Постанова Київський апеляційний суд № 370/1134/21

справа № 370/1134/21 головуючий у суді І інстанції Косенко А.В. провадження № 33/824/4417/2021 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 08 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., при секретарі Сердюк К.О., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Середенка О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 23 вересня 2021 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що 09 травня 2021 року за фактом указаної дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР за № 12021110000000347, а 31 травня 2021 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. На теперішній час кримінальне провадження знаходиться на розгляді у Макарівському районному суді Київської області. Тобто, за одним і тим же фактом дорожньо-транспортної пригоди складений протокол про адміністративне правопорушення та відкрите кримінальне провадження, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 247 КУпАП є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення. Одночасно від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження указаної постанови, на обґрунтування якої зазначено, що 10 вересня 2021 року він отримав поштове повідомлення Макарівського районного суду Київської області від 06 вересня 2021 року про накладення на нього відповідно до постанови від 09 липня 2021 року адміністративного стягнення у вигляді штрафу. 14 вересня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 дізнався про існування постанови Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року. Повістку про виклик до суду та копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не отримував, з 09 травня 2021 року до теперішнього часу знаходиться на лікарняному, є прикутим до ліжка та потребує стороннього догляду. Проходив стаціонарне лікування у Київській обласній лікарні, а потім в АДРЕСА_1 . Був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а з 27 серпня 2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, 07 вересня 2021 року обласною медико-соціальною експертною комісією відносно нього встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке. За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 09 липня 2021 року. Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 19 липня 2021 року. З відмітки на конверті вбачається, що ОСОБА_1 направлена апеляційна скарга поштовим зв`язком 20 вересня 2021 року. З протоколу вбачається, що особу водія ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 та зазначено адресу його проживання: АДРЕСА_4 . До протоколу додана довідка про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та CD-диск з відеозаписом, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 , знаходячись в автомобілі швидкої медичної допомоги, надавав пояснення працівнику патрульної поліції, але не зазначав адресу свого проживання. Тобто з матеріалів справи не вбачається, як працівником поліції встановлено, що ОСОБА_1 проживає саме за адресою, яка зазначена у протоколі. Макарівським районним судом Київської області здійснювався виклик ОСОБА_1 , шляхом направлення поштовим зв`язком повісток на адресу, яка зазначена у протоколі: АДРЕСА_4 , та на цю ж адресу направлена оскаржувана постанова. Відповідно до відмітки у паспорті громадянина України ОСОБА_1 , копія якого надана до апеляційної скарги, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього та своєчасно не отримав оскаржувану постанову, оскільки такі помилково направлялися за неправильною адресою, необхідно дійти висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Середенка О.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, судом першої інстанції встановлено, що 09 травня 2021 року о 05 год. 58 хв. на автодорозі с. Березівка - с. Колонщина, водій ОСОБА_1 вживав алкоголь (горілку одну пляшку) після дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.10є Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 130 КУпАП. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 09 травня 2021 року внесені відомості за № 12021110000000347 із попередньою кваліфікацією за частиною 3 статті 286-1 КК України та із зазначенням короткого викладу обставин: «09 травня 2021 року близько 06 години 00 хвилин на а/д С101407 сполученням «Липівка-Березівка» між с. Колонщина та м. Березівка Бучаньского району Київської області трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який, рухаючись зі сторони с. Березівка, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. У результаті ДТП ОСОБА_2 загинув на місці пригоди». 31 травня 2021 року у межах указаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286-1 КК України. Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Пунктом 2.10 «є» ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Частиною 3 статті 286-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого. Тобто, адміністративна відповідальність, передбачена частиною 4 статті 130 КУпАП настає за умови вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, без наслідків, а кримінальна відповідальність за частиною 3 статті 286-1 КК України - саме за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого. Перебування особи в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення кримінального правопорушення у даному випадку може враховуватись, як обставина, що обтяжує покарання згідно з пунктом 13 часини 2 статті 67 КК України, або перекваліфікації дій особи відповідною статтею КК України, та не свідчить про подвійну відповідальність особи за одне і те ж саме правопорушення. Разом із тим, суд апеляційної інстанції не розглядає адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КупАП, щодо тих самих обставин, за фактом яких на теперішній час здійснюється кримінальне провадження. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту. На підставі викладеного, необхідно дійти висновку, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за іншим фактом, аніж викладеним у протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності, таке повідомлення про підозру за частиною 3 статті 286-1 КК України не є взаємовиключним у даному випадку із притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 130 КУпАП, тому відсутні підстави для закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 247 КУпАП. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова