LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873925/200/21

від 22.09.2021 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" вересня 2021 р. Справа№ 925/200/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Демидової А.М. Ходаківської І.П. секретар судового засідання Стародуб М.Ф. за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання, розглянувши апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 року у справі № 925/200/21 (суддя - Васянович А.В.) за позовом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до приватного підприємства "Дорстрой" про стягнення 433 043, 38 грн.,- В С Т А Н О В И В: 22.02.2021 р. Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Дорстрой" про відшкодування 433 043, 38 грн. збитків. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що актом ревізії Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області № 07-20/2 від 29.09.2020 р. встановлено завищення матеріалів та робіт, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень-листопад 2019 року під час виконання договору генерального підряду № 74 від 11.05.2019 року по капітальному ремонту вул. Благовісна (від вул. В`ячеслава до вул. Добровольського). Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що сам по собі акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків та не звільняє особу від обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції не взято до уваги, що актом ревізії Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області № 07-20/2 від 29.09.2020 р. є документом яким встановлено завищення матеріалів та робіт, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень-листопад 2019 року під час виконання договору генерального підряду № 74 від 11.05.2019 року, і яким підтверджується витрати втрати міського бюджету у сумі 433 043, 38 грн. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 р., справу № 925/200/21 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду на 22.09.2021 р. У судовому засіданні, що відбулось 22.09.2021 р., представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Місцевим господарським судом вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 29.03.2019 року Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради оголошено про проведення процедури закупівлі UA-2019-03-29-000779-а щодо предмету закупівлі Капітальний ремонт вул. Благовісна від вул. В`ячеслава Чорновола до вул. Добровольського в м. Черкаси (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). Переможцем зазначеної процедури визнано приватне підприємство "Дорстрой", який запропонував найнижчу ціну - 36 588 613 грн. 20 коп. з ПДВ. 11.05.2019 року між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовник) та приватним підприємством "Дорстрой" (генпідрядник) укладено договір генпідряду за №74. За умовами п. 1.1. вказаного договору генпідрядник зобов`язався виконати роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт вул. Благовісна від вул. В`ячеслава Чорновола до вул. Добровольського в м. Черкаси" (Класифікатор ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)", за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№1-3 договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим договором. За умовами договору, передбачені ним роботи повинні були відповідати проектно-кошторисній документації, будівельним нормам, технічним умовам, державним стандартам і правилам, а матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових документів у галузі будівництва, проектно-кошторисній документації та договору (п.1.2. договору). Згідно п. 5.2. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами форми №КБ-2в протягом 5-ти робочих днів з моменту офіційного повідомлення замовника про готовність об`єкту підряду до приймання. У випадку відмови замовника підписати акт здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в підготовлений генпідрядником, замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в письмово повідомляє генпідрядника про причини відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в. Протягом 10 днів з дати отримання генпідрядником повідомлення про причину відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, за ініціативи генпідрядника, сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених недоліків і визначенням строку їх виправлення (п. 5.5. договору). Якщо генпідрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши генпідрядника, усунути такі недоліки самостійно або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються генпідрядником (п. 5.6. договору). Згідно п. 3.7. договору оплата робіт (крім суми авансу) здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника за фактичного виконані роботи на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту та на підставі підписаних сторонами актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3. З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав роботи передбачені договом генпідряду за №74 від 11.05.2019 р., а позивач прийняв їх без зауважень, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт за серпень 2019 р., вересень 2019 р. та листопад 2019 р. 29.09.2020 року за результатами проведення ревізії фінансового-господарської діяльності Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2020 року складено акт №07-20/2, встановлено: завищення кількості машино-годин по роботі машин; невірне застосування норм щодо роботи механізмів (укладальників асфальтобетону); завищення кількості матеріальних цінностей, включених до актів виконаних робіт. Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 29.10.2020 року (вх. №22674-01-13 від 02 листопада 2020 року) вимагало усунути порушення по результатам перевірки та зобов`язало Департамент з метою відшкодування нанесених збитків відповідно до норм ст.