Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 761/9261/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/9261/23 Суддя (судді) першої інстанції: Савицький О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю. позивач ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Проценка Миколи Ігоровича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Проценка Миколи Ігоровича, в якому просив суд про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6662206 від 11.03.2023 р., а справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю: - скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6662206 від 11.03.2023 р., винесену інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Проценком Миколою Ігоровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. - провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч ст.121-3 КУпАП закрито. Не погоджуючись з вказаним рішенням Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що законодавством, зокрема п. 30.2 ПДР України забороняється закриття номерного знаку у будь-який спосіб. Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що номерний знак автомобіля позивача був закритий стороннім предметом, а саме - сіткою. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 лютого 2023 року. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті. Позивач у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. У судове засідання відповідачі не з`явилися та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 березня 2023 року інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Проценко Микола Ігорович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАС №6662206, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. (а.с.19). Зі змісту даної постанови вбачається, що 11 березня 2023 року о 10 годині 25 хвилини ОСОБА_1 у с.Махнівка на 246 км траси М-21, керував транспортним засобом марки «Volkswagen», модель «Passat», номерний знак НОМЕР_1 якого був закритий стороннім предметом, а саме сіткою, чим порушив вимоги п.30.2 ПДР України. Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваної постанови. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з приписами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП, через порушення останнім вимоги п.30.2 ПДР України, а саме: керування транспортним засобом марки «Volkswagen», модель «Passat», номерний знак НОМЕР_1 , який був закритий стороннім предметом - сіткою. Колегія суддів звертає увагу, що згідно диспозиції ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідальність встановлено за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Такі вимоги містять і приписи п. 30.2 ПДР, згідно яких на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені. Тобто, п. 30.2. ПДР України заборонено будь-яке закриття номерного знака. Отже адміністративна відповідальність водія настає у разі керування транспортним засобом із номерними знаками закритими в будь-який спосіб, в тому числі і прозорими предметами, що не пов`язується з умовою розпізнавання такого знаку з відстані 20 метрів. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо дотримання ним Правил дорожнього руху. Крім того, колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України № 166 від 02.03.2021 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів», відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (із змінами), з метою встановлення єдиних зразків державних номерних знаків транспортних засобів та вимог до них затверджено нові вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів та єдині зразки державних номерних знаків транспортних засобів. Також, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.03.2023 № 259, відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України від 16 листопада 2022 року № 2765-IX «Про внесення змін до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» щодо запровадження відомчої реєстрації транспортних засобів Служби безпеки України», абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та з метою приведення наказу МВС у відповідність до вимог законодавства України, затверджено зміни до Вимог до державних номерних знаків транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 березня 2021 року № 166, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 353/35975, що додаються. Затверджено Зміну до Єдиних зразків державних номерних знаків транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 березня 2021 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 353/35975, що додається. Тож, за чинного законодавчого регулювання, питання вимог до державних номерних знаків транспортних засобів, регулюється не стандартами ДСТУ, а наведеними вище наказами МВС України, які, у свою чергу, не передбачають встановлення будь-яких захисних сіточок. Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду DVD-RW диск з відеозаписом з нагрудної камери. Дослідивши відеозапис, колегією суддів встановлено, що на транспортному засобі позивача на момент винесення оскаржуваної постанови встановлена металева сітка. Вказаного факту позивач не заперечує, але вважає, що вказана решітка не спотворює символи номерного знаку, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, колегія суддів за наслідком апеляційного розгляду дійшла висновку про те, що при розгляді спору в суді першої інстанції було неповно з`ясовано всі обставини справи, неповно досліджено докази та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Колегія суддів вважає постанову серії БАС № 6662206 від 11.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 грн. законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Проценка Миколи Ігоровича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 28.02.2024р.)