Постанова 4852 № 340/2400/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2400/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Абба Інвест» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (суддя Притула К.М., м. Кропивницький, повний текст ухвали складено 25.05.2021 року) в справі №340/2400/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абба Інвест» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання виключити з електронного кабінету внесену податкову інформацію, - в с т а н о в и в: 20.05.2021 року ТОВ «Абба Інвест» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача стосовно нарахування в інтегрованій картці платника податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 185,39 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 51395.88 грн., а також по пені по податку на додану вартість у розмірі 3042.17 грн.; зобов`язати відповідача виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки платника та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, внесення податкової інформації до яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, відомості про наявність у товариства податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 185,39 грн. - та по податку на додану вартість у розмірі 51395,88 грн., а також по пені по податку на додану вартість у розмірі 3042,17 грн. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі. ТОВ «Абба Інвест» не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом порушено норми процесуального права. Апелянтом зазначено, що контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. Апелянт вказував, що Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, чинним до 05.04.2021 року, передбачено, що інтегрована картка платника є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації. митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо); та первинними показниками є показники, що містяться у первинних документах та є визначальними лля характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску. Відображенню в інтегрованій картці платника підлягають, зокрема, зобов`язання платника податків, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства. Правомірність внесення певної інформації до інтегрованої картки платника може бути перевірена судом під час розгляду позовної заяви платника, поданої до суду. Апелянт вказував, що помилковими є твердження суду першої інстанції з приводу того, що дані, які містяться у інтегрованій картці платника податків ніяким чином не порушують права позивача, а отже, і відсутній спір, відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє порушене право, що підлягає судовому захисту. Заявник апеляційної скарги вказував, що наявність в інтегрованій картці ТОВ «Абба Інвест» неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата позивачем податків його самостійно нарахованих податкових зобов`язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу. Крім цього, для погашення податкового боргу може бути використане будь-яке інше майно ТОВ «Абба Інвест». В подальшому у зв`язку із відображенням в інтегрованій картці податкового боргу, він буде погашатися при здійсненні позивачем оплати самостійно задекларованих зобов`язань по відповідним податкам, а також буде виникати новий борг за самостійно нарахованими позивачем податковими зобов`язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Неправомірне відображення в інтегрованій картці ТОВ «АББА Інвест» сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв`язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат. Належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідного права шляхом коригування відповідних даних. Облік даних, що ведеться контролюючим органом спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов`язань платника податків в інформаційних системах (базах), що в свою чергу свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у картці особового рахунку підприємства правильно відображали фактичний стан його зобов`язань та платежів до бюджету. Апелянт вказував, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Головне управління ДПС у Кіровоградській області виконує стосовно ТОВ «Абба Інвест» владні управлінські функції - функції податкового контролю, а порушення прав позивача виникло саме внаслідок реалізації таких функцій, тому вказаний спір відповідно є публічно-правовим. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Суд першої інстанції вказував, що інтегрована картка платника податків передбачає ведення організованого обліку податків і зборів, відомості інтегрованої картки можуть слугувати підставою для винесення відповідних рішень (податкове повідомлення - рішення, вимога про сплату боргу), що мають юридичні наслідки для платника податку. Відомості у інтегрованій картці можуть коригуватися та не є остаточними, що тягне за собою відсутність юридичних наслідків для платника податку. Дані, які містяться у інтегрованій картці платника податків ніяким чином не порушує права позивача, а отже, і відсутній спір. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє порушене право, що підлягає судовому захисту. У даній справі відсутні будь-які рішення податкового органу, які породжують певні юридичні наслідки, про що також зазначено позивачем в позовній заяві. Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Абба Інвест» дізналось про включення до інформації системи своєї інтегрованої картки, інформації податковим органом про наявність у нього податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 185,39 грн. , з податку на додану вартість у розмірі 51395,88 грн., а також пені по податку на додану вартість у розмірі 3042,17 грн. Вказує, що виявило включення інформації про борг 13.04.2201 року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені дії, рішення або бездіяльність суб`єкта владних повноважень що створюють для позивача певні наслідки, стосуються його прав та обов`язків. Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно пунктів 63.11, 63.12 ст. 63 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних. Пункт 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року № 5 (дійсного на час звернення позивача до суду) визначає певні терміни, необідні для розуміння впливу інформації, розміщеній у інтегрованій картці платника податків на його діяльність. Зокрема, достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників; попередній контроль - процес порівняння первинних показників, занесених до підсистем інформаційної системи, з обліковими показниками, відображеними в ІКП. Оперативний облік та звітність податкових органів ґрунтується на таких принципах: нарахування - показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими Кодексом та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства; превалювання сутності над формою - законність відображення облікових операцій та відповідність їх сутності; повне висвітлення - звітність податкових органів має містити інформацію, яка всебічно характеризує стан розрахунків платників податків з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; безперервність - виконання повноважень та функцій податкових органів здійснюється виходячи з припущення, що їх діяльність буде тривати і надалі; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх показників в інформаційній системі та звітності податкових органів в єдиній грошовій одиниці. Згідно п. 1 підрозділу 1 розділу ІІ, п. 1 підрозділу 5 розділу ІІІ, п. 1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. У разі проходження попереднього контролю в інформаційній системі генерується модуль контролю за показниками надходжень. Якщо в інформаційній системі модуль контролю за показниками надходжень не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, вживає заходів щодо усунення розбіжностей шляхом: відпрацювання реєстру «Нерознесені платежі» за поточний банківський день; виключення з обробки платежів, які не підлягають рознесенню тощо. Щомісяця, не пізніше четвертого робочого дня місяця, що настає за звітним, податкові органи проводять звірку доходів за кодами класифікації доходів бюджету та надходжень страхових коштів з органами Казначейства станом на 01 число місяця, що настає за звітним. Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску. В інформаційній системі органів ДПС здійснюються процедури: відображення (рознесення) даних первинних показників Документів звітності в ІКП. Згідно п. 1 підрозділу 6, п. 1 підрозділу 11, п. 1 підрозділу 13, п. 1 підрозділу 15 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, для забезпечення повноти та своєчасності рознесення Документів звітності підрозділом, відповідальним за адміністрування платежів, щодекадно здійснюється попередній контроль. В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр співставлень сум грошових зобов`язань, самостійно визначених платником до сплати, та облікових показників, відображених в ІКП. У разі коли згідно з Кодексом визначення податкового зобов`язання платника здійснюється територіальним органами ДПС, суми податкових зобов`язань розраховуються на підставі інформації про суб`єкти та об`єкти оподаткування. Для визначення сум податкових зобов`язань платників здійснюється: формування переліків суб`єктів та об`єктів оподаткування; формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків; відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування зобов`язань. Після внесення до інформаційної системи інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих територіальним органом ДПС податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення). За результатами проходження попереднього контролю в інформаційній системі станом на 01 число місяця, наступного за звітним, забезпечується генерування модуля контролю за показниками податкових зобов`язань з майнових податків, визначених територіальним органом ДПС. Згідно п. 1, п. 2 підрозділу 2 розділу V вищевказаного Порядку, інформаційною системою в автоматичному режимі формуються кожного робочого дня та зберігаються протягом звітного року переліки перевірок, переліки податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та реєстри розбіжностей контрольно-перевірочної роботи на основі первинних показників, внесених до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи. Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання реєстрів розбіжностей контрольно-перевірочної роботи забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює контрольно-перевірочні заходи. Таким чином, інформація про платника податків, інформація про подання платником податків податкової звітності, сплату податків, проведення перевірок, оскарження рішень, тощо, вноситься та зберігається у інтегрованій картці. Картка ведеться та забезпечується контролю повноти ведення у ній інформації органом ДПС. Проте, передбачено, що платник податків має право бути обізнаним та має право розраховувати на дійсність та достовірність інформації внесеної до своєї інтегрованої картки. Інформація про платника податків, внесена до інтегрованої картки впливає на стан розрахунків платника з бюджетом, у тому числі на наявність інформації про податковий борг. Верховний Суд у постанові від 23.02.2021 року у справі № 820/11409/15 робиться висновок, що картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету і, відповідно, зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу. Наявність інформації у інтегрованій картці, достовірність інформації у інтегрованій картці можуть бути оскаржені до суду. Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 року у справі № 804/1614/16 вказував, що облік нарахованих та сплачених сум податків і зборів, який ведеться органами ДФС, спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов`язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДФС, що в свою чергу свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у картці особового рахунку підприємства правильно відображали фактичний стан його зобов`язань та платежів до бюджету. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом. Також суд при прийнятті рішення керується правовими позиціями, висловленими Верховним Судом у постановах від 25.03.2020 року у справі № 826/9288/18, від 10.04.2020 року у справі № 813/1760/18. Позивач вважає, що його право як платника податків порушене відповідачем, що і стало підставою звернення до суду. Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Згідно частин 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Позивач у разі якщо вважає, що його права чи законні інтереси порушено, вправі звертись до суду з позовом, самостійно формує та визначає позовні вимоги. Обов`язком суду є здійснити розгляд позовних вимог. Судом першої інстанції порушено право позивача на звернення до суду, з огляду на те, що відмова у відкритті провадження перешкоджає у розгляді його позову, більше того, суд першої інстанції свавільно вказував, що спір не підлягає розгляду у будь-якому судочинстві та позивача не має права звертатись до суду з подібним позовом. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Абба Інвест» - задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року в справі №340/2400/21 скасувати. Справу № 340/2400/21 направити для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Постанова суду Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова