводи позивача та фактично визнав позовні вимоги. Частиною 2 ст. 46 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Статтею 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Однак судом першої інстанції не було надано належну правову оцінку факту визнання відповідачем обставин справи та позовних вимог ОСОБА_1 . Крім того, судом встановлено, що 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 став членом ОСББ та співвласником на підставі договору купівлі-продажу паркомісця. На період набуття права власності до правління та керівництва ОСББ входили особи зазначені в оскаржуваному протоколі. В грудні 2020 року апелянт ознайомився з наявними документами ОСББ та як співвласник побачив очевидну невідповідність документів про обрання правління та голови правління чинним нормам права, а саме ст. 6, 7, 8, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Позивач у даній справі увійшов до складу ініціативної групи з метою скликання загальних зборів з метою обрання легітимних членів правління та голови ОСББ, оскільки в цей же період робота правління була визнана незадовільною. Позивач зазначає, що в січні 2021 року після проведення всіх законних процедур для переобрання правління та голови правління представники попереднього складу правління на чолі з головою почали саботувати проведення загальних зборів та реєстрацію нового голови правління, подібний спосіб штучного утримання статусу членства у правлінні фактично позбавляв позивача вільно реалізувати своє право на прозоре обрання нового складу правління та голови правління ОСББ, що зумовило в лютому 2021 року звернутись із відповідним позовом. (Така позиція знайшла своє підтвердження в постанові Великої палати Верховного суду у справі №815/2969/16 від 13.03.2019). Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що в свою чергу призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Згідно зі ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 пункту 2 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно з частиною 1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню. З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Харківської області 26.04.2021 року у справі №922/434/21 підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що маються значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 129, 269, 270, пунктом 2 статті 275, пунктом 4 частини 1 статті 277, статтями 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі №922/434/21 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30", оформлене протоколом від 09.03.2020, недійсним. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 30, ЄДРПОУ 34017258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн, за подання апеляційної скарги 3405,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України. У судовому засіданні 11.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2021. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя В.В. Россолов Суддя М.М. Слободін