Постанова 4852 № 340/2198/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2198/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. (суддя Жук Р.В.) в справі № 340/2198/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.04.2021 р. № 112650001599, зобов`язання призначити пенсію за вислугу років з дня звернення 09.04.2021 р. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області від 16.04.2021 року № 112650001599, зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років з дня звернення - 09 квітня 2021 року. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 р., доповнено розділ ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пунктом 2-1, відповідно до якого особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказує, що спеціальний стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, (станом на 11.10.2017) становить 10 років 05 місяців 16 днів (з 02.01.2003 по 11.10.2017), що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішень Конституційного Суду України № 2-р/2019 положення статті 55 застосовуються без внесення до нього змін Законами №№ 213 та 911, тому право на пенсію за вислугу років, зокрема, для робітників, майстрів (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайнятих на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, з 04.06.2019 визначається згідно із статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які передбачені законодавством станом на 11.10.2017 р. Тому пенсія на вислугу років згідно з п. «в» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути призначена особам, які мають стаж, необхідний для її призначення, станом на 11.07.2017 р. 12 років 06 місяців Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що по досягненню 55 років позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 09.04.2021 року про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «в» статті 55 Закону України «'Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 16.04.2021 за №112650001599 відповідачем відмовлено у призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідної кількості пільгової вислуги років. Згідно з довідкою Державного підприємства «Чорноліське лісове господарство» від 08.04.2021 року № 01-19/15 про підтвердження наявною трудового стажу для призначення пенсії та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач працював: повний робочий день в Державному підприємстві «Чорноліське лісове господарство» і за період з 02 січня 2003 року по 17 лютого 2010 року, з 12 червня 2014 року по 08 квітня 2021 року виконував роботи по підготовці лісосік, трелювання та вивезенню лісу за професією тракторист, водій автомобіля по вивезенню лісу. За вказаний період з 02.01.2003 року по 08.04.2021 року має стаж 13 років 11 місяців 13 днів. Згідно з трудовою книжкою позивача він працював: з 30.05.1986 року по 25.05.1996 - член колгоспу «Українка»; з 30.05.1986 року по 01.09.1986 - направлений на навчання курсів водіїв при Знам`янському ДОСЛЛФ; з 01.09.1986 року по 01.01.1991 року - водій; з 01.01.1991 по 15.05.1996 - тракторист; з 11.06.1996 по 11.02.1991 рік - водій; з 26.02.1997 року по 14.04.1998 рік - член ЗЛО «Іскра»; з 14.04.1998 року по 07.03.2000 рік - шофер; з 07.03.2000 року по 10.03.2000 рік - виключений із членів ЗЛТ «Іскра»; з 10.03.2000 року по 27.03.2001 рік - тракторист; з 25.04.2001 року по 25.12.2002 рік - тракторист; з 02.01.2003 року по 17.02.2010 рік - тракторист-машиніст Богданівського лісництва на підготовці лісосік трелюванні та вивезенні лісу; з 18.02.2010 року по 12.06.2014 рік - переведено водієм Богданівського лісництва; з 12.06.2014 року по 08.04.2021 рік - водій по вивезенню лісу у ремонтно-транспортний цех. Відповідно до довідки про наявний страховий стаж від 05.03.2021 року №1100-0209-8/10664 станом на 02 березня 2021 року страховий стаж становить 38 років 02 місяці 12 днів. Пільговий стаж згідно зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» па посаді тракториста та водія автомобіля по вивезенню лісу на «Чорноліському лісовому господарстві» становить 18 років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років з 02.04.2021 (після досягнення віку 55 років). Оскільки позивач на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (09.04.2021) досягнув 55-річного віку, посада «водій по вивезенню лісу» наявна в Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583, врахувавши, що Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 55 Закону України № 1788-ХII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIІI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIІI, Рішенням визначено, що положення статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІI зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIІI, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 05 червня 2019 року положення пункту «в» частини 1 статті 55 Закону №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» діють в первісній редакції, а саме право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Тому суд першої інстанції вважав, що при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років за заявою позивача від 09 квітня 2021 року відповідач мав керуватися первісною редакцією статті 55 Закону №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та положеннями Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи, що факт роботи позивача трактористом та водієм автомобіля по вивезенню лісу у ДП «Чорноліське лісове господарство» з 02.01.2003 року по 08.04.2021 рік підтверджено належними та допустимими доказами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що позивач 09.04.2021 р. звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 16.04.2021 р. за №112650001599 відповідачем відмовлено у призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років. Довідкою Державного підприємства «Чорноліське лісове господарство» від 08.04.2021 р. № 01-19/15 про підтвердження наявною трудового стажу для призначення пенсії та відсутності трудової книжки або відповідних записів підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Державному підприємстві «Чорноліське лісове господарство» і за період з 02 січня 2003 року по 17 лютого 2010 року, з 12 червня 2014 року по 08 квітня 2021 року виконував роботи по підготовці лісосік, трелювання та вивезенню лісу за професією тракторист, водій автомобіля по вивезенню лісу. За вказаний період з 02.01.2003 року по 08.04.2021 року має стаж 13 років 11 місяців 13 днів. За відомостями трудової книжки ОСОБА_1 позивач працював: з 30.05.1986 р. по 25.05.1996 р. - член колгоспу «Українка»; з 30.05.1986 р. по 01.09.1986 р. - направлений на навчання курсів водіїв при Знам`янському ДОСЛЛФ; з 01.09.1986 р. по 01.01.1991 р. - водій; з 01.01.1991 р. по 15.05.1996 р. - тракторист; з 11.06.1996 р. по 11.02.1991 р. - водій; з 26.02.1997 р. по 14.04.1998 р. - член ЗЛО «Іскра»; з 14.04.1998 р. по 07.03.2000 р. - шофер; з 07.03.2000 р. по 10.03.2000 р. - виключений із членів ЗЛТ «Іскра»; з 10.03.2000 р. по 27.03.2001 р. - тракторист; з 25.04.2001 р. по 25.12.2002 р. - тракторист; з 02.01.2003 р. по 17.02.2010 р. - тракторист-машиніст Богданівського лісництва на підготовці лісосік трелюванні та вивезенні лісу; з 18.02.2010 р. по 12.06.2014 р. - переведено водієм Богданівського лісництва; з 12.06.2014 р. по 08.04.2021 р. - водій по вивезенню лісу у ремонтно-транспортний цех. Відповідно до довідки про наявний страховий стаж від 05.03.2021 р. №1100-0209-8/10664 станом на 02 березня 2021 року страховий стаж становить 38 років 02 місяці 12 днів. Пільговий стаж згідно зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» па посаді тракториста та водія автомобіля по вивезенню лісу на «Чорноліському лісовому господарстві» становить 18 років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років з 02.04.2021 р. (після досягнення віку 55 років). Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено пунктом 2№ наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України». Тобто, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 р. визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення» страхового і спеціального стажу. За змістом статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Згідно зі статтею 51 Закону № 1788-ХІІ пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на них. Їх особливістю є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю. Приписами статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах. Пунктом «в» статті 55 Закону № 1788-XII в редакції, що діяла до внесення змін Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VIII (далі Закон № 213-VIII) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII (далі Закон № 911-VIII), було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. З прийняттям Закону № 213-VIII підвищено, зокрема, загальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, зокрема, визначених пунктом «в» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, - 30 років. Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 р. визнано неконституційними положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII. Зазначені норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення з 04.06.2019 р. Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що починаючи з 05.06.2019 р. положення пункту «в» статті 55 Закону України № 1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIII. Відповідно, на день звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років як робітнику, безпосередньо зайнятому на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, (09.04.2021 р.) пункт «в» статті 55 Закону № 1788-ХІІ встановлював, що право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, у який включена посада водія автомобілів по вивезенню лісу. Зважаючи на те, що страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років (09.04.2021 р.) становить 38 років 02 місяці 12 днів, спеціальній стаж па посаді тракториста та водія автомобіля по вивезенню лісу на «Чорноліському лісовому господарстві» становить 18 років, а позивач на час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії досяг 55-річного віку, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту «в» статті 55 Закону № 1788-ХІІ. Протиправність відмови у призначенні пенсії за вислугу років та набуття позивачем відповідно до вимог чинного законодавства права на пенсію за вислугу років обумовлює правильний висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону № 1788-ХІІ з дати звернення із заявою про призначення пенсії, як це встановлено частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV. Доводи апелянта стосується виключно відсутності у позивача спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, та спростовані приведеними вище висновками суду. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. в справі № 340/2198/21 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. в справі № 340/2198/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 13.10.2021 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 13.10.2021 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко