Постанова Донецький апеляційний суд № 234/21937/19

Єдиний унікальний номер 234/21937/19 Номер провадження 22-ц/804/61/21 Єдиний унікальний номер 234/21937/19 Номер провадження 22-ц/804/61/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді: Халаджи О. В. суддів: Кішкіної І.В., Новікової Г.В, секретар Ротар Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування за законом (суддя першої інстанції Демидова В.К.) В С Т А Н О В И В: 26 грудня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Костенком С.О. на ім`я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 на квартиру адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності ОСОБА_2 на ? частку вказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 . Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2020 року в задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено. Із вказаним рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_2 , та через свого адвоката Сакварелідзе М.А. подав апеляційну скаргу, з ухваленим рішенням не погоджується, вважає, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального права, неповно встановлені обставини справи та як внаслідок зроблені хибні висновки, які не підтверджуються ніякими доказами у справі. В обґрунтування доводів скарги вказує на те, що відкриття спадщини та заведення спадкової справи сталися відповідно до наданої заяви відповідача 08.11.2018 року у спосіб, встановлений діючим законодавством без порушень. Відповідно до діючого законодавства позивач та відповідач є спадкоєимцями першої черги. ОСОБА_3 є сином померлої, позивач ОСОБА_2 успадковує частку свого померлого батька, який був теж сином померлої ОСОБА_5 . Черговість спадкування у сторін є рівною Наголошує на тому, що всупереч пп. 3.29 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженому Наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріусом позивачу не було видано довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій. Нотаріусом було роз`яснено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину, під час написання такої заяви, позивач повинен довести документально родинний зв`язок із спадкоємцем. Зазначає, що позивач не був усунутий від права спадкування, від спадку не відмовлялвся, договір між спадкоємцями або будь-якої іншої усної угоди не укладалося. Підпунктом 4.10 пункуту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Узв`язку з тим, що померлий батько позивача був народжений в Угорщині. А свідоцтво про народення не могли довго знайти, позивач повідомив нотаріуса, що на підтвердження родинного зв`язку із спадкодавцем необхідно надати до угорщини нотаріальний запит на отримання актового запису. Нотаріус всупереч діючому законодавству, запропонував позивачу, написати заяву про відкладення видачі свідоцтва про спадщину. Вказує на те, що відповідно до пп 4.13 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця. Дана норм розповсюджується виключно на самостійні дії нотаріуса. Позивач самотужки робив відповідний запит та у червні 2020 року отримав відповідь з консульського відділу Угорщини із належною інформацією. 05 вересня 2020 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, надавши всі необхідні документи, що підтверджують його родинний зв`язок з померлою, але отримав ввідмову від нотаріуса, оскільки 31.07.2020 року вже було видано свідоцтво про право на спадщину. ОСОБА_1 , просила рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2020 року скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Від ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального та матерального права. Просив рішення залишити без змін. ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Інші сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Як встановлено матеріалами справи, судом першої інстанції було витребувано та досліджено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 . Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 листопада 2018 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у мсті Донецьку померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 08 листопада 2018 року до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округ Костенко С.О. надійшла письмова Заява ОСОБА_3 , відповідно до якої він прийняв спадщину після померлої матері ОСОБА_5 . Як вбачається з матеріалів справи, 5 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенко С.О., в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_5 , та він є спадкоємцем після її смерті згідно ст. 1266 ЦК України, у зв`язку з тим, що його батько, син спадкодавця ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема, у виді квартири АДРЕСА_2 , на яку він просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом. Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 липня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенко С.О., спадкова справа № 65/2018, зареєстрованого в реєстрі за № 3585, спадкоємцями на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_2 . Постановою приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенко С.О. від 09 вересня 2019 року, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 відмовлено, оскільки ним не подано документів, що підтверджують факт родинних відносин із спадкодавцем. Як вбачається з договору купівлі продажу квартири від 13 вересня 2019 року ОСОБА_3 передав у власність покупцю ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 . Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що після смерті ОСОБА_5 , позивачем ОСОБА_2 , не подано документів, що підтверджують факт родинних відносин із спадкодавцем. Крім того, у місячний термін з моменту подання заяви про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину іншим спадкодавцем, позивачем не були надані докази звернення до суду або докази родинних відносин. Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції. У відповідності до ч. 1 ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (стаття 236 ЦК України). Як роз`яснив Верховний Суд України, іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (абз. 3 п.27 постанови Пленуму №7). Зокрема, підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним може бути оформлення його не уповноваженою на те посадовою особою; оформлення не за місцем відкриття спадщини; недодержання встановленої законом форми свідоцтва; видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду. Згідно зі ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням - кожному з них окремо. Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Апеляційний судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9). Батько позивача, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6). Окрім позивача, спадкоємцем є його дядько ОСОБА_3 , други син Спадкодавця. Спадкодавець мала у приватній власності, зокрема однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Зі спадкової справи, яка була заведена Приватним нотаріусом Костенко С.О., після смерті ОСОБА_5 , вбчається, що 08.11.2018 року відповідачем ОСОБА_3 , була подана заява про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 (а.с.67). 22 січня 2019 року позивачем ОСОБА_2 , була подана заява про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що його батько, син спадкодавця, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.73). 27 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до нотаріуса Костенка С.О., зазначивши, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв, но у в`язку із відсутністю документів, що підтверджуються родинні стосунки зі своєю бабусею, має намір звернутися до суду для встановлення цього факту (а.с.76). 31 липня 2019 року відповідачу ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.99). 05 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса заявою, в якій повідомив, що ним було пропущено строк для надання документів, що підтверджується родинні відносини та Свідоцтво на право на спадщину було видано іншому спадкоємцю (а.с.101). 09 вересня 2019 року Приватним нотаріусом Костенком С.О., було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій, оскільки, у місячний термін з моменту подання заяви про зупинення видачі Свідоцтва про право на спадщину іншим спадкодавцям, позивачем не були надані докази звернення до суду або докази родинних відносин. Частиною першою статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до частини другої статті 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом маються діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні псля його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Приписами частин першої та третьої статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповавідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно Відповідно до ч.2 ст. 1297 ЦК України якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Відповідно до п. 4.21. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи. Аналізуючи вищевикладені норми права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про відмову в задоволені позову, оскільки, позивач ОСОБА_2 , звернувся до нотаріусаіз заявою про прийняття спадщини в строк встановлений законодавством, пропуск місячного строку для пред`явлення документів не позбавляє його права на спадкування за законом. Згідно із частиною першою статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не має право на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Встановивши, що ОСОБА_2 в силу ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті своєї бабусі, суд неприйняв до уваги його доводи, що видачею свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 порушено право ОСОБА_2 на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_5 . Отже, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаного свідоцтва недійсним та визнання права власності за позивачем на ? частки квартири. Суд зазначає, що видача свідоцтва про право на спадщину є лише підставою для закріплення права власності на нерухоме майно та свідчить про законність набуття такого майна. Під час видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно відбувається прийняття речових прав на таке майно, проте остаточний перехід права власності та його належне закріплення відбувається лише після державної реєстрації такого права. Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи законних інтересів. Як вбачається із частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала право на спадкування, але й за інших підстав, установлених Законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним. Такий висновок співпадає з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №414/811/17, провадження №61 15499св18. З огляду на викладені обставини справи та обставини, встановлені постановою Донецького апеляційного суду у вищевказаній цивільній справі, колегія суддів вважає аргументи апеляційної скарги такими, що заслуговують на увагу, а відтак рішення суду першої інстанції в даній справі належить скасувати та постановити нове про задоволення позову. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку із задоволення в повному обсязі позовної заяви, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір понесений при розгляді даної справи. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2020 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округуКостенком С.О., на ім`я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/1 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Визнати право власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на ? частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір пов`язаний із розглядом даної справи у сумі 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.В. Халаджи І.В. Кішкіна Г.В. Новікова Повний текст судового рішення складено 5 жовтня 2021 року. Головуючий - суддя О. В. Халаджи