ст. 218-219; 224 -226 ГК України, ст. 22 ЦК України вчинити дії по відшкодуванню завищення вартості виконаних робіт, шляхом звернення до підрядних організацій, в яких встановлено завищення вартості виконаних робіт, а у випадку відмови -забезпечити подання позову до суду. На виконання акту та зазначених вимог Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області позивач 02.10.2020 року (вх.3686-01-14 від 02 жовтня 2020 року) та 01.12.2020 року (вх. № 4550-01-14 від 01 грудня 2020 року) звернувся до відповідача з відповідним вимогами. Дані вимоги відповідачем залишені в частині повернення 493 043, 78 грн. без виконання (вх. № 3686-01-14 від 23 грудня 2020 року). Внаслідок відмови відповідача в добровільному порядку відшкодувати 433 043 грн. 38 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційнаскарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 173 ГК України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Вказана норма кореспондується з приписами ст.180 ГК України, згідно якої госпо-дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного ви-ду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно положень ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. При цьому статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Матеріалами справи підтверджено, що з моменту укладення договору між сторонами виникли відносини підряду, оскільки такі відносини відповідають дефініції ст. 837 ЦК України коли одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Як вірно встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, пунктом 3.1 встановлено тверду ціну договору, яка становить 36 588 613, 20 грн. Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. При цьому, в силу статті 853 ЦК України, якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів. Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, прийняття результату робіт замовником без зауважень і застережень є доказом виконання підрядником робіт у відповідності до умов договору підряду. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт перевірений замовником та їх вартість повністю ним оплачена. Натомість, звертаючись з позовом, Департамент розмір заявлених до стягнення збитків у сумі 433 043, 38 грн. визначає виходячи із здійснення надмірної сплати за підрядні роботи. Переглядаючи рішення у даній справі колегія суддів зазначає, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в силу ст.22 ЦК України. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі, а згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не установлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Разом з тим, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобовязання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного звязку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання і врахувати, що за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, є наслідком такого порушення. Якщо сторона, вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, вона повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення. Позивачем не доведено, що відповідач може вважатися завдавачем збитків, адже ним виконано умови договору у відповідності до об`єму робіт та в межах кошторисної вартості. Колегія суддів зауважує, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну «збитки» - заявлена до стягнення з відповідача та перерахована йому як виконавцю підрядних робіт за договорами підряду сума не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України. Доводи позивача по суті спрямовані на зміну ціни договору після його повного виконання сторонами, що згідно імперативних вимог частини 3 статті 632 ЦК України є неприпустимим. Таким чином, позивачем не доведено, що відповідач є особою, яка зобов`язана нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування збитків у заявленому у позові обсязі. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими. Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними. Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача витрати понесенні на професійну правничу допомогу у сумі 3 000, 00 грн. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем долучено матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 15/02/2021 від 15.02.2021 р., укладеного між відповідачем та адвокатом Лучинович І.В; додаткову угоду № 17 до договору; рахунок адвоката на суму 3 000, 00 грн.; акт приймання-передач наданих послуг на суму 3 000, 00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг правового характеру), здійснений адвокатом Лучинович І.В. на виконання умов договору про надання правової допомоги; свідоцтво на право зайняття Лучинович І.В. адвокатською діяльністю серія № 000649 від 14.11.2017 р. та ордер серії СА № 1009128, виданий адвокату Лучинович І.В. Колегією суддів враховано наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі послуг від 16.08.2021, відповідно до якого адвокат Лучинович І.В. надала ПП «Дорстрой» правові послуги по розгляду справи № 925/200/21 у апеляційному провадженні у розмірі 3 000,00 грн. без заперечень та зауважень. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, договором про надання правової допомоги, актом приймання-передачі послуг підтверджується обсяг наданих послуг на професійну правничу допомогу, зміст послуг та виконаних робіт та їх вартість. Вказане узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Таким чином, колегія суддів вважає, що ПП «Дорстрой» доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на суму 3 000,00 грн. Заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про реальність витрат ПП «Дорстрой» на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн., пов`язану із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у зв`язку із чим заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 року у справі № 925/200/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 року у справі № 925/200/21 залишити без змін. Стягнути Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул.. Б. Вишневецького, 36; код ЄДРПОУ 38715770) на користь Приватного підприємства «Дорстрой» (Черкаська область, м. Христинівка, вул. Н.Терещенка, 1А; код ЄДРПОУ 33819662) 3 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ. Матеріали справи № 925/200/21 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 13.10.2021 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді А.М. Демидова І.П. Ходаківська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»