Постанова 4813 № 522/23066/20

Номер провадження: 33/813/387/21 Номер справи місцевого суду: 522/23066/20 Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я. Доповідач Колесніков Г. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.10.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Кузьмук А.В., учасники справи: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисник Мельніченко Тетяна Сергіївна, розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 10 лютого 2021 року, ухвалену під головуванням судді Бондаря В.Я., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік (а.с.13-14). ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 08 грудня 2020 року о 22год. 25хв. в м.Одесі по вул.Сегедська, 9, він керував транспортним засобом Hyndai Elantra, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці чи в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 січня 2001 року №1306 (далі-ПДР). Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поданої його захисником Мельніченко Т.С., ставиться питання про скасуванняпостанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що: -в порушення вимог ст.268 КУпАП справа була розглянута за відсутністю ОСОБА_1 , який не був повідомлений про час та дату розгляду справи; -протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 не складався, свідки під час судового розгляду справи судом не допитувались, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння працівниками поліції в установленому законом порядку не проводився; -пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складені на бланках, інформацію про правопорушника та дату подій в які внесені гелевою ручкою однією особою, підписи свідків в протоколі та на поясненнях істотно відрізняються; -пояснення свідка ОСОБА_4 також не можна вважати належним доказом вини ОСОБА_1 , тому що згідно пояснень свідок народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; -в матеріалах справи відсутні відеозаписи фактів: складання адмінпротоколу, відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду; -в матеріалах справи відсутні докази керування автомобіля, оскільки ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу, який не був у стані руху; -відсутні будь-які допустимі докази, які свідчать про відмову ОСОБА_1 від огляду та його направлення до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, -в порушення вимог закону протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 не складався, копія протоколу вручена не була, про факт наявності складеного відносно нього протоколу стало відомо 19 лютого 2021 року. В суду апеляційної інстанції захисник Мельніченко Т.С. в інтересах ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити. До суду апеляційної інстанції неодноразово за клопотаннями захисника Мельніченко Т.С. викликалися свідок ОСОБА_3 та інспектори поліції, які не з`явилися, тому апеляційний суд був позбавлений можливості їх допитати. Між тим, оскільки дана справа перебуває на розгляді в апеляційному суді з березня 2021 року. З огляду на вимоги ч.4 ст.294 КУпАП подальше відкладання її розгляду для виклику та добиту даних осіб нівелює завдання КУпАП, передбачені ст.243 цього Кодексу. Тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність провести розгляд справи на підставі наявних в справі доказів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_5 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачаються порушення вимог п.2.5 ПДР у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №086581 від 09 грудня 2020 року(а.с.1); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.3), - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 (а.с.4). - відеозаписами на CD-диску (а.с.7). Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та вищевказаним нормам права. Доводи апеляційної скарги про те, що справа була розглянута за відсутністю ОСОБА_1 , який не був повідомлений про час та дату розгляду справи, не приймаються до уваги з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи двічі призначався до розгляду на 21 січня та 10 лютого 2021 року. Судові повістки направлялася судом на адресу ОСОБА_1 , наявну в матеріалах справи (а.с.9,10). Поштове повідомлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.11-12). Інших засобів зв`язку матеріали справ не містять. Так, практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу. Крім того, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його захиснику Мельніченко Т.С.в повній мірі були надані можливості для захисту своїх прав, передбачених ст.268 КУпАП, чим відновлено їх право на участь в судовому розгляді. При цьому, сам ОСОБА_1 жодного разу до апеляційного суду не з`явився. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3). За змістом п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. В матеріалах справи наявні 12-ть відеозаписів, які були оглянуті в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, та якими підтверджено, що водій автомобіля марки «Hyndai Elantra» на численні пропозиції поліцейських вийти з транспортного засобу та надати свої документи не реагував, мав втомлений вигляд та зачинився в автомобілі. Вийшов з нього через тривалий проміжок часу, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу співробітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі водій відмовився у присутності двох залучених свідків. Крім того, на місці події знаходився ще один свідок ОСОБА_4 , який підтвердив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки останній, перебуваючи на кермом автомобіля «Hyndai Elantra», перекрив проїзд та не давав проїхати. У зв`язку з чим ОСОБА_4 був вимушений дати виклик на номер

102. У виконання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 (далі-Інструкції №1026), інспекторами поліції велася відеозйомка під час виконання службових обов`язків та складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , яка дозволяє встановити обставини справи, що є основною їх функцією. Тому апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції, як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції №1026. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про те, що відсутні відеозаписи фактів складання адмінпротоколу та відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, не приймаються до уваги. Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем, апеляційний суд також не приймає і вважає їх такими, що направлені на спотворення дійсних обставин справи і уникнення відповідальності. Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Hyndai Elantra» 08 грудня 2020 року о 22год. 25хв. в м.Одесі по вул.Сегедська,

9. Крім того, ОСОБА_4 подав заяву до апеляційного суду про підтримання своїх показань, наданим інспекторам поліції, однак прибути до суду не має можливості, у зв`язку з занятістю на роботі (а.с.55). Його пояснення також підтверджується наявними відеозаписами, з яких вбачається, що інспектори поліції приїхали на місце виклику, в той час ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, який знаходився на проїзній частині з включеними фарами. Посилання в апеляційній скарзі на те, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складені на бланках, інформацію про правопорушника та дату подій в які внесені гелевою ручкою однією особою, а їх підписи в протоколі та на поясненнях істотно відрізняються, є необгрунтованими. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції був допитаний у якості свідка ОСОБА_5 , який підтвердив обставини, викладені в письмових поясненнях, і що він їх підписував разом з ОСОБА_3 однією ручкою. Інші подробиці він вже не пам`ятає. Сам по собі факт неявки свідка ОСОБА_3 в судове засідання, не є підставою для визнання її письмових пояснень неналежними доказами, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі. Крім того, відеозаписами підтверджується факт наявності обох свідків саме під час відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інспектором поліції не було допущено таких порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині є також необґрунтованими. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 містять всі фактичні дані, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. А тому висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 10 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.Я.Колесніков