Ухвала КЦС ВС № 639/6960/20

Ухвала 24 вересня 2021 року м. Київ справа № 639/6960/20 провадження № 61-12413ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про вселення та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про вселення та відшкодування моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2020 року невідомими особами на чолі з ОСОБА_6 , всупереч волі володільця, за відсутності визначених законом підстав, вчинено незаконне вторгнення в квартиру. Внаслідок протиправних дій, які полягали в заміні замків та блокуванням доступу до квартири, їх було примусово виселено зі своєї квартири, чим було грубо порушено їх права, які гарантовані Конституцією України та чинним законодавством. Позивачі зазначили, що 25 липня 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хащіною Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 1599, внесений до Державного реєстру правочинів за №2239010. За цим договором ОСОБА_1 прийняла у власність вищезазначену квартиру. За умовами договору, продаж квартири вчинено за 303 000,00 грн, із яких 65 650,00 грн ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_7 , до підписання договору, а решту, тобто 237 350,00 грн ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити до 19 годин 00 хвилин 25 липня 2007 року. Для виплати решти суми за договором купівлі-продажу для придбання вищезазначеної квартири 25 липня 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ВАТ «Кредобанк» або Банк) укладено кредитний договір № Ф2176/07-07 (А020149), відповідно до умов якого Банк надав, а Позичальник отримав кредит у сумі 237 350,00 грн, який зобов`язався повернути в строк до 24 липня 2027 року. На забезпечення виконання зобов`язань за укладеним Кредитним договором 25 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, зареєстрований за № 1603, предметом якого є нерухоме майно: вищезазначена квартира яка належить Іпотекодавцю на праві власності. Отже, квартира, яка передана Позивачем Банку в іпотеку, придбана частково за власні кошти ОСОБА_1 , а частково за рахунок кредитних коштів. Намагаючись захистити свої права, позивачем було зроблено дві заяви до Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції Харківської області, однак, правоохоронними органами не вжито жодних дій, які направлені на захист порушених прав. Відповідач придбавши майно у власність мав бути обізнаний обтяженнями, які існують, виходячи зі змісту укладеного між ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу спірної квартири Позивачами зазначено, що з 2014 року і по теперішній час продовжуються судові спори щодо питання законності позбавлення ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру. Зокрема, 29 липня 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № А020149 від 25 липня 2007 року. 16 грудня 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки, зареєстрованим в реєстрі за № 1603 від 25 липня 2007 року. У жовтні 2014 року ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернулося до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 20 липня 2016року під час розгляду справи № 639/10140/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором, державний реєстратор прав, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г. І. зареєструвала за ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 65,5 кв. м, житловою площею 38,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 25 липня 2007 року. 19 серпня 2016 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/10140/14-ц про стягнення заборгованості за Кредитним договором було залишено без розгляду. При цьому 21липня 2016 року між ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за № 1626 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховой Г. І. За цим договором ОСОБА_6 набув право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 65,5 кв. м, житловою площею 38,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 25 липня 2007 року. У подальшому ОСОБА_6 вчинено незаконні дії щодо виселення ОСОБА_1 зі спірної квартири. У зв`язку з цим Відповідач звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Відомості за цією заявою були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією за статтею 356 КК України. У подальшому правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, стосовно ОСОБА_1 , злочину прокуратурою була змінена на частину третю статті 355 КК України. Про незаконну перереєстрацію своєї квартири ОСОБА_1 - стало відомо 15 серпня 2016 з Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за інформаційною довідкою №6582799 після звернення до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Л. Є. Не погодившись з рішенням державного реєстратора Малахової Г. І., відповідно до якого зареєстровано право власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», ОСОБА_1 29 серпня 2016 року звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г. І., Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Департаменту державної реєстрації за участю третіх осіб: ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій, рішень суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №639/6447/16-ц від 18 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Верховним Судом вищезазначені рішення були скасовані та у позові відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача. Усунувши встановлені Верховним Судом недоліки ОСОБА_1 звернулась повторно з позовом до належного Відповідача - ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». На час подання позову справа № 639/8254/19 знаходилась у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова. Крім того, станом на час подання позову, у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходилась справа № 639/5138/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», ОСОБА_6 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г. І. про визнання договору недійсного договору купівлі- продажу квартири від 21 липня 2016 року укладений між ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» та ОСОБА_6 , посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. зареєстрованого в реєстрі за № 1626. Також, у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала справа № 761/27772/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» про стягнення з ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» на користь ОСОБА_1 перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у розмірі 684 444,47 грн. Позивачі вважали, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 незаконно, спірна квартира є єдиними житлом позивачів, відповідач не зазначив житло, яке має бути надано позивачам при їх виселенні їх права необхідно поновити шляхом вселення у спірне житло. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2021 року позов задоволено частково. Вселено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виселення позивачів було здійснено з порушенням вимог законодавства та позивачам було завдано моральної шкоди, а тому позовні вимог про вселення підлягають задоволенню, а розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначив з урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості та обставин справи у розмірі по 5 000,00 грн кожному позивачу. Постановою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про вселення та відшкодування моральної шкоди відмовлено Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 044, 80 грн, тобто по 2 761,20 грн з кожного позивача. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що на час розгляду справи, підстав для вселення позивачів у спірну квартиру не вбачається. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у липні 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у вказаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору у розмірі 3 363,20 грн та надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження. У строк, визначений в ухвалі, ОСОБА_1 надала матеріали на усунення недоліків, зокрема квитанцію 19 серпня 2021 року № 0.0.2237626300.1 про сплату судового збору у розмірі 3 363,20 грн та уточнену редакцію касаційної скарги. Уточнена касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відповідач всупереч встановленому законом порядку та без рішення суду про виселення, без надання іншого житла, без згоди позивачів примусово виселив їх на вулицю, чим порушив їх конституційні права на житло. Заявник зазначає, що позивачами обрано ефективний спосіб захисту їх прав, який забезпечить поновлення порушеного права та відновить становище, що існувало до такого порушення. Крім того, звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 01 квітня 2021 року у справі № 206/5355/18, що за відсутності судового рішення про виселення позивачів з житла примусове виселення мешканців неможливе, тому таке право підлягає поновленню шляхом вселення. Також, як на підставу касаційного оскарження посилається на постанову Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 206/5355/18, яка також не була врахована апеляційним судом під час прийняття оскаржуваного судового рішення (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що недоліки касаційної скарги усунуто, судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про вселення та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року. Витребувати з Жовтневого районного суду м. Харкова матеріали вищезазначеної цивільної справи № 639/6960/20. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик