Постанова Одеський апеляційний суд № 521/4505/21

Номер провадження: 33/813/744/21 Номер справи місцевого суду: 521/4505/21 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.10.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 521/4505/21 Номер провадження: 33/813/744/21 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., Особи, які прийняли участь у судовому засіданні: - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - захисник адвокат Явнюк Денис Миколайович, - перекладач Зінченко Анастасія Георгіївна, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 захисника Фігероа Альборноза Мігеля Анхела на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі - 454 гривень. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 19.03.2019 року о 19 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «РЕНО», номерний знак - НОМЕР_1 , по вулиці Варненській 12 у місті Одесі з ознаками алкогольного сп`яніння: - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол серії ДПР18 №279737 від 19.03.2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Явнюк Денис Миколайович, діючий від імені ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Адвокат Явнюк Денис Миколайович вказує на те, що: 1) у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено чи володіє ОСОБА_1 українською мовою; 2) під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено перекладача та не було належним чином роз`яснено права та обов`язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; 3) відсутні докази, що підтверджують скоєння ОСОБА_1 правопорушення. Посилаючись на такі доводи, адвокат Явнюк Денис Миколайович, діючий від імені ОСОБА_1 , просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №279737 від 19.03.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження у встановленому діючим законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у своїх поясненнях вказують, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду. Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Згідно ч. 1 ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. Відповідно до дослідженого апеляційним судом відеозапису, який перебуває в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 розуміє українську та російську мови, а також дуже добре висловлював свої думки та нецензурну лайку під час спілкування з працівниками поліції. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я і складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до дослідженого апеляційним судом відеозапису, який перебуває в матеріалах справи, вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних приладів та принцип його дії. З відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 декілька разів пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак, він відмовився, що у свою чергу унеможливлювало визначити рівень алкоголю у крові. Доводи апелянта про те, що він керував автомобілем у стані крайньої необхідності, щоб запобігти завдання йому тілесних пошкоджень тощо, колегія суддів відхиляє, оскільки обставини щодо керування автомобілем підтверджуються наявними у справі доказами (поясненнями свідків, відеозаписом). Вказані доводи не спростовують відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги (складення протоколу з порушенням норм діючого законодавства, відсутність допустимих, достовірних та достатніх доказів скоєння правопорушення), не мають наслідком скасування винесеної судом першої інстанції постанови, оскільки вони не спростовують висновки суду щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ґрунтуються на неправильному тлумаченні апелянтом норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Дотримання правил, які конкретизовано процесуальним законом щодо апеляційного оскарження рішення місцевого загального суду, не повинно мати зайвий формалізм, а саме спровокувати ситуації умисного ухилення від адміністративної відповідальності за скоєння беззаперечного адміністративного правопорушення. Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі є недоведеними, а тому вона не підлягає задоволенню. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 захисника Фігероа Альборноза Мігеля Анхела залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А. П. Заїкін