Постанова 4855 № 753/1373/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/1373/20 Суддя першої інстанції: Букіна О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Мєзєнцева Є.І. та Файдюка В.В., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до патрульного поліції роти № 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Конуріна Олексія Сергійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до патрульного поліції роти № 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Конуріна Олексія Сергійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просила: - скасувати постанову інспектора, лейтенанта поліції Конуріна О.С. роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м .Києві серії ЕАК № 1966731 від 12.01.2020 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за ч.1 ст. 122 КУпАП. Ухвалою до Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року адміністративну справу передано до Солом`янського районного суду м. Києва. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від патрульного поліції роти № 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Конуріна Олексія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції України до суду апеляційної інстанції не надходили. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні достатні і беззаперечні докази, які б свідчили про наявність вини в діях ОСОБА_1 та вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, відтак, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1966731 від 12.01.2020 року є законною. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1966731, 12.01.2020 року о близько 12:59, в м. Києві, керуючи автомобілем "Citroen C4 Aircross" д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Саперно-Слобідська 105, водій, керуючи ТЗ зі швидкістю 79 км./год перевищив встанволене обмеження швидкості руху на 29 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306. У зв`язку із вищевказаним, інспектором роти № 1 батальйону № 3 УПП в м. Києві Конуріним О.С. було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась із даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року. Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Так, статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до оскаржуваною постанови, позивачкою було перевищено допустиму швидкість руху в місті на 29 км/год, втім ОСОБА_1 категорично не погоджується із винесеною постановою про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Останньою наголошено, що ТЗ позивача їхав у суцільному потоці машин, тому достовірно встановити, що саме автомобіль позивача їхав з перевищенням швидкості є неможливим, крім того, позивач вважає неправомірним використання приладу TruCam LTI 20/20 (cерійний номер ТС000787), посилається на рішення КМР від 09.10.2018 року 1739/5803 передбачено перелік ділянок доріг, на яких дозволяється швидкість руху транспортних засобів до 80 км/год., зокрема, по вул. Саперно-Слобідська (від вул. М.Грінченка до Південного мосту). Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дійсно, рішенням КМР від 09.10.2018 №1739/5803 передбачено перелік ділянок доріг, на яких дозволяється швидкість руху транспортних засобів до 80 км/год., зокрема, по вул. Саперно-Слобідська (від вул. М.Грінченка до Південного мосту). Разом з тим, дане рішення має свою дію у часі, тобто діє у період з 01 квітня до 01 листопада. Відповідно до п.2.3 (Б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Враховуючи, що спірну постанову було винесено у січні 2020 року, підстави для застосування в межах спірних правовідносин рішення КМР від 09.10.2018 №1739/5803 у суду відсутні. Крім того, не заслуговують на увагу доводи позивача щодо неможливості використання приладу TruCam LTI 20/20 (cерійний номер ТС000787), з огляду на насутпне. Наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 року за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14.06.2016 року, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно п.п. 2.5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 були внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п.1 були виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12. Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС000787 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 р. № 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 р. №

193. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17471, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 27.11.2019 року та чинного до 27.11.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000787, є придатним до застосування. Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCam №ТС000787 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Можливість використання виробу TruCam LTI 20/20 №ТС000787, виробництва LaserTechnologylnc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 р. № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частинами 1,4 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Колегія суддів наголошує, що відповідачем, не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого ним рішення, матеріали справи не містять доказів фото чи відео-фіксації вчиненого позивачем правопорушення, не містять матеріали справи показів свідків, інших доказів, в оскаржуваній постанові міститься послання на фіксацію правопорушення приладом Трукам ТС00078, проте відео або фотофіксації з останнього не було надано відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції з відповідними відзивами, отже спірна постанова підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п.2 ч. 8 ст.. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги, згідно квитанції 94122 від 16.09.2021 року сплачено 630,60 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити. Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 317, 321, 322 КАС України колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити. Скасувати постанову серії ЕАК № 1966731 від 12.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення 9, код ЄДРПОУ: 40108646) суму сплаченого судового збору у розмірі 1101,40 грн. (одна тисяча сто одна гривня 40 коп.). Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Є.І.Мєзєнцев В.В.Файдюк