LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/16685/21

від 28.09.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16685/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О. суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. за участю секретаря: Волошка О. Л. представника позивача Косолап Л.П., представника відповідача Ракітіна С. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до публічного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і констукцій" про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій", з вимогами скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкт: "Реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд з облаштуванням елементів благоустрою та берегоукріпленням по вул. Маланюка, 101 у Дніпровському районі м. Києва" від 25.05.2017 № КВ 083171451782, замовник будівництва - публічне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій". Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції зроблено хибні висновки що цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а також щодо відсутності у позивача повноважень на звернення до суду з даними позовом. Апелянт зазначає, що право на звернення до суду з даним позовом встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому висновки суду є безпідставними. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представником апелянта підтримано доводи апеляційної скарги. Представником відповідача в судовому засіданні щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено. Крім того, відповідачем зазначено, що в провадженні Окружного адміністративного суду перебуває значна кількість адміністративних срав з приводу спірного об`єкту будівництва, а тому доцільність даного спору йому не зрозуміло. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заявлено вимогу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що оскільки спірну декларацію зареєстровано до набрання чинності законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" 17.01.2017 №1817-VІІІ, відповідно таку може бути скасовано позивачем без звернення до суду, у порядку встановленому КМУ. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому відмовлено у відкритті провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У пункті 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Згідно ч.5 ст.46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Приписами частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Відтак, приписами спеціального Закону встановлено право позивача, за певних, визначених умов, встановлених ч. 2 ст. 39-1 цього Закону звертатись з позовом до суду із відповідним позовом. З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що нормами чинного законодавства не передбачено право на звернення до суду з даною категорією справ є безпідставними. Враховуючи викладені обставини та докази у їх сукупності, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України, а також неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі. У свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Проте, під час прийняття ухвали про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України судом першої інстанції не було дотримано вказаних вимог. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 308, 320-322, 325, 328 КАС України суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до публічного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і констукцій" про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року скасувати. Справу № 640/16685/21/21 направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінова (Повний текст постанови складено 05.10.2021)

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